Єдиний унікальний номер 236/3156/18 Номер провадження 22-ц/804/731/18

Головуючий в 1 інстанції: Ткачов О.М.

Суддя-доповідач: Тимченко О.О.

Категорія 55

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

суддів: Дундар І.О., Краснощокової Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу № 236/3156/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року (суддя Демидова В.К.), постановлену в приміщенні Краснолиманського міського суду Донецької області,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області видав судовий наказ за заявою ОСОБА_2 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 19 732 грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп.

Боржник ПАТ «Українська залізниця», через свого представника звернулось до суду із заявою про скасування судового наказу.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу повернуто їй без розгляду на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України у зв'язку з відсутністю належно завіреного документу, що підтверджує її повноваження, як представника боржника.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням ПАТ «Українська залізниця» через свого представника подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд повертаючи заяву про скасування судового наказу, не врахував, що до заяви було додано копію довіреності №Ц/3-04-/28-18 від 23 січня 2018 року, завірену особистим підписом та відбитком структурного підрозділу в якому працює. Зі змісту вказаної довіреності вбачається, що представник уповноважений представляти інтереси товариства, засвідчення вірності копій документів, що подаються до суду.

Згідно із ст. 274 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових правовідносин.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені зокрема в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу (повернення заяви позивачеві (заявникові)), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 7 п. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що заява подана ОСОБА_3 оформлена неналежним чином, а саме до заяви додано документ, що підтверджує її повноваження як представника боржника, не завірений належним чином.

Проте, погодитись з таким висновком суду неможливо з наступних підстав.

Статтею 170 ЦПК України визначено вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяті днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 2 та 3 ст. 170 ЦПК України передбачено, що заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Згідно ч. 4 ст. 170 ЦПК України заява підписується боржником або його представником.

Згідно п. 2.ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником.

За приписами ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про скасування судового наказу від імені ПАТ «Українська залізниця» підписано представником за довіреністю ОСОБА_3 До апеляційної скарги на підтвердження повноважень представника додано копію довіреності №Ц/3-04/28-18 від 23 січня 2018 року, виданої ПАТ « Українська залізниця» в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_4 та члена правління ОСОБА_5 згідно якої провідний юрисконсульт відділу судових спорів та виконання судових рішень структурного підрозділу «Юридична служба» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_3, уповноважена представляти довірителя в судах загальної юрисдикції, в т.ч. в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, Верховному суді. Довіреність є чинною строком до 31 грудня 2018 року (а.с. 75). Згідно цієї довіреності, для виконання наданих повноважень представнику надається право від імені довірителя підписувати, подавати необхідні документи, засвідчувати вірність копій документів, що подаються до суду.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу, суд залишив поза увагою передбачене довіреністю №Ц/3-04/28-18 від 23 січня 2018 року право уповноваженої особи ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_3 засвідчувати вірність документів, що подаються до суду, чим порушив норми процесуального права.

Судом також не враховано пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини «Голдер проти Сполученого Королівства», оскільки суд не здійснив остаточного вирішення справи через заявлений ним брак компетенції. Згідно пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини «Кутіч проти Харватії» право на доступ до суду включає не тільки право ініціювати судове провадження, але й право одержати вирішення справи судом. Відсутність вирішення судом справи становить порушення права на доступ до суду (пункт 31 рішення у справі «Ганчі проти Італії»). Суд першої інстанції повернувши без розгляду заяву про скасування судового наказу в даній справі, не вирішив остаточно справу, чим порушив право на доступ до суду, передбачене ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними, та такими, що не відповідають дійсним обставинам та дослідженим матеріалам справи, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому апеляційний суд приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про повернення без розгляду заяви на підставі частини 6 ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, оскільки суд приймаючи рішення про повернення без розгляду заяви порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, апеляційна скарга підлягає задоволенню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: І.О. Дундар

Н.С. Краснощокова