№ 207/1645/18

№ 2/207/1131/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: САВЧЕНКА В.О.

за участі секретаря: МОСПАН С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації південного району Кам'янської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області СУХОПАРОВА Світлана Германівна про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом і за заповітом

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до Адміністрації південного району Кам'янської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області СУХОПАРОВА Світлана Германівна про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування зазначеного позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла його мати - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.2016 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на частину двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,7 кв.м., жилою площею 30,5 кв.м.

Вищевказана квартира належала на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22 грудня 1993 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер цивільний чоловік його матері - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.07.2017 року.

Його мати - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 1974 року і по день смерті матері в квартирі за зазначеною вище адресою, вели спільне господарство як члени сім'ї, приймали участь у приватизації квартири. ОСОБА_5 вважав його сином, а він ОСОБА_5 - батьком, який його виростив та виховав.

Крім того, за життя ОСОБА_5 було складено заповіт, зареєстрований приватним нотаріусом СУХОПАРОВОЮ С.Г., зареєстрований 25 жовтня 2012 року в реєстрі № 1469, згідно якого на випадок своєї смерті, він заповідав усе належне йому майно та усі майнові права, в тому числі які будуть належать йому на час смерті, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Тому, ОСОБА_5 вважається таким, що фактично прийняв відкриту після смерті ОСОБА_4 спадщину, а він, в свою чергу, враховуючи наявність заповіту ОСОБА_5, складеного на його користь, з метою прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк не звертався. Однак, за життя ОСОБА_5 своїх спадкових прав документально оформити не встиг.

В січні 2018 року він, ОСОБА_1, з метою оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_5 в зв'язку з відкриттям спадщини та отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом, звернувся до нотаріальної контори з відповідними документами, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 50507103 від 10 січня 2018 року. Однак, в зв'язку з викладеними обставинами, оформлення спадкових справ ускладнюється тим, що документально не підтверджено факт родинних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Тому він змушений був звернутися до суду із зазначеним позовом.

В заяві від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 просив суд справу розглядати без його участі та без застосування засобів технічної фіксації, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_5 із спадкодавцем ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Представник відповідача Адміністрації Південного району Кам'янської міської ради до суду не з'явився, надав заяву, в якій просив винести рішення на розсуд суду та розглядати справу без присутності представника адміністрації.

Третя особа приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області СУХОПАРОВА С.Г. або її представник до суду не з'явився, надала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, просить суд розглядати справу за її відсутності.

Суд, дослідивши докази, які наявні по справі вважає, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.2016 року (а.с. 9).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої, вказане підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 21 травня 1967 року (а.с. 11).

Після її смерті відкрилася спадщина на частину двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,7 кв.м., жилою площею 30,5 кв.м.

Вищевказана квартира належала на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22 грудня 1993 року (а.с. 15).

ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (вказаний факт підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2) (а.с. 13), був цивільним чоловіком ОСОБА_4.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 постійно проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 1974 року і по день смерті ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, вели спільне господарство, що підтверджується Актом № 246 від 28 березня 2018 року, складеним комісією у складі співробітників КП КМР «УКОЖФ» (а.с. 21).

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_5 має юридичне значення, оскільки від встановлення зазначеного факту залежить його право на спадкове майно після померлої ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено у судовому засіданні позивач не відмовлявся від прийняття спадщини.

Преамбулою Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно ст. 67 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Відповідно до п.4.11. Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5 для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Таким чином, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а територіальною громадою (як органу до якого переходить відумерле майно) відмовлено у визнанні права позивача на спадкове майно, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні у порядку ст.392 ЦК України.

З заповіту, посвідченого 25 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Сухопаровою С.Г. і зареєстрованого в реєстрі за № 1469, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 19), вбачається, що ОСОБА_5, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, усе належне йому майно заповідає ОСОБА_1

В судовому засіданні встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що ОСОБА_5 дійсно постійно проживав з ОСОБА_4 однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1 з 1974 року.

При цьому, судом не встановлено інших спадкоємців, крім позивача, які б мали намір прийняти спадщину або які мають право на отримання спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації південного району Кам'янської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області СУХОПАРОВА Світлана Германівна про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом - з а д о в о л ь н и т и п о в н і с т ю.

Встановити факт спільного постійного проживання однією сім'єю спадкодавця ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 із спадкодавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1, з 1974 року по день смерті.

Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,7 м.кв., житловою площею 30,5 м.кв. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. п. 15.5 п.п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

С у д д я : САВЧЕНКО В.О.