Справа № 2-810/09

                                                           № 2-23/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

        27 січня  2010 року                   м. Звенигородка

    Звенигородський районний суд Черкаської області

        в складі: головуючої судді              Демченко В.С.

                     при секретарі                Некречій Н.Я.

        за участі: представника позивача        ОСОБА_1

                    відповідача                  ОСОБА_2                                                                                                                                                                                                                

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу провадження в якій відкрито за  позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки

в с т а н о в и в:

ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідачів  про звернення стягнення на предмет іпотеки:  житловий будинок  та земельну ділянку площею 0,15 га., які розташовані  за адресою: с. Юрківка  Звенигородського району Черкаської області, вул. Шолохова, 31, шляхом   їх продажу на підставі договору  іпотеки № CS00GA0000000105 від 23.06.2008 року, з укладенням від імені відповідача договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням  витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних  для здійснення продажу, виселення відповідачки  ОСОБА_3  із вказаного будинку зі  зняттям із реєстраційного обліку у відділі  у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  УМВС України в Черкаській області в Звенигородському районі. Позов  обгрунтовується тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 23.06.2008 року  укладено кредитний договір  № CS00GA0000000105( далі Договір  1) згідно умов якого йому надано кредит в сумі 11721,75 доларів США строком з 23.06.2008 року по 23.02.2018 року, з щомісячними платежами відповідно графіку, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15% річних. З метою забезпечення зобов’язань за вказаним договором кредиту  між позивачем і  відповідачкою ОСОБА_3  23.06.2008 року  укладено договір  іпотеки, згідно умов якого вона надала в іпотеку належний їй житловий будинок загальною площею 51,2  кв.м., що  знаходиться в с. Юрківці. Проте відповідач  ОСОБА_2 постійно порушував  взяті  на себе зобов’язання щодо повернення кредиту та відсотків за  його користування,  що призвело до заборгованності за кредитом  станом на  07.04.2009 року в сумі 11215,74 долари США.

    В процесі судового розгляду справи  представник позивача уточнив назву позивача.Ухвалою суду встановлено, що  правильною назвою позивача є не  Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», а Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Представник позивача  уточнив позовні вимоги – відмовився від позову в частині виселення  відповідачки  ОСОБА_3  із спірного  будинку, в решті  позов підтримав та просить його задовольнити повністю.

Відповідач  ОСОБА_2  в своїх  ітересах та інтересах відповідачки  ОСОБА_3,від імені якої він діє на підставі довіреності, позов не визнав  і просить  в його задоволенні відмовити та пояснив суду, що дійсно   23.06.2008 року він одержав в Ватутінському відділенні ПриватБанку кредит в сумі 10000 доларів США, а з врахування всіх витрат по оформленню договору кредиту, сплати комісійних та страхових витрат сума кредиту склала 11721,75 доларів США, з умовою повернення боргу частинами.  Відповідачка ОСОБА_3,його дружина,    з метою забезпезпечення  виконання ним зобов’язань по кредитному  договору, уклала договір, про передачу в іпотеку належного їй будинку, що знаходиться  в с. Юрківці, по вул.  Шолохова, 31. До  лютого  2009 року він  погашав  кредит, а з зазначеного часу його фінансове становище різко змінилося в зв’язку з фінансовою кризою  в суспільстві. Враховуючи те, що курс долара  зріс,  сума  боргу його за кредитом зросла вдвоє, а  заробітна плата його не підвищилася,  що призвело до того  що він став не спроможним сплачувати кредит. Крім того  його дружина захворіла, перестала працювати, що  також  значно погіршило матеріальне  становище їх сім’ї. Він  неодноразово звертався до позивача, з пропозицією про реструктуризацію боргу, зміни умов догору  з метою зменшення  розміру щомісячних платежів,  збільшення терміну кредиту, проте йому було відмовлено. Крім того просить врахувати, що  біля вказаного будинку  є земельна ділянка, яку вони обробляють, тому в період з  квітня по  жовтень  вони щорічно проживають в будинку наданому в іпотеку. З метою повернення кредиту   ОСОБА_3 дала доручення Приватбанку на продаж  зазначеного будинку з  тією умовою, що банк продасть будинок  не менше ніж за 100000 гривень і повністю погасить його борг. Тому відповідачі  заперечують проти звернення стягнення на будинок без  дострокового  розірвання договору кредиту, тому що передаючи   будинок в іпотеку вони розраховували повністю сплатити кредит за рахунок заставленого майна. Оскільки строк дії договору  не закінчився  вони зможуть повністю розрахуватися з банком і будуть сплачувати кредит частинами.  

Судом встановлено, що:

 23.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CS00GA0000000105, згідно умов якого йому  надано кредит в сумі 11721,75 доларів США строком до   23.02.2018 року із  щомісячними платежами відповідно графіку, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15% річних (а.с. 6);

з метою  забезпечення виконання зобов’язань  відповідача ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором  між позивачем і ОСОБА_3  23.06.2008 року  укладено договір іпотеки  відповідно до умов якого у разі невиконня   зобов’язань по кредитному договору  іпотекодержатель, яким є  позивач,  має право  одержати задоволення  за рахунок  предмета іпотеки – будинку та земельної ділянки, площею 0,15 га, які розташовані в с. Юрківці по вул. Шолохова, 31;

Згідно договору – купівлі  продажу  від 11.03.2008 року  власником житлового будинку, що знаходиться в с. Юрківці Звенигородського району Черкаської області є ОСОБА_3Б;

Відповідно до довідки  виконкому Юрківської сільської  ради № 819 від 10.06.2008 року земельна ділянка розміром 1500 кв.м., на якій розташовані житловий будинок з господарськими будівлями, належні  ОСОБА_3,   не приватизовані ( а.с.29).    

Відповідач  ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання за Договором 1 виконував частково, його заборгованість    станом  на 07.04.2009 року  складає  11215,74 доларів США.

 Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд ввжає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

     Згідно  ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи  в межах заявлених  позовних вимог.

    На думку суду підстав для  звернення стягнення на педмет  іпотеки – житловий будинок з господарськими  будівлями, що знаходиться в с. Юрківці по вул.  Шолохова, 31 і розташований  на земельній ділянці розміром 0,15 га  немає з врахуванням того, що:

    згідно ст. 317 ЦК України   власникові належить право володіння, користування  та розпорядження своїм майном. Тому відповідачка ОСОБА_3 могла розпоряджатися – передавати в іпотеку, лише належну їй на праві приватної  власності  майно (земельну ділянку). Оскільки земельна ділянка розміром 0,15 га, на якій розташований зазначений житловий будинок відповідно до  ст. 83 ЗК України належить  територіальній громаді  с. Юрківки, вона не могла бути передана  в  іпотеку  відповідачкою  ОСОБА_3 Тому суд не  вправі  звернути на неї стягнення;

відповідно  до п. 2.3.7 Договору 1  банк має право стягнути кредит до настання дати передбаченої  п.п.8.1,8.1.1. цього  договору  у т.ч. шляхом звернення стягнення  на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.3.Договору 1. Пунктом 2.3.3. Договору 1 передбачено, що Банк має право змінити чи розірвати  договір за згодою сторін, або в судовому порядку за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі  істотного порушення договору другою стороною, що також передбачено ст. 651 ЦК України.  

Відповідно до п.18.9. договору про іпотеку іпотекодержатель має право  звернути стягнення  на Предмет іпотеки в разі дострокового розірвання Кредитного договору або зміни його умов.

 позивач вимог про  розірвання Договору 1 не заявив, умови його не змінені;

    неналежне виконання умов договору відповідачем ОСОБА_2   настало внаслідок  об’єктивних обставин, які від нього не залежали, а саме: економічної кризи, росту курсу долара,втрата роботи відповідачкою ОСОБА_3, які потягли за собою погіршення матеріального становища відповідачів.

Суд також враховує, що:

відповідно до п.5 прикінцевих положень  Закону України « Про  внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» введений мараторій на 2009-2010 роки на примусове виселення із житла в якому зареєстрована фізична особа – іпотекодавець;

    предмет іпотеки забезпечує виконання  всієї суми кредитного договору  і на нього може бути зверне стягнення  при достроковому  розірванні договору ( п.18.9 Договору іпотеки), а розмір заборгованності  значно менший за вартість  предмету  іпотеки, позов про дострокове розірвання договору не заявлено.      

На підставі ст.ст. 317-319, 509, 525, 526, 530, 536,651, 1050, 1054 ЦК України, ст. 78,83 ЗК керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

    В задоволенні позову  Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»  до ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про звернення стягнення на предмет іпотеки  відмовити.

Копію рішення суду протягом п’яти днів з дня його проголошення направити відповідачу ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням.

    Повний текст рішення суду виготовлено 1.02.2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви  про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення якщо  його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів  з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження чи без попереднього подання                                                                                                                             заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя