ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1388/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Афінаж"

представник позивача - Степаненко О.М.

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський"

представник відповідача - Українець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду у складі Разюк Г.П. - головуючого, Савицького Я.Ф., Ярош А.І. від 13 червня 2018 року та рішення Господарського суду Миколаївської області у складі Мавродієвої М.В. від 23 листопада 2017 року

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. В грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укрінком» (правонаступник - ТОВ "Фінансова компанія "Афінаж") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес-центр «Олександрівський» про стягнення заборгованості у сумі 31 032 418,89 грн (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог), яка включає заборгованість по кредитним договорам, 3% річних, інфляційні втрати та проценти за користування коштами.

1.2. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих згідно кредитних договорів № 12-041037 від 28.10.2004, № 16-061008 від 25.10.2006, № 12-080201 від 22.02.2008 зобов'язань з повернення сум кредитних коштів, що встановлено судовими рішеннями у справі № 915/938/13.

1.3. 22.11.2017 відповідачем подано заяву про застосування до вимог про стягнення нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат строку позовної давності.

2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

2.1. Між Акціонерним Товариством «Український інноваційний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Український інноваційний банк», що в подальшому змінило назву на ПАТ «Українська інноваційна компанія») та ЗАТ «Алекс-Юг» (правонаступником якого є ТОВ «Миколаївський бізнес-центр «Олександрівський») було укладено кредитні договори № 12-041037 від 28.10.2004, 12- 061008 від 25.10.2006, № 12 - 080201 від 22.02.2008.

2.2. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014 у справі №915/938/13 з ТОВ «Миколаївський бізнес-центр «Олександрівський» на користь ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення ПАТ «Український інноваційний банк» стягнуто 16 664 903,52 грн. заборгованості за зазначеними кредитними договорами та 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

2.3. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 рішення суду першої інстанції змінено, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Миколаївський бізнес центр «Олександрівський» на користь ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Миколаївського центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" заборгованість (1) за кредитним договором №12-041037 від 28.10.2004 - проценти за користування кредитними коштами в сумі 72790,0 грн., пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 24141,90 грн., пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 5973,92 грн., (2) за кредитним договором №12-061008 від 28.10.2006 - борг в сумі 7238000,0 грн., проценти за користування кредитними коштами в сумі 1923565,90 грн., пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 51206,43 грн., пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 137681,84 грн., (3) за кредитним договором №12-080201 від 22.02.2008 - борг в сумі 6278921,45 грн., проценти за користування кредитними коштами в сумі 793262,13 грн., пеню за порушення строків погашення кредиту в сумі 102207,36 грн., пеню за порушення строків погашення процентів в сумі 37152,59 грн. та 68820,0 грн. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову.

2.4. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитними договорами, позивачем нараховані відповідачу проценти за користування коштами на рівні облікової ставки НБУ за період з 11.07.2013 по 20.10.2017, 3% річних та збитки від інфляції.

2.5. Зобов'язання з повного та своєчасного повернення кредитних коштів за договорами № 12-041037 від 28.10.2004 (на суму 72790,00грн., яка погашена лише 30.03.2015) №12-061008 від 28.10.2006 (на суму 9161565,90 грн.), №12-080201 від 22.02.2008 (на суму 7072183,58грн.), позичальником належним чином не виконувались.

2.6. Крім того, судами встановлено, що постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

2.7. На підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". Цього ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Укрінбанк".

2.8. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16 було визнано:

- протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» з моменту її прийняття.

- протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття.

- зобов'язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Український інноваційний банк» в якості банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття Постанови Правління Національного банку України №180 від 22 березня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» (в т.ч., але не виключно дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ ««Український інноваційний банк»» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT. Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «Український інноваційний банк» у зазначених вище системах).

2.9. В подальшому, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "Укрінбанк"), оформленим протоколом №3 від 22.11.2016, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Український інноваційний банк" на " ПАТ "Укрінком" та затверджено статут в новій редакції.

2.10. Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з " ПАТ "Укрінком" на " ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

3. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2018, позов ПАТ «Українська інноваційна компанія» (з урахуванням заяви від 22.11.2017) задоволено частково: з ТОВ «Миколаївський бізнес-центр «Олександрівський» на користь позивача стягнуто 8 653 686,09грн процентів за користування грошовими коштами, 1 869 440,98грн 3% річних, 19 779 911,83грн інфляційних втрат, в решті позову відмовлено.

3.2. Рішення судів мотивовані доведеністю обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитними договорами № 12-041037 від 28.10.2004, № 16-061008 від 25.10.2006, № 12-080201 від 22.02.2008 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів та наявністю правових підстав нарахування плати за користування грошовими коштами, а також 3% річних та інфляційних втрат, як встановленої законом міри відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання.

3.3. Водночас, зважаючи на заявлене відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, суди дійшли висновку про часткову відмову в позові, оскільки вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.07.2013 по 20.12.013, заявлені поза межами встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

3.4. Щодо правонаступництва суди зазначили, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" має ідентифікаційний код юридичної особи 05839888, тобто такий же, що й мало ПАТ "Укрінбанк" до зміни найменування, а відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ "Українська інноваційна компанія", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк", оформленим протоколом №6 від від 28.03.2017.

3.5. 28.03.2017, ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на " ПАТ "Українська інноваційна компанія", а отже є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Укрінком".

3.6. Крім того, питання правомірності проведення реєстраційних дій щодо зміни назви ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Укрінком» було предметом розгляду в адміністративній справі № 826/11199/16. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2017 в задоволені позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання недійсними реєстраційних записів щодо державної реєстрації змін до установчих документів ПАТ «Укрінбанк» було відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 постанову першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1.Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ТОВ "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та закрити провадження у справі.

Аргументи учасників справи

5. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

5.1. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний суд надав неналежну правову оцінку доказам правонаступництва позивача та обґрунтовує доводи касаційної скарги наступним:

- судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки витягу з ЄДРПОУ, згідно якого вбачається, що в реєстрі відсутні дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ "Українська інноваційна компанія";

- суд апеляційної інстанції неправомірно послався на постанову та ухвалу суду у справі №826/11199/16, як на належний доказ правонаступництва, оскільки у вищезазначеній справі розглядалося питання саме проведення реєстраційних дій, а не правомірність правонаступництва;

- скаржник посилається на те, що ПАТ "Укрінбанк" повинен був діяти відповідно до вимог, встановлених ЗУ "Про банки і банківську діяльність" і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності, включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від НБУ;

- відповідач зазначає, що позивач не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до нього прав та обов'язків банківської установи (правонаступництва після ПАТ "Український інноваційний банк"), адже зміна назви установи шляхом змін слова "банк" на "компанія" не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, тим більше, правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої відповідно до процедури, передбаченої спеціальними нормативно-правовими актами, що регламентують правовідносини у сфері діяльності банків та фінансових установ;

- суди не врахували, що у відносинах кредитування за діючим кредитним договором стороною повинен виступати саме банк, який має відповідну ліцензію;

- станом на день ухвалення рішення Господарським судом Миколаївської області у даній справі були чинними постанова Правління Національного банку Україн" про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" № 934 від 24.12.2015 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" №239 від 24.12.2015, (з урахуванням постанови ВСУ від 24.10.2017);

- скаржник посилається на порушення апеляційний судом норм процесуального права під час процедури розгляду відводу суду.

6. Позиція ПАТ "Українська інноваційна компанія", викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1. ПАТ "Українська інноваційна компанія" вважає, що касаційна скарга відповідача є необґрунтованою та такою, що не спростовує законних висновків судів першої та апеляційної інстанції, викладених у рішеннях, які прийняті за повного з'ясування та встановлення всіх обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

6.2. Крім того, 14.11. 2018 представником ПАТ "Українська інноваційна компанія" до Суду подано заяву про здійснення процесуального правонаступництва, яку мотивовано тим, що 02.11.2018 між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ТОВ "Фінансова компанія "Афінаж" було укладено Договір про відступлення права вимоги № 02/11/18-1. Вказану заяву, на підставі ст. 52 ГПК та ст.ст 512- 516, 517, 519 ЦК, було задоволено ухвалою Суду від 14.11.2018 - замінено позивача ПАТ "Українська інноваційна компанія" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Афінаж".

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

7.1. Верховний Суд, здійснивши перегляд судових рішень у справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) та ст.ст. 86, 282 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не встановили усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи з наступного.

7.2. Задовольняючи позовні вимоги у справі суди дійшли висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк", проте Верховний Суд вважає такі висновки судів передчасними, з огляду на наступне.

7.3. Згідно з ч.1,3 ст. 90 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

7.4. Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

7.5. Частиною першою статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку.

7.6. Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

7.7. Згідно з ч.1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

7.8. Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття реорганізації банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам.

7.9. Згідно з ст. 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання.

7.10. Згідно з ч.1 ст. 38 Закону України "Про банки і банківську діяльність" до виключної компетенції загальних зборів учасників банку належить вирішення питань, віднесених законом до виключної компетенції загальних зборів учасників акціонерного товариства. Крім зазначених питань, до компетенції загальних зборів учасників банку статутом банку можуть бути віднесені також й інші питання, за винятком тих, які законом або статутом віднесені до виключної компетенції ради банку.

7.11. Відповідно до статей 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів віднесено, зокрема, внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про виділ та припинення товариства, тощо.

7.12. Як вбачається з оскаржуваних рішення та постанови, суди дійшли висновку, що позивач є правонаступником ПАТ "Укрінкомбанк" з посиланням на ідентичність ідентифікаційного коду юридичних осіб ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" та витяг зі статуту ПАТ "Укрінком", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленого протокол №6 від 28.03.2017.

7.13. За приписами статей 33, 34 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

7.14. Належним та допустимим доказом вирішення вищим органом акціонерного товариства питань щодо зміни найменування, правонаступництва, внесення змін до статуту чи будь-яких інших рішень загальних зборів товариства є саме рішення, прийняте за результатом цих загальних зборів, що належним чином оформлено протоколом.

7.15. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут. Відомості, що повинен містити статут акціонерного товариства визначені частиною другою вказаної статті.

7.16. Таким чином, статут акціонерного товариства не є належним та допустимим доказом переходу прав та обов'язків (правонаступництва), оскільки є лише установчим документом, який містить відомості пов'язані з діяльністю товариства, передбачені законом.

7.17. Водночас, вказане вище рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформлене протоколом №6 від 28.03.2017, судами не досліджувалося.

7.18. З викладених судами попередніх інстанцій обставин не вбачається, на підставі чого суди дійшли висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком" стало набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк", оскільки зміна найменування не є припиненням юридичної особи (ст. 104 ЦК України) чи її перетворенням (ст. 108 ЦК України) і не зумовлює переходу прав та обов'язків такої особи (правонаступництва).

7.19. Відтак суди дійшли передчасного висновку про правонаступництво позивача щодо ПАТ "Укрінкомбанк".

7.20. Окрім того, вирішуючи питання про правонаступництво ПАТ "Укрінбанк" слід звернути увагу, що відповідно до ст.ст. 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація банку передбачає погодження цих процедур Національним банком України.

7.21. При розгляді справи суди мають врахувати правову позицію щодо інституту правонаступництва викладену у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 910/8117/17 від 03.08.2018 та у постанові Касаційного господарського суду від 14.02.2018 № 910/7828/17.

7.22. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

7.23. Крім того, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання ПАТ "Українська інноваційна компанія" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, на підставі того, що дана справа містить виключну правову проблему, що підтверджується неоднозначністю практики у спорах за участю позивача, як в порядку господарського, так і в порядку цивільного судочинства.

7.24. Частина 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

7.25. Верхвоний Суд зауважує, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди не встановили всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та прийняття законного рішення.

7.26. Крім того, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» про її залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та (2) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Афінаж» про залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з огляду на наступне.

7.27. Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

7.28. Згідно з ч. 4 ст. 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

7.29. При цьому, у відповідності до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.30. Відтак, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд не наділений процесуальними повноваженнями щодо залучення до участі у справі третіх осіб, за винятком можливості вирішення даного питання при розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у відповідності до положень ст. 287 ГПК України.

7.31. Разом з тим, керуючись положеннями ст. 316 ГПК України, Верховний Суд вважає за можливе вказати на необхідність вирішення питання щодо залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору при новому розгляді справи, у випадку встановлення судами, що рішення у справі може вплинути на права, інтереси та (або) обов'язки таких осіб.

7.32. Відповідно до ст. 300 ГПК України Верховний Суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

7.33. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати, перевіряти та надавати оцінку доказам, перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

7.34. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути передана на нових розгляд, згідно ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в апеляційному і у касаційному, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

7.35. Окрім того, слід зазначити, що ухвалою Касаційного господарського суду від 15.08.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2018 року та рішення Господарського суду Миколаївської області від 23 листопада 2017 року у справі № 915/1388/16 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

7.36. За приписами частини 3 статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

7.37. З огляду на те, що оскаржені судові рішення у даній справі підлягають скасуванню зі скеруванням справи на новий розгляд до суду першої інстанції скасовані судові рішення не можуть бути поновлені до виконання.

7.38. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2018 року у справі № 915/1388/16 скасувати.

3. Справу направити до Господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.