КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.

Єдиний унікальний номер справи № 760/26655/17

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1248/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар - Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Новини «24 години» про визнання інформації недостовірною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и л а :

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Новини «24 години» про визнання інформації недостовірною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ТОВ «Новини «24 години» в ефірі інформаційного телеканалу «Newsone» в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_2» народний депутат України ОСОБА_3 поширив щодо нього недостовірну інформацію про причетність його до вчинення злочину, передбаченого ст. 112 КК України - «Посягання на життя державного чи громадського діяча», а також інших діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень.

Позивач стверджував, що інформація, поширена в ефірі телеканалу «Newsone» є недостовірною, такою, що принижує його честь і гідність та завдає шкоди його діловій репутації як журналіста. Після перегляду вказаних передач у суспільстві формується висновок про вчинення ним протиправних діянь, за які законом передбачена кримінальна відповідальність та загальне негативне ставлення до нього.

Позивач вказував, що неправомірними діями відповідачів йому була завдана моральна шкода, яка виражається в перенесеному стресі, що виразилося в поганому апетиті, безсонні, викликаному поширенням серед невизначеного кола осіб недостовірної інформації, усвідомленням того, що громадськість могла повірити та пов'язувати його з вчиненням злочинів, переживанні за відновлення заплямованої ділової репутації та авторитету чесної добропорядної людини.

На підставі викладеного просив:

- визнати недостовірною, такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_2 інформацію поширену ОСОБА_3 та ТОВ «Новини «24 години» ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а саме висловлювання «...Вот этого молодого человека, как старшего там, ОСОБА_7, его нашли там он был зафиксирован в толпе еще самым первым из всех, от него начали искать остальных...»; «...Посмотрите на эти одухотворенные лица журналистов, они кстати называют себя журналистами, пишут на заборе не больше трех букв, тем не менее журналисты...»;

- визнати недостовірною, такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_2 інформацію поширену ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Новини «24 години» ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а саме висловлювання «... Я знаю, что тебе поджигали дом и что на тебя зак... тебя заказали людям ОСОБА_6. ОСОБА_6 и его компания с ОСОБА_8, и занимаются этим два человека ...; Я знаю этих людей. Один из них ОСОБА_1 по кличке ОСОБА_9, а второй ОСОБА_1 по кличке то, что ниже спины...; Эти два человека работают на ОСОБА_6; Очень серьезно к ним отнесись, потому что поджег твоего дома - это только проба, они способны на все...; Они сейчас получили заказ на меня, и они мной занимаются...»;

- зобов'язати ОСОБА_3 та ТОВ «Новини «24 години» спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року в ефірі телеканалу «Newsone», у той же спосіб, в який вона була поширена, а саме: оприлюднити в ефірі телеканалу «Newsone» протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду в цій справі його резолютивну частину з зазначенням того, що розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 та ТОВ «Новини «24 години» інформація відносно ОСОБА_2 є недостовірною та такою, що завдає шкоди гідності, честі та діловій репутації ОСОБА_2;

- зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Новини «24 години» спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_3 року в ефірі телеканалу «Newsone», у той же спосіб, в який вона була поширена, а саме: оприлюднити в ефірі телеканалу «Newsone» протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі його резолютивну частину з зазначенням того, що розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Новини «24 години» інформація відносно ОСОБА_2 є недостовірною та такою, що завдає шкоди гідності, честі та діловій репутації ОСОБА_2;

- зобов'язати TOB «Новини «24 години» надати ОСОБА_2 право на відповідь, шляхом забезпечення протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду в цій справі його участі з метою надання пояснень в прямому ефірі в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на телеканалі «Newsone» в будь-який робочий день у проміжок часу з 19 години 30 хвилин до 21 години 30 хвилин;

- стягнути з ОСОБА_3 та ТОВ «Новини «24 години» солідарно на користь ОСОБА_2 30 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення його особистих немайнових прав.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Також у апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ЦПК України та не врахувавши думку сторін по справі, постановив ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, в той час як справа мала розглядатися у порядку загального позовного провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від відповідача ТОВ «Новини 24 Години», вказано, що рішення суду першої інстанції ухвалене з урахуванням принципу верховенства права, з дотриманням норм чинного законодавства, тому підстави для його скасування відсутні. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 також надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві представник відповідача стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, оскільки інформація, яку просить визнати недостовірною позивач, є оціночними судженнями, версіями подій, а відтак, не підлягає спростуванню. Вказує, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, ухваливши розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної карги ОСОБА_2 та залишити рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року.

Позивач та його представник, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Частиною 2 ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 302 ЦК України.

Відповідно до ст. 201 ЦК України, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Нормами статей 297, 299 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У своєму позові ОСОБА_2 посилався на те, що відносно нього мало місце поширення недостовірної інформації в ефірі телеканалу «Newsone» ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а також на каналі «Newsone» сайту YouTube, де здійснюється трансляція в прямому ефірі за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4/. Відповідачами у формі фактичного твердження поширені фрази, які не відповідають дійсності, зокрема:

«Вот этого молодого человека, как старшего там, ОСОБА_7, его нашли там он был зафиксирован в толпе еще самым первым из всех, от него начали искать остальных», у логічному взаємозв'язку з демонстрацією фотографічного зображення позивача та поширення відомостей про вчинення певними особами протиправних діянь».

«... я знаю, что тебе поджигали дом и что на тебя зак... тебя заказали людям ОСОБА_6, ОСОБА_6 и его компания с ОСОБА_8, и занимаются этим два человека ...; Я знаю этих людей. Один из них ОСОБА_1 по кличке ОСОБА_9, а второй ОСОБА_1 по кличке то, что ниже спины...; Эти два человека работают на ОСОБА_6; Очень серьезно к ним отнесись, потому что поджег твоего дома - это только проба, они способны на все...; Они сейчас получили заказ на меня, и они мной занимаются...».

«...посмотрите на эти одухотворенные лица журналистов, они кстати называют себя журналистами, пишут на заборе не больше трех букв, тем не менее журналисты...».

Саме цю інформацію позивач просив визнати недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність, та порушує його право на недоторканність ділової репутації.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції, та у відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 не заперечував щодо озвучення ним вказаних слів та словосполучень у ефірі телепередачі «Большой вечер» на телеканалі «Newsone» ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проте стверджував, що ці висловлювання вирвані з контексту всього інтерв'ю. Наголошував, що не давав ствердних однозначних оцінок, тому його вислови є припущеннями, оціночними судженнями або версіями.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року закріплює положення про те, що позивач має довести те, що внаслідок поширеної відповідачем інформації було порушено його особисті немайнові права.

У п. 19 цієї постанови вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Частиною 2 цієї статті визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Із вказаного можна зробити висновок, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зі змісту поширеної інформації вбачається, що інформація, поширена відповідачами є оціночними судженнями, оскільки її автором вживаються мовно-стилістичні засоби, зокрема «я думаю» та інші, тобто автор припускає певну інформацію, а не стверджує її.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ця інформація не підлягає визнанню недостовірною та спростуванню, оскільки не може бути перевірена на відповідність фактичним даним. Вказана інформація не містить даних конкретно щодо позивача, в ній лише припускаються версії подій, які супроводжувалися зверненнями до правоохоронних органів з вимогою розслідувати ці версії.

Крім того, інформація, яку позивач просить визнати недостовірною взята з контексту виступу в ефірі телеканалу «Newsone» ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року та її необхідно оцінювати разом з усім її текстом, оскільки в ній викладено роздуми щодо ситуації, яка була на той час резонансною та потребувала обговорення.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що метою виступу не є поширення недостовірної інформації конкретно щодо позивача, який, серед іншого, як публічна особа - журналіст, повинен усвідомлювати, що користується підвищеною увагою суспільства щодо своїх дій, слів і вчинків. У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо нього як публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

У справі Торгіерсон проти Нідерландів, рішення № 11308/84 Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що стаття 10 Конвенції передбачає різницю між «інформацією» та «ідеями». З цього можна зробити висновок, що свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення. Таким чином, гарантії статі 10 поширюються не тільки на «правдиву», тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стороною позивача не доведено належними доказами свої вимоги про визнання інформації недостовірною, оскільки інформація, яку він просить визнати недостовірною викладена в формі оціночних суджень та не містить конкретних відомостей саме щодо позивача.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інтонації щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Новини «24 години» спростувати недостовірну інформацію та про стягнення з ОСОБА_3 і ТОВ «Новини «24 години» солідарно на користь ОСОБА_2 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення його особистих немайнових прав, оскільки вказані вимоги є похідними від первісної вимоги позивача про визнання інформації недостовірною.

Однією з позовних вимог ОСОБА_2 було також зобов'язання TOB «Новини «24 години» надати ОСОБА_2 право на відповідь, шляхом забезпечення протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду в цій справі його участі з метою надання пояснень в прямому ефірі в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на телеканалі «Newsone» в будь-який робочий день у проміжок часу з 19 години 30 хвилин до 21 години 30 хвилин.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Як вбачається і з матеріалів справи, позивач звертався до ТОВ «Новини «24 години» із заявами про надання права на відповідь на зазначену вище інформацію, яку він вважав фактичними твердженнями на підставі ст. 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Позивачу було відмовлено на підставі п. «в» ч. 1 ст. 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» - телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі: якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації.

Судом було встановлено, що телепередача, про яку зазначав позивач, транслювала наживо та ОСОБА_3 не є працівником цієї телерадіоорганізації, а ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що думка ОСОБА_3 є фактичними відомостями.

Судом також встановлено, що інформація, яку позивач просив спростувати є оціночними судженнями. Матеріали справи не містять даних про звернення ОСОБА_2 до ТОВ «Новини «24 години» з заявою про надання права на відповідь на оціночні судження та не містять відмови відповідача з цих підстав.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги.

Твердження апелянта щодо неправильного застосування судом норм процесуального права щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження оцінюються колегією суддів критично, оскільки чинний ЦПК України не містить положень щодо заборони розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 184 ЦПК України, позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом. Тобто, заявлення відповідного клопотання є правом позивача, однак, відсутність такого клопотання не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження та не позбавляє суд можливості визнати справу малозначною та постановити ухвалу про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що сторонами по справі є журналіст, два народні депутати України та відомий телеканал, однак сам по собі суб'єктний склад учасників справи не може бути визнаний судом достатньою підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Крім цього, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 100), з якого вбачається, що ОСОБА_2 09 лютого 2018 року отримав копію ухвали від 26 грудня 2017 року про відкриття провадження у справі та її розгляд в порядку спрощеного провадження, однак жодних заперечень щодо порядку розгляду справи позивач до суду першої інстанції не подавав.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування судового рішення

Відповідно до ст. 367 ЦПК України перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття .

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 11 грудня 2018 року.

Головуючий

Судді