ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року Справа № 906/796/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року в справі № 906/796/17 (суддя - Тимошенко О.М.)

час та місце ухвалення: 21 вересня 2018 року; м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65; вступна і резолютивна частина проголошена о 10:32 год; повний текст ухвали складено 28 вересня 2018 року

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" на бездіяльність Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області

в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест"

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 196 879 грн 88 коп

за участю представників сторін:

від Позивача - Шевчук Г.Є.;

від Відповідача - не з'явився;

від Органу виконання - не з'явився.

Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання, з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило. Клопотань про роз'яснення прав та обов'язків, відповідно до статті 205 Господарського процесуального кодексу України, не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" (надалі - Сятгувач) звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом до Дочірнього підприємства «Житомирській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Боржник) про стягнення річних в розмірі 36 860 грн та інфляційних втрат в розмірі 160 019 грн 88 коп. (том 1, а.с. 2-5).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 5 жовтня 2017 року (а.с.49-51), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позов задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 153469 грн 02 коп. інфляційних втрат, та 28 493 грн 77 коп. 3% річних.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 72-75) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строки апеляційного оскарження, рішення Господарського суду Житомирської області від 5 жовтня 2017 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2017 року (том 1, а.с. 110-115) апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а рішення без змін.

23 жовтня 2017 року Господарським судом Житомирської області на виконання вищевказаного рішення було видано відповідний наказ (том 1, а.с. 53).

Суд констатує, що Боржник звернувся в Господарський суд Житомирської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (надалі - Орган виконання; том 1, а.с. 125-126) щодо: визнання бездіяльності старшого державного виконавця Органу виконання Сладь Тетяни Павлівни незаконною; зобов'язання старшого державного виконавця Органу виконання Сладь Т.П. вжити передбачених законодавством заходів для повного виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/796/17 від 23 жовтня 2017 року, а саме подати запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованого за Відповідачем та його філіями і представництвами рухомого, нерухомого майна, відкритих рахунків та після їх виявлення накласти арешт та звернути стягнення у передбаченому Законом порядку на них.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року скаргу Боржника задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Старшого державного виконавця Органу виконання Сладь Т.П., яка полягає у невжитті усіх передбачених законом заходів у виконавчому провадженні по виконанню наказу Господарського суду Житомирської області № 906/796/17 від 23 жовтня 2017 року.

Даною ухвалою зобов'язано Старшого державного виконавця Органу виконання вжити заходів по зверненню стягнення на майно боржника у вказаному виконавчому провадженні.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач має відокремлені підрозділи, а саме 10 філій (а.с. 219). Однак, на переконання місцевого господарського суду, доказів вчинення будь-яких виконавчих дій щодо належного Боржнику та його відокремленим підрозділам майна, крім накладення арешту на майно Відповідача, матеріали скарги не містять та Органом виконання суду не надано, що, як зазначає місцевий господарський суд, свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Крім того, як вказав місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі, судом встановлено, що державним виконавцем не в повній мірі вчинено дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямованих на своєчасне і повне виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2017 року в справі № 906/796/17, що в свою чергу свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, Орган виконання звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 3-6), в якій, з підстав, наведених в ній, просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Позивача.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Орган виконання звертає увагу апеляційного господарського суду, що з огляду на те, що 9 лютого 2018 року державним виконавцем Богунського відділу ДВС м. Житомир відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу № 906/796/17. При цьому, 6 березня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області дане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадженні № 49756253 відносно Боржника. Орган виконання вказує, що в межах зведеного виконавчого провадження вже були вчинені відповідні дії, а саме було накладено арешт на кошти боржника (постанова від 25 квітня 2016 року) та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника. Як вказує апелянт, 9 липня 2018 року була виставлена вимога на списання коштів та за наслідком вчинення цих дій надійшли кошти в розмірі 180,27грн, які були розподілені в порядку встановленому статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження»; а 31 липня 2018 року зроблено запит до ПАТ "Укрексімбанк" про надання інформації щодо руху коштів по рахунку Боржника та зроблено запит до Державної фіскальної служби щодо відкритих рахунків Боржника.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 листопада 2018 року апеляційну скаргу Органу виконання було залишено без руху та запропоновано Органу виконання усунути недоліки встановлені при поданні апеляційної скарги та надати суду докази сплати судового збору (том 2, а.с. 2).

Вищевказані недоліки були усунуті апелянтом.

З огляду на вказане, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 листопада 2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Органу виконання на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року в справі № 906/796/17 та запропоновано Позивачу подати відзив на апеляційну скаргу Органу виконання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2018 року справу № 906/796/17 було призначено до розгляду на 12 грудня 2018 року на 14 годину.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату від 10 грудня 2018 року на підставі Службової записки головуючого судді Василишина А.Р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії судді Філіпової Т.Л. та в силу дії статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", було призначено проведення автоматизованою системою документообігу суду, заміну судді-члена колегії у справі № 906/796/17.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судових справ між суддями у справі № 906/796/17 було визначено колегію суддів в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року було прийнято справу № 906/796/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В..

На виконання вимог суду, викладених у в ухвалі від від 13 листопада 2018 року, від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач, з підстав та норм законодавства, висвітлених в ньому, зокрема вказав, що бездіяльність державного виконавця Органу виконання не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Суд констатує, що до початку судового засідання від 11 грудня 2018 року від Органу виконання надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (том 2; а.с. 51), оскільки Орган виконання не має можливості забезпечити участь свого представника у зв'язку зі участю представника в іншому судовому засіданні на 12 грудня 2018 року об 10:00 год. (на підтвердження зазначених обставин було долучено ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року № 240/5581/18).

В судове засідання від 12 грудня 2018 року представник Боржника не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений у встановленому законом порядку. З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі уповноваженого представника Боржника, за наявними в матеріалах оскарження ухвали доказами.

В судовому засіданні від 12 грудня 2018 року було заслухано думку представника Позивача щодо поданого клопотання Органом виконання, який заперечив проти задоволення такого клопотання з огляду на те, що у Органу виконання було достатньо часу для направлення в судове засідання іншого повноважного представника.

Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку представника Позивача, колегія апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в його задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.

Суд констатує, що згідно пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України: якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Крім того, суд враховує строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, котрий при відкладенні (з додержанням частини 4 статті 120 ГПК України), може бути порушений апеляційним господарським судом. Також, суд зазначає, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду про призначення справи до судового розгляду датована значно раніше - 26 листопада 2018 року, а ніж ухвала Житомирського окружного адміністративного суду - 4 грудня 2018 року, що не позбавляло можливості Орган виконання забезпечити явку в судове засідання відповідного працівника.

В той же час, суд констатує, що розгляд скарги по справі № 906/796/17 призначено на 14 год., в той же час, як розгляд справи на котру вказує Орган виконання був призначений на 10 годину в м. Житомир, що є територіально наближеним до м. Рівне, і в разі навіть реальної участі представника Органу виконання в даному судовому засіданні, він мав реальну можливість для приїзду у визначений Північно-західним апеляційним господарським судом час в судове засідання.

Також колегія суду враховує і те, що суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 26 листопада 2018 року явка сторін обов'язковою не визнавалась.

Враховуючи усе вищевказане, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає можливим розглядати апеляційну скаргу без участі уповноваженого представника Органу виконання, за наявними матеріалами.

В судовому засіданні від 12 грудня 2018 року, представник Стягувача заперечила щодо доводів, наведених в апеляційній скарзі Органу виконання, та з підстав, наведених у відзиві, просить суд відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін.

Заслухавши уповноваженого представника Стягувача, дослідивши матеріали оскарження ухвали в справі та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку що апеляційну скаргу Органу виконання слід задоволити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити.

При цьому Північно-західний апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Як вказано вище в даній постанові та вбачається з матеріалів оскарження ухвали, рішенням Господарського суду Житомирської області від 5 жовтня 2017 року (а.с.49-51), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позов в даній справі задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 153469 грн 02 коп. інфляційних втрат, та 28 493 грн 77 коп. 3% річних. Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2729 грн 44 коп.

23 жовтня 2017 року на виконання вищевказаного рішення було видано відповідний наказ (том 1, а.с. 53), який надіслано на адресу Стягувача.

Як встановлено судом, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження № 49756253 про стягнення заборгованості з Боржника на користь юридичних осіб та держави. До складу зведеного виконавчого провадження входить зокрема ВП № 55762171 з виконання, виданого на виконання рішення Господарського суду Житомирської області в справі № 906/796/17 від 23 жовтня 2017 року.

9 лютого 2018 року Старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєвою Дарєю Григорівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за ВП № 55762171 щодо виконання наказу № 906/796/17 від 23 жовтня 2017 року (том 1, а.с. 141).

21 лютого 2018 року Старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєвою Д.Г. було винесено постанову про арешт коштів Боржника (том 1, а.с. 139).

6 березня 2018 року Старшим державним виконавцем Органу виконання (Сладь Тетяною Павлівною) було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 55762171 по виконання наказу № 906/796/17 від 23 жовтня 2017 року (том 1, а.с. 140).

6 березня 2018 року Старшим державним виконавцем Органу виконання (Сладь Тетяною Павлівною) було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 55762171 по виконання наказу № 906/796/17 від 23 жовтня 2017 року до зведеного виконавчого провадження № 49756253 яке веде Орган викоанння (том 1, а.с. 142).

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до приписів статті 326 Господарського процесуального кодексу України: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд констатує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій).

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до змісту частин першої-третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій): державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що полягають у здійсненні заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

В силу дії статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Разом з тим, приписами частини 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналіз вищевказаних норм, призводить суд апеляційної інстанції до висновку, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи Органу виконання або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконані рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами господарського судочинства.

Водночас, як вже вказувалося вище, судом встановлено, що на примусовому виконанні у Органу виконання перебуває зведене виконавче провадження № 49756253 про стягнення заборгованості з Боржника на користь юридичних осіб та держави. До складу зведеного виконавчого провадження входить зокрема ВП № 55762171 з виконання, виданого на виконання рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/796/17, наказу № 906/796/17 від 23 жовтня 2017 року (облікова картка на зведене виконавче провадження, де наказ по даній справі зазначено під номером 16; том 1, а.с. 216 на звороті).

Окрім того, судова колегія звертає увагу, що у зведеному виконавчому провадженні № 49756253, окрім наказів, виданих місцевими господарськими судами, містяться на виконанні накази видані, зокрема, Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, Житомирським окружним судом, Чуднівським райсудом Житомирським судом, Богунським районним судом м. Житомир, Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, державна судова адміністрація України, Бердичівська ОДПІ та інші орнаи державної влади (том 1, а.с. 172, 216 - 217).

Разом з тим, Господарським процесуальним кодексом України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

В той же час, спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України "Про виконавче провадження". До 05 жовтня 2017 року, порядок вчинення виконавчих дій регулював Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (втратив чинність на підставі Закону України №1404-VIII (1404-19) від 02 червня 2016 року).

За правилами цих законів, як у редакції, що була чинною на час видачі наказу, вчинення виконавчих дій, так і на час розгляду скарги, передбачалися особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.

Детально дії виконавця на час вчинення виконавчих дій регламентувалися Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5 (надалі - Інструкція), а саме підпунктами 3.8.1 - 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ.

У підпункті 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ Інструкції у редакції, що була чинною на час видачі наказу, за наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться зі зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до вимог статті 30 Закону України "Про виконавче провадження"( в редакції, чинній на час вчинення Органом виконання виконавчих дій), виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження; виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Аналогічні вимоги містить Інструкція та поширюється на випадки відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій приватним виконавцем.

Проаналізувавши вказані норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження.

При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням. Суд такими повноваженнями не наділений.

В свою чергу, Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

В той же час, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбаченоособливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині 5 статті 287 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина 5 статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що в такому випадку потрібно застосовувати частину 1 статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 660/612/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року по справі № 906/530/17.

З огляду на вищезазначене колегія суддів констатує, що в силу дії частин 1 та 2 статті 278 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу; порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 231 Господасрького процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи усе вище встановлене в даній судовій постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що скарга Боржника на дії старшого державного виконавця Органу виконання не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністравного судочинства.

Відтак, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року в даній справі та закриває провадження за скаргою Боржника на бездіяльність Органу виконання.

Керуючись статтями 129, 269-271,273, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року в справі № 906/796/17 - задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року в справі № 906/796/17 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" на бездіяльність Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області - закрити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Справу №906/796/17 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.