Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Сидоренко М.В.         

суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін

від прокурора: Тарєєв С.А.

від позивача:    ОСОБА_1

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1          

від відповідача: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційне подання заступника прокурора Суворовського району м. Одеси та апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішення господарського суду  Одеської області

від 13.03.2006 р. 

у справі  № 16/534-05-12011

за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської міської ради         

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 

про знесення самочинного будівництва (сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

Прокурор та сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В с т а н о в и л а:

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі -Виконком) про знесення самочинно побудованого СПД ОСОБА_3 (далі -СПД) на території ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2006 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача   Одеську міську раду.           

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2006 року (суддя Желєзна С.П.) в задоволенні вище вказаного позову відмовлено, з посиланнями на наявність у СПД ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на кафе-бар ІНФОРМАЦІЯ_1 та рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2006 р. по справі № 25/62-06-1397, яким за СПД ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно збудоване нежитлове приміщення кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 73,2 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.  

Не погоджуючись з рішенням господарського суду заступник прокурора Суворовського району м. Одеси (далі -прокурор) звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення задовольнивши позов. При цьому прокурор посилається на те, що судом порушені норми матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦК України, ст. ст. 18, 21 Закону України „Про основи містобудування”, ст. 24 Закону України „Про планування і забудову території”, ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, пп. 3 п. 1.1 Положення „Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, ст. ст. 12, 116  Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26, ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”) та процесуального права ( ч. 1 ст. 43 ГПК України). Також прокурор зазначає, що посилання суду на рішенням господарського суду Одеської області від 22.01.2006 р. по справі № 25/62-06-1397 не відповідає чинному законодавству України, оскільки право власності виникає тільки з моменту державної реєстрації у встановленому порядку, а на час розгляду справи відповідачем право власності не зареєстровано. При цьому, прокурор в поданні зазначає, що дії відповідача „грубо порушують права власника земельної ділянки -територіальної громади”, представником якої є Одеська міська рада. 

Одночасно, не погоджуючись з рішенням господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Виконком, якій також просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та задовольнити позов прокурора. Обґрунтовуючи свою правову позицію скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права (ст. ст. 4, 31, 32, 48, 55 Закону України „Про власність”, ст. ст. 10, 16, 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. ст. 12, 14, 83, 92, 116 Земельного Кодексу України), неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду обставинам справи. При цьому, в своїй скарзі Виконком, як і прокурор в поданні, зазначає, що земля, на якій розташоване кафе-бар, є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Одеси, представником якої є Одеська міська рада.    

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає скаргу необґрунтованою, т. я. позивачем ігнорована наявність дозвільних і узгоджуючих дій та рішень Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації та інших державних органів, просить  рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційне подання відповідач вважає подання необґрунтованим, таким, що суперечить рішенням владних органів, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, ознайомившись з доводами апеляційного подання та апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у них докази, відповідність викладених у рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів приходить до наступного.

Господарський суд цілком правомірно дійшов висновку, що даний спір, незважаючи на наявність в ньому суб'єкту владних повноважень, не являється публічно-правовим спором. Так, як видно з позовної заяви, прокурор звернувся з позовом про захист прав власника (користувача), які, на думку прокурора, були порушені відповідачем по справі. Отже, в даному випадку, між суб'єктом владних повноважень і відповідачем по справі відсутні владні відносини, які базуються по схемі „влада - підкорення”, оскільки суб'єкт владних повноважень, в цьому випадку, не наділений правами здійснювати владний вплив на відповідача. Таким чином, апеляційна інстанція вважає правильним розгляд даної справи судом першої інстанції саме за правилами ГПК України.

Разом з тим, розглядаючи справу по суті, господарський суд не звернув уваги на те, що прокурор звернувся з позовом в інтересах неналежного позивача, а саме, Виконкому, тоді як належним позивачем по цьому спору може являтись лише представницький орган територіальної громади -Одеська міська рада при наявності в неї відповідних прав власності на землю. Саме про цю обставину безпосередньо наведено і в апеляційному поданні та апеляційній скарзі, в яких скаржники самі зазначають, що представником територіальної громади м. Одеси по цій справі являється Одеська міська рада.

Згадане вище положення підтверджується приписами п. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (далі -Закон України), за яким саме територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю, визначену відповідно до закону як об'єкт права комунальної власності. В той же час приписами ст. 10 Закону України (Ради -представницькі органи місцевого самоврядування) саме міські ради представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Наведені вище норми Закону України повністю узгоджуються з приписами ст. 374 ЦК України.

До наведеного вище висновку щодо звернення прокурора в інтересах неналежного позивача слід дійти і аналізуючи норми ст. 376 ЦК України, на підставі ч. 7 якої прокурор просить прийняти рішення про знесення самовільного будівництва. Так, за приписами наведеної норми саме власник (користувач), в даному випадку, орган місцевого самоврядування - Одеська міська рада, може звернутись до суду з відповідним позовом. Отже і прокурор повинний був звертатись з даним позовом саме в інтересах Одеської міської ради.

З огляду на викладене, та враховуючи, що чинне процесуальне законодавство не надає права на заміну неналежного позивача, апеляційна інстанція приходить до висновку про правомірність висновку господарського суду в оскаржуваному рішенні, яким в позові відмовлено. Відтак судова колегія вважає недоцільним досліджувати доводи скаржників, наведені останніми в апеляційному поданні і апеляційній скарзі, в задоволенні яких слід відмовити.

При цьому, апеляційна інстанція зазначає, що матеріали справи не містять доказів права комунальної власності на земельну ділянку, на якій знаходиться збудоване відповідачем кафе, що підлягає доведенню у відповідності до обставин справи, норм ЦК України та ЗК України.

          Керуючись  ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2006 р. по справі № 16/534-05-12011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради та апеляційне подання заступника прокурора Суворовського району м. Одеси без задоволення.

Головуючий суддя                                                                     Сидоренко М.В.         

Суддя                                                                                     Таценко Н.Б.           

          Суддя                                                                                             Мишкіна М.А.