ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Харків

справа № 643/3153/18

провадження № 22-ц/790/155/18

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Піддубного Р.М. (суддя - доповідач),

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2018 року у складі судді Скотарь А.Ю.,

у с т а н о в и в:

У березні 2018 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» (КП «Харківводоканал») звернулось з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які за адресою її проживання: АДРЕСА_2 надає КП «Харківводоканал».

Посилаючись на те, що відповідач вартість наданих їй послуг сплачувала не у повному обсязі, КП «Харківводоканал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 4974,79 грн, яка складається з: 2888,08 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.12.2000 року по 31.01.2018 року, 1364,13 грн. - заборгованості з оплати послуг з централізованого водовідведення за період з 01.11.2011 року по 31.01.2018 року, 597,42 грн. - інфляційних втрат, а також 125,16 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Відповідач позов визнала частково, посилаючись на те, що у жовтні 2014 року її квартиру було відключено від системи водовідведення, у зв'язку з чим вона не споживала воду, просила застосувати позовну давність.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2018 року позов КП «Харківводоканал» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.09.2016 року по 31.01.2018 року в розмірі 292,39 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.09.2016 року по 31.01.2018 року в розмірі 195,57 грн, втрати від інфляції у розмірі 117,20 грн, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 20,78 грн, а також 221,66 грн. судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Харківводоканал», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати, новим рішенням позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначило, що відповідачем не надано належних доказів того, що квартиру відповідача було відключено від системи водовідведення, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення та застосувати позовну давність.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судовим розглядом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає КП «Харківводоканал».

Частково задовольняючи позов КП «Харківводоканал», суд першої інстанції виходив із того, що 20.10.2014 року квартиру відповідача було відключено від системи водовідведення, у зв'язку з чим послуги водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 не споживались, крім того, до частини платежів сплив строк позовної давності.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Відповідно до п. 1 та 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 21 вищевказаного закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, а відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, в тому числі і фактичних споживачів, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Встановлено та не заперечується відповідачем, що надані їй КП «Харківводоканал» послуги оплачувались не у повному обсязі.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (надалі Правила).

Відповідно до підпункту 1 пункту 29 Правил споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою (п.п. 3 п. 29 Правил).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Жодних доказів на підтвердження вчинення дії, які відповідно до п. 29 Прави є підставою для зменшення розміру плати або для несплати вартості комунальних послуг, відповідачем на надано.

Наданий ОСОБА_1 лист від 20.10.204 року про те, що квартиру АДРЕСА_1 відключено від системи централізованого водопостачання, не є належним доказом припинення у встановленому законом порядку надання вищевказаних послуг, оскільки він не містить підпису посадової особи підприємства, його печатки, а також прізвища споживача.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання у розмірі 2888,08 грн. утворилась за період з 01.12.2000 року по 31.01.2018 року, за послуги з централізованого водовідведення у розмірі 1364,13 грн. за період з 01.11.2011 року по 31.01.2018 року.

Оскільки КП «Харківводоканал» звернулось до суду з позовом 22 березня 2018 року, відповідач заявила про застосування позовної давності, колегія суддів дійшла висновку про те, що стягненню підлягає заборгованість з оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення в межах позовної давності за період з 01 березня 2015 року по 31 січня 2018 року у розмірі 2013 грн 78 коп., а також три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 59 грн 28 коп. та втрати від інфляції у розмірі 282 грн 94 коп.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь КП «Харківводоканал» підлягає стягненню судовий збір у сумі 2086 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2018 року змінити.

Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 1 березня 2015 року по 31 січня 2018 року у розмірі 2013 грн 78 коп., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 59 грн 28 коп. та інфляційні втрати у розмірі 282 грн 94 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківвооканал» судовий збір у розмірі 2086 грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова