2-62/07
Справа № 2-989 2006 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року. Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Філатова К.Б.,
при секретарі: Горбенко Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Центрально-Міський паспортний відділ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області про усунення перешкод в користуванні, розпорядженні та володінні власним житловим приміщенням, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання договору дарування частини домоволодіння, договору купівлі-продажу частини домоволодіння та земельної ділянки частково недійсними -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом у якому вказав, що 2 грудня 2004 року йому була подарована частина житлового будинку й земельна ділянка по АДРЕСА_1. У будинку був зареєстрований родич колишнього господаря будинку ОСОБА_3. - ОСОБА_2. Будучи зареєстрованим у будинку, ОСОБА_2. у ньому не проживав. Позивач неодноразово просив відповідача добровільно знятися з реєстрації, але відповідач зніматися з реєстрації відмовляється. Будучи зареєстрованим у домоволодінні, ОСОБА_2. перешкоджає позивачеві розпоряджатися будинком за своїм розсудом, а також змушує його мати додаткові витрати по комунальним платежам. Просить усунути перешкоди у володінні, користуванні й розпорядженні власністю, зобов'язавши Центрально-Міський паспортний відділ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області зняти ОСОБА_2 з реєстрації в домоволодінні.
Відповідач ОСОБА_2. позов не визнав, звернувся в суд з позовом про визнання договору частини домоволодіння з господарськими спорудами й земельною ділянкою та договору купівлі-продажу частини домоволодіння частково недійсними, а також про розділ спадкового майна.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2. вказав у позовній заяві, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батькоОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матиОСОБА_6. Він був зареєстрований і проживав у будинку АДРЕСА_1. В 1994 році мати подарувала частину будинку відповідачеві ОСОБА_3, про що він, ОСОБА_2. не знав. Вважає, що мати не мала права повністю розпоряджатися будинком, оскільки будинок був побудований нею і його батьком у період шлюбу й він, ОСОБА_2., має право на спадщину після смерті батька, тому що фактично прийняв спадщину, проживаючи в будинку, користуючись всіма речами батька. Вважає, що його частка в спадковому майні становить 1/2частину або 1/2 частину приналежного батькові домоволодіння. У цей час він довідався, що відповідач ОСОБА_3. без його участі й згоди, не поставивши його до відома, подарував частину будинку відповідачеві ОСОБА_1. Відповідачка ОСОБА_4. без його згоди подарувала приналежну їй частину спірного домоволодіння ОСОБА_1. Оскільки він має право на спірне домоволодіння, просить визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння, а договори дарування цього домоволодіння визнати частково недійсними.
У судовому засіданні ОСОБА_5. свої позовні вимоги підтримав, пояснивши, що спірне домоволодіння - це саманна будівля 19-го століття, де жили його батьки. На момент смерті батька він був неповнолітнім, тому на себе право власності не оформляв. Крім того,
2
він був в армії. Після смерті батька виявилося, що правовстановлюючих документів на дом не було, тому його мати займалася їх оформленням і оформила право власності повністю на себе, хоча його частка в спадковому майні була Він знав про це, але не надавав цьому значення, тому що не вважав, що його права можуть бути порушені. У будинку він був прописаний, але постійно в ньому не проживав, тому що працював водієм, постійно був у рейсах, у будинку бував наїздами. Будинок поАДРЕСА_2 йому не належав. Цей будинок належав його тещі. У цей час цей будинок подарований його дочці й також йому не належить.
Відповідач ОСОБА_3. позов не визнав, пояснивши, що позивач ОСОБА_2. - його дядько. Він, ОСОБА_3., з моменту народження проживав з бабусею й матір'ю в спірному будинку. У цьому ж дворі під цим же номером, але в окремому будинку проживала сусідка ОСОБА_4. Скільки він, відповідач себе пам'ятає, ОСОБА_2. постійно проживав зі своєю родиною в будинку по вул. Пушкіна. Раніше будинок по вул. Пушкіна, де проживав ОСОБА_2., був на трьох хазяїнів, але в цей час він повністю викуплений родиною ОСОБА_2.
ОСОБА_2. як чорнобилець стояв на квартирному обліку й для якнайшвидшого одержання житла прописався в спірному будинку. Йому, відповідачу, було байдуже, де прописаний дядько, оскільки на плату за будинок кількість прописаних в ньому людей не впливала: вода була на вулиці, центрального опалення, газу не було. В 2003 або 2004 році спірний будинок оглядала житлова комісія, що визнала будинок аварійним і запропонувала ОСОБА_2 кімнату в гуртожитку, але той відмовився. Останнім часом спірний саманний будинок, побудований ще в 1869 році, дійсно став непридатним для проживання. Вважає, що ОСОБА_3. прописався в спірному будинку саме для якнайшвидшого одержання квартири, тому що в будинку не проживав.
Бабуся, якій раніше належав будинок, подарувала його йому, ОСОБА_3, в 1994 році. Договір дарування будинку вони не афішували. В 1999 році бабуся поламала шийку стегна, тривалий час лежала, не встаючи, стала боліти. В 2000 році ОСОБА_2. почав розмову про долю будинку й тоді ж довідався, що будинок подарований йому, ОСОБА_3 У той час ОСОБА_2. ніяких претензій із приводу договору дарування не пред'являв.
Будинок ставав непридатним для проживання, в ньому почала завалюватися дах, ремонту будинок не підлягав, тому що був саманним, але офіційно аварійним визнаний не був, тому що в місті було відсутнє житло для переселення проживаючих в аварійних будинках осіб.
У цей час представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7. запропонував, щоб він, ОСОБА_3., подарував будинок ОСОБА_1, а замість нього пообіцяв придбати будинок. Він із цією пропозицією погодився, тому що проживати в спірному будинку було вже неможливо. Він не думав, що можуть виникнути питання із прописаним, але не проживаючим у будинку ОСОБА_2, який мав своє житло, де фактично проживав.
2 грудня 2004 року був оформлений договір, відповідно до якого він ОСОБА_3. подарував приналежну йому частину домоволодіння, а саме свій будинок ОСОБА_1, що виконав свою частину зобов'язання й купив йому будинок по АДРЕСА_3.
Після цього ОСОБА_2. відмовився виписуватися з будинку й став пред'являти йому претензії, стверджуючи, що має право на спадщину після смерті батьків.
Просить позов ОСОБА_1 задовольнити, а ОСОБА_2 у позові відмовити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7. позов ОСОБА_2. не визнав, пояснивши, що від ОСОБА_3 та його сусідів йому відомо, що ОСОБА_2. у будинку не проживав. ОСОБА_1 здобував земельну ділянку під забудову, тому що сам будинок перебував в аварійному стані й ремонту не підлягав. У домоволодінні було 2 будинки й 2 господаря, з кожним з яких були укладені окремі договори відчуження приналежних їм будинків. Після одержання права власності на домоволодіння ОСОБА_1 одержав відповідний дозвіл і
3
розпочав будівництво нового будинку. Спірний будинок остаточно завалився (у нього провалився дах) в 2006 році. Споруджуваний будинок має ту ж адресу, що й будинок, що завалився, тому ОСОБА_2. значиться прописаним і в новому будинку, чим створює перешкоди в користуванні будинком. Просить позов ОСОБА_1 задовольнити, а в позові ОСОБА_2. відмовити.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, у позові ОСОБА_2. повинно бути відмовлено по наступним підставам.
У судовому засіданні встановлено, що спірне домоволодіння АДРЕСА_1 представляло собою саманне спорудження, побудоване в 19-м столітті, що підтвердили сторони в судовому засіданні. В ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2. - ОСОБА_5., що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 79).
З пояснень ОСОБА_5 що ніхто не заперечує, вбачається, що після смерті батька його мати ОСОБА_6 займалася оформленням документів на дім, тому що ніяких правовстановлюючих документів на нього не було. Спочатку вона оформила право власності на померлого чоловіка, а потім оформила право власності повністю на себе. Повністю правовстановлюючі документи були оформлені лише на початку сімдесятих років.
Пояснення ОСОБА_2. про те, що на момент смерті батька він не міг оформити спадщину на себе, тому що був неповнолітнім, спростовується матеріалами справи, з яких видно, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 77), а його батько вмер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 79), тобто ОСОБА_2. досяг повноліття до закінчення установленого Цивільним кодексом УРСР 1963 року для прийняття спадщини шестимісячного строку.
З пояснень ОСОБА_2. вбачається, що він знав про те, що його мати оформила правовстановлюючі документи на себе, і він у число власників домоволодіння по документах не включений, однак цієї обставини по суду не оскаржував.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що на момент оформлення договору дарування спірного домоволодіння на ОСОБА_3 в 1994 році ОСОБА_6 була власницею зазначеного домоволодіння й мала право розпоряджатися ним за своїм розсудом.
З договору дарування спірного домоволодіння ОСОБА_1 видно, що воно належало на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування, засвідченого Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою 23 серпня 1994 року. Земельна ділянка належала йому ж на підставі Державного Акта на право приватної власності на землю за НОМЕР_1 від 14 березня 2001 року (ас. 7).
З будинкової книги видно, що ОСОБА_2. прописався в спірне домоволодіння 17 січня 2002 року (а.с. 8-9).
ОСОБА_3. подарував спірне домоволодіння ОСОБА_1 2 грудня 2004 року (а.с. 7).
З пояснень представника ОСОБА_1 й відповідача ОСОБА_3 видно, що після оформлення договору дарування вони зверталися до ОСОБА_2., щоб він добровільно виписався зі спірного будинку. ОСОБА_2. проживав у цей час поАДРЕСА_2.
ОСОБА_2. не заперечував у судовому засіданні ні тієї обставини, що, будучи прописаним у спірному будинку, постійно в ньому не проживав, ні тієї обставини, що проживав по АДРЕСА_2, пояснюючи, що це домоволодіння подароване його дочці й належить її, він на нього права не має.
Не заперечував ОСОБА_2. і тієї обставини, що перебуває на квартирному обліку. Комісія з розподілу житла приходила обстежувати його житлові умови за місцем прописки, тобто в спірне домоволодіння й пропонувала йому гуртожиток.
Не заперечував ОСОБА_2. і тієї обставини, що спірне домоволодіння ще до продажу його почало ставати непридатним для проживання, що в ньому провалився дах.
Суд вважає, що ніяких підстав для визнання правовстановлюючих документів на спірне домоволодіння частково недійсними немає. ОСОБА_3. був належним власником будинку, одержавши його в дарунок від належного власника, мав право розпоряджатися
4
власністю за своїм розсудом і скористався цим правом, подарувавши будинок ОСОБА_1.
Вимоги ОСОБА_2. не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки задовольняння його вимог залишає без житла його племінника ОСОБА_3, в той час як сам ОСОБА_2. має де жити.
Залишаючись прописаним у будинку, ОСОБА_2., що не проживає в будинку, створює перешкоди в користуванні домоволодінням власникові будинку ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 131, 212, 218 ЦПК України, ст. 150 ЖК, ст. З, 391 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати відділ паспортної реєстрації та міграційної роботи Центрально-Міського району міста Кривого Рогу зняти ОСОБА_2 з реєстрації в домоволодінні АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по справі в розмірі 104 гривні.
ОСОБА_2 в позові відмовити.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку надання заяви про апеляційне оскарження, а саме, якщо заява про апеляційне оскарження не була подана до районного суду на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо було надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була надана на протязі двадцяти днів з дня надання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. В випадку подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не відкинено, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу.