КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Чередніченко Н.П.

Єдиний унікальний номер справи № 752/16829/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3962/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар -Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства « Укрсоцбанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович , ОСОБА_4, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

У жовтні 2018 року позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі виконавчого напису № 2259 від 17 квітня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк». В обґрунтування заяви позивач зазначає про те, що у разі задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, виконання такого рішення може бути ускладненим або унеможливленим, оскільки майно може бути продано приватним виконавцем з покладенням на неї (позивача) виконавчого збору.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року заяву задоволено .

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2259 від 17 квітня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, - до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач АТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі зазначав , що суд постановив ухвалу на припущеннях, крім того , суд всупереч вимогам ст..154 ЦПК України не вирішив питання щодо застосування зустрічного забезпечення позову, і позбавив відповідача можливості надати з цього приводу свої пояснення і обґрунтування, не повідомивши відповідача про день та час розгляду заяви .

Позивач ухвалу про забезпечення позову не оскаржував , подав відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначив, що ухвала суду є законною ,оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в подальшому виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 05 грудня 2018 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи , що апелянт та інші особи, які приймають участь у справі, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, доказів поважності неявки представника відповідача суду не надано, тому колегія суддів вважає, що неявка представника апелянта не може бути визнана судом поважною.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся із позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 квітня 2018 року № 2259, вчинений приватним нотаріусом ОсипенкомД.О. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначила про проведення виконавчих дій на підставі оскаржуваного в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса, а відтак, у разі реалізації нерухомості, виконання ймовірного рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, буде утруднене.

У заяві позивача про забезпечення позову вказано причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України. Так, позивач зазначила , що за наявного виконавчого напису , відповідач може розпорядитися квартирою.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Виходячи зі специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те ,що суд не застосував вимоги ст. 154 ЦПК України про зустрічне забезпечення позову, є безпідставними.

Що стосується доводів апеляційної скарги, про те ,що відповідач не був повідомлений про день та час розгляду справи, то такі доводи не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до вимог ст.153 ЦПК України розглядається без виклику осіб, які приймають участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, до яких, в томі числі, відносяться і такі види як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як видно із матеріалів справи, між сторонами існує спір, зокрема щодо законності винесення виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вірно вважав, що є підстави для забезпечення позову і обраний вид забезпечення буде співмірним із заявленими позовними вимогами та достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «ОСОБА_6 проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Накладення арешту на майно не порушує права ПАТ « Укрсоцбанк». При цьому слід зазначити , що таке втручання є не тільки виправданим, але й необхідним, оскільки воно спрямовано на забезпечення виконання рішення суду. Такий вид забезпечення щодо майна відповідає ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування та додані до неї матеріали у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вид пропонованого забезпечення позову, вірно дійшов висновку за необхідне задовольнити заяву і вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,379,381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргуакціонерного товариства « Укрсоцбанк» залишити без задоволення .

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 11 грудня 2018 року.

Головуючий

Судді