Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #75876525

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2018 р. Справа№ 911/901/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коротун О.М.

Секретар судового засідання: Денисюк І.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача Пантєєв І.О.

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 Гора Р.М.

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012"

на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2018 (повний текст складено 21.09.2018)

у справі №911/901/18 (суддя О.О. Рябцева)

За позовом Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012"

до:

1. Приватного підприємства "Оптторгресурс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Лімітед"

про стягнення 785 415, 75 грн.-

ВСТАНОВИВ:


У травні 2018 року Приватне підприємство "Продсервіс Україна 2012" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Оптторгресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Лімітед" про стягнення 785 415, 75 грн.

Звертаючись з даним позовом позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідач 1 та відповідач 2 на момент подання позовної заяви не виконали рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/4176/14, яке набрало законної сили 28.05.2015 року. Відтак, на думку позивача відповідно до ст. 625 ЦК України є підставою для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу за вказаним рішенням.

19.06.2018 року до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з приватного підприємства "Оптторгресурс" 71 401, 43 грн. штрафу та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Лімітед" 136 054 грн. 3% річних та 577 960, 32 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2018 року у справі №911/901/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 2 березня 2016 року у справі N 6-2491цс15 дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п'ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин. Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовано Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Продсервіс Україна 2012" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2018 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2018 у справі №911/901/18 та призначено її розгляд на 13.12.2018 року.

26.11.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні 13.12.2018 року представник позивача надав усні пояснення, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача 2 надав усні пояснення, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 року у справі № 914/4176/14 за позовом приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" до приватного підприємства "Оптторгресурс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Лімітед" про стягнення з відповідача-2 1 538 258, 55 грн. збитків та стягнення з відповідача-1 153 825, 85 грн. штрафу за неналежне виконання зобов`язань позов задоволено повністю; стягнуто з приватного підприємства "Оптторгресурс" на користь приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" 153 825, 85 грн. штрафу, 3 076, 21 грн. судового збору та 805, 01 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Лімітед" на користь приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" 1 538 258, 55 грн. збитків, 30 765, 48 грн. судового збору та 8 050, 99 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. (а.с. 24-32).

На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили, господарським судом Львівської області було видано накази.

Постановою від 03.06.2015 року Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження № 47734471 з виконання наказу № 914/4176/14, виданого господарським судом Львівської області, боржником за яким є ТОВ "Ресурс Лімітед". (а.с. 52).

Як вбачається з роздруківки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, станом на 19.04.2018 року останньою виконавчою дією в межах вказаного виконавчого провадження було прийняття постанови від 16.11.2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчого провадженні. (а.с. 53-58).

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015 року у справі № 914/4176/14 не виконано.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Місцевим господарським судом також досліджено рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015 року у справі № 914/4176/14 та встановлено наступне.

01.01.2013р. між ПП "Продсервіс Україна 2012" та ПП "Торговий дім Тернопіль" (котре в подальшому перейменовано в ПП "Оптторгресурс") укладено Договір про співпрацю, відповідно до п.1.1 котрого з метою ефективного ведення господарської діяльності та забезпечення досягнення поставлених статутних завдань, сторони домовилися про співпрацю та розвиток спільного торгівельного бізнесу та насичення ринку міста Тернополя високоякісними товарами та послугами, створення та закріплення позитивного іміджу позивача та відповідача-1, а також одержання прибутку як результату співпраці сторін.

За умовами укладеного Договору відповідач-1 зобов'язався, зокрема, з метою реалізації спільних завдань організувати можливість здійснення спільної фінансово-господарської діяльності впровадження спільних проектів на бульварі Т.Шевченка, 23 у м. Тернополі, а також забезпечувати справну та рентабельну роботу торгівельних точок позивача та охоронність матеріальних цінностей позивача, згідно вимог до відповідного виду продукції.

Як встановлено судом, нежитлове приміщення площею 501,8 кв.м. на бульварі Т.Шевченка, 23 у м. Тернополі в якому за умовами Договору про співпрацю мала здійснюватися спільна діяльність належало відповідачу-1 на праві оренди на підставі Договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності №3206 від 01.03.1999р.

10.01.2013р. між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір про матеріальну відповідальність, відповідно до п.1.1 котрого з метою конкретизації матеріальної відповідальності кожної із сторін договору про співпрацю від 01.01.2013р., сторони домовилися про встановлення матеріальної відповідальності кожної із сторін щодо збереження цілісності, вартісної та технічної характеристики нежитлового приміщення комунальної власності, площею 501,8 кв.м., розміщеного за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 23, яке знаходиться в оренді відповідача-1 та щодо товарів продовольчої групи і торговельного обладнання, що належить позивачу і які будуть розміщені у вказаному нежитловому приміщенні.

15.08.2013р. нежитлове приміщення за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 23 в якому позивач здійснював свою діяльність було викуплено відповідачем-2 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (136/1000 частин) на аукціоні, укладеного між ТОВ "Ресурс Лімітед" і Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради та зареєстрованого в реєстрі за №733. Право власності на вказане приміщення було зареєстроване за відповідачем-2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом №8020195 від 15.08.2013р.

Як вбачається з рішення суду у справі № 914/4176/14, спір, який був предметом розгляду, виник внаслідок неналежного виконання ПП "Оптторгресурс" своїх зобов'язань щодо збереження товарів продовольчої групи і торгівельного обладнання, що належить позивачу, передбачених Договором про матеріальну відповідальність від 10.01.2013р., а також внаслідок завдання ТОВ "Ресурс Лімітед" позадоговірної шкоди, пов'язаної із безпідставним набуттям, вивезенням та псуванням товарно-матеріальних цінностей, які належали позивачу.

З вказаного рішення також вбачається, що в ході розгляду справи позивачем належним чином було доведено елементи цивільного правопорушення, такі як наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, відповідачем-2 не спростовано наявність його вини в заподіянні таких збитків, а тому позовна вимога про стягнення з ТОВ "Ресурс Лімітед" збитків у розмірі 1 538 258, 55 грн. була судом задоволена повністю.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 штрафу у розмірі 153 825, 85 грн. були судом задоволені повністю на підставі п. п.3.7 Договору про матеріальну відповідальність від 10.01.2013 р., відповідно до якого у випадку втрати майна, що належить Стороні-2 (товарів продовольчої групи та торговельного обладнання), яке знаходилося в нежитловому приміщенні комунальної власності, що сталося з необережності (халатності, недбалості) відповідача-1 чи її уповноважених осіб, відповідач-1 зобов'язаний одноразово сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від вартості втраченого майна.

Звертаючись з позовом в даній справ позивач просить стягнути з відповідача 2 - ТОВ "Ресурс Лімітед" 136 054 грн. 3% річних та 577 960, 32 грн. інфляційних втрат, які нараховані на стягнуті судом збитки у розмірі 1 538 258, 55 грн. та на 30 765, 48 грн. судового збору за період з 29.05.2015 року по 18.04.2018 року, а також стягнути з відповідача 1 - ПП «ОПТТОРГРЕСУРС» штраф у розмірі 71 401, 43 грн. з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п'ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин.

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.

З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166- 1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Даної позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові №686/21962/15-ц від 16.05.2018 року.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки також узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 також вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1, ч. 2, ст. 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, тоді як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Вінчіч та інші проти Сербії», заява № 44698/06).Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов'язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід'ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі «Томіч та інші проти Чорногорії», заява № 18650/09, у справі «Шахін і Шахін проти Туреччини», заява № 13279/05).

Таким чином, суд першої інстанції не врахував правової позиції Великої Палати Верховного суду.

Враховуючи вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного суду, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 2 3% річних та втрат від інфляції.

При цьому, колегія суддів здійснивши власний перерахунок заявлених позивачем до стягнення % річних та втрат від інфляції зазначає, що позовні вимоги до відповідача 2 підлягають частковому задоволенню, а саме 3% річних в розмірі 136 053, 73 грн. та втрати від інфляції в розмірі 569 725, 32 грн. за період з 29.05.2015 року по 18.04.2018 року.

Щодо вимог позивача до ПП «ОПТТОРГРЕСУРС» про стягнення штрафу в розмірі 71 401, 43 грн. колегія суддів зазначає, що в їх задоволенні слід відмовити, оскільки позивачем не обґрунтовано та не вказано на якій підставі нараховано такий штраф, а також не надано обґрунтованого розрахунку на цю суму.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" на рішення господарського суду Київської області від 30.08.2018 року у справі №911/901/18 задовольнити частково.


2. Рішення господарського суду Київської області від 30.08.2018 року у справі №911/901/18 скасувати та прийняти нове рішення яким:


« 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Лімітед" (46001, м. Тернопіль, бул. Тараса Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 38739786) на користь Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26-А, оф. 117, код ЄДРПОУ 38348196) 3% річних в розмірі 136 053 (сто тридцять шість тисяч п`ятдесят три гривні) 73 коп., втрати від інфляції в розмірі 569 725 (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять п`ять гривень) 32 коп. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 10 586 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят шість гривень) 69 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.».


3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Лімітед" (46001, м. Тернопіль, бул. Тараса Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 38739786) на користь Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26-А, оф. 117, код ЄДРПОУ 38348196) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 15 880 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень) 00 коп.


4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.


5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/901/18.


Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.


Повний текст постанови складено 14.12.2018 року.


Головуючий суддя О.В. Агрикова


Судді М.Г. Чорногуз

О.М. Коротун


  • Номер:
  • Опис: Стягнення 2511342,12 грн.
  • Тип справи: Збільшення (зменшення) розміру позовних вимог (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 911/901/18
  • Суд: Господарський суд Київської області
  • Суддя: Агрикова О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.06.2018
  • Дата етапу: 30.08.2018
  • Номер:
  • Опис: Стягнення 2511342,12 грн.
  • Тип справи: Розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 911/901/18
  • Суд: Господарський суд Київської області
  • Суддя: Агрикова О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.09.2018
  • Дата етапу: 14.09.2018
  • Номер:
  • Опис: стягнення 785 415,75 грн
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 911/901/18
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Агрикова О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.01.2019
  • Дата етапу: 01.02.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація