Справа № 136/2277/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 грудня 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області про встановлення факту та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області про встановлення факту та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а саме:

- встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні у померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 не менше одного року по день її смерті;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в розмірі 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, що належала ОСОБА_2 підставі Сертифікату серії НОМЕР_2 (зареєстрованого 18.10.1996 року за № 50) на право на земельну частку (пай).

Обґрунтовуючи своє звернення до суду позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила. До складу спадщини увійшла земельна частка (пай) в розмірі 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Прийнявши спадщину, позивач не в змозі її оформити, оскільки втрачено правовстановлюючий документ на земельну частку (пай), крім цього їй слід підтвердити факт перебування на утриманні в ОСОБА_2 не менше одного року по день смерті останньої, оскільки встановити вказаний факт в інший спосіб не представляється можливим. На підтвердження вказаних обставин позивач покликається на те, що ОСОБА_2 проживала по сусідству одиноко, у зв'язку з чим вона допомагала їй по господарству, піклувалась про неї. З 1998 році ОСОБА_2 утримувала її (купувала за власні кошти необхідні медикаменти, продукти харчування тощо), що було обумовлено погіршенням здоров'я позивача. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла позивач, яка фактично вступила в управління і володіння спадковим майном (обробляла город, доглядала домоволодіння). Інших спадкоємців не має, оскільки ОСОБА_2 сім`ї не мала. Оскільки позивач не в змозі оформити спадщину, вказане стало приводом для її звернення до суду із зазначеним позовом.

Будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, в судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав.

Враховуючи те, що відповідач повторно в судове засідання не з'явився, суд ухвалює рішення на підставі наявних в справі доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 07.11.2018 року у справі відкрито провадження, а 28.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2 (а.с. 5). Після її смерті відкрилась спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила.

До складу спадщини увійшла земельна частка (пай) в розмірі 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, що належала ОСОБА_2 підставі Сертифікату серії НОМЕР_2 (зареєстрованого 18.10.1996 року за № 50) на право на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КСП "Колос" с. Зозівка Липовецького району Вінницької області.

З повідомлення Липовецької державної нотаріальної контори від 13.11.2018 року № 01-09/1030, а також Державного нотаріального архіву Вінницької області від 22.11.2018 року №3075/01-18 слідує, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 не заведена.

ОСОБА_2 проживала одиноко по сусідству з позивачем, у зв'язку з чим ОСОБА_1 допомагала їй по господарству, піклувалась про неї, що в судовому засіданні підтвердили свідки - ОСОБА_3 та ОСОБА_1

В 1998 році через погіршення стану здоров'я позивач потребувала стороннього догляду, який їй надала ОСОБА_2, яка піклувалась про неї, допомагала по господарству, надавала утримання (купувала за власні кошти необхідні медикаменти, продукти харчування тощо), що підтверджується показами свідків та даними, що вказані в довідці виконкому Зозівківської сільської ради від 28.09.2000 року за №338 (а.с. 7).

Згідно статті 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Визначальною ознакою поняття "утриманство" має бути наявність такого фактичного рівня забезпеченості громадянина, який відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України є нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму.

Враховуючи зазначене, а також приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні у померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 в період з 1998 року по день її смерті, оскільки утримання яке їй надавала ОСОБА_2 було основним і постійним джерелом засобів до її існування.

Прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу у управління і володіння спадковим майном (а.с. 8), позивач не в змозі її оформити, оскільки оригінал сертифікату на земельну частку (пай) було втрачено.

Згідно виписки із Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області по колективному сільськогосподарському підприємству "Колос" с. Зозівка, суд встановив, що ОСОБА_2 як члена КСП "Колос" с. Зозівка отримала Сертифікат серії НОМЕР_2 (зареєстрованого 18.10.1996 року за № 50) на право на земельну частку (пай) в розмірі 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Оригінал примірника вищевказаного правовстановлюючого документу (сертифікат) було втрачено. Порядку видачі нового на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи не передбачено. Таким чином, у зв'язку з відсутністю визначеного законом порядку, позивач не в змозі отримати його дублікат, що позбавляє його можливості оформити спадщину в нотаріальній конторі. З урахування зазначеного суд вважає, що втрата правовстановлюючого документу не позбавляє спадкоємця права на оформлення прийнятої спадщини.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) перебувала на утриманні у померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 в період з 1998 року по день її смерті.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в розмірі 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, що належала спадкодавцеві на підставі Сертифікату серії НОМЕР_2 (зареєстрованого 18.10.1996 року за № 50) і перебула у колективній власності КСП "Колос" с. Зозівка Липовецького району Вінницької області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.І. Стадник