Справа № 2-а-23/2010 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 січня 2010 року                                Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

                головуючої-судді:                   ОСОБА_1

                секретаря                                 Березюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівка

справу за адміністративним позовом ОСОБА_2

 до інспектора Шепетівського взводу ДПС ДАІ для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Хмельницькій ОСОБА_3

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до інспектора Шепетівського взводу ДПС ДАІ для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Хмельницькій ОСОБА_3            (далі – інспектор ДПС) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

    В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14 грудня 2009 року постановою інспектора ДПС на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425грн. за порушення вимог ПДР України.

    Вважаючи названу постанову неправомірною, ОСОБА_2 просить останню скасувати як незаконну і таку, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

    В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримав повністю та дав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, вважає, що законні підстави для його задоволення відсутні, оскільки на позивача адміністративне стягнення накладене у встановленому законом порядку.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 грудня 2009 року, біля 10 години 52 хвилин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2109», д/н – ВХ 96-45 АО, здійснив виїзд на смугу автодороги розділеної суцільною лінією розмітки, яка призначена для зустрічного руху автотранспорту та має одну смугу руху в кожному напрямку по вулиці В. Котика в м. Шепетівка.

За названі дії відносно ОСОБА_2 інспектором ДПС був складений адміністративний протокол про порушення останнім вимог п. 11.3. ПДР України та постановою від 14.12.2009 року на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Вважаючи, що накладення адміністративного стягнення відбулося не на вимогах закону,         ОСОБА_2 просить його скасувати.

Однак, з таким висновком суд не може погодитись, оскільки він є помилковим та не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до п. 11.3. ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені суцільною лінією розмітки, що є в даному випадку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, за відсутності  суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного  руху можливий лише для обгону та об’їзду перешкоди чи зупинки чи стоянки біля  лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Наявність на вулиці В. Котика в м. Шепетівка суцільної лінії розмітки, яка розділяє транспортні потоки, повністю стверджується жодним чином не спростованими позивачем матеріалами справи.

Факт наявності на вулиці В. Котика в м. Шепетівка суцільної лінії розмітки на автодорозі, яка має одну смугу руху в кожному напрямку фактично повністю стверджується і поясненнями самого позивача, який названих фактів не заперечує, однак викладає свою версію подій.  Разом з тим, як стверджується матеріалами справи і поясненнями відповідача, розташування транспортного засобу позивача порушило вимоги  п.11.3 ПДР, рух заднім ходом автомобіля на пішохідному переході потягло порушення вимог п.10.10 ПДР.  

На підставі наведеного суд вважає, що вказані факти є встановленими і додаткового доказування не потребують.

Доказів, які б стверджували протилежне ОСОБА_2 суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Суд відхиляє твердження ОСОБА_2 на які він посилається, як на підставу обґрунтування позову, оскільки вони є суперечливими.

Зокрема, в тій частині, що він має право виїзду на зустрічну смугу руху для зупинки. Разом з тим, згідно наданих відповідачем наявних фотоматеріалів твердження позивача повністю спростовуються і, навпаки, повністю підтверджують висновки інспектора ДПС.

Оскільки, для того, щоб припаркувати свій автомобіль, ОСОБА_2 здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, розділеною суцільною лінією розмітки, яка має одну смугу руху в кожному напрямку, і лише після цього зупинив свій автомобіль.

Тобто, відповідач, керуючи транспортним засобом виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, перетнувши суцільну лінію розмітки, яка має одну смугу руху в кожному напрямку.

Більше того, роками керуючи по даному автошляху, враховуючи ширину проїзної частини, наявність на ній суцільної лінії розмітки, ОСОБА_2 не міг не знати, що своїми діями порушує вимоги ПДР України, а тому, твердження позивача в цій частині у суду виникає об’єктивний сумнів.

Заперечуючи обставини накладення адміністративного стягнення, позивач, використовує подвійні стандарти, бачачи та декларуючи виключно свої права, при цьому повністю ігноруючи свої обов’язки.  

Названі твердження щодо дотримання вимог ПДР України позивачем, ґрунтуються виключно на розмірковуваннях останнього в процесі судового розгляду, який є прямо зацікавленою особою, його роздумах про поведінку працівників органів ДАІ і не стверджуються жодним іншим належним та обґрунтованим доказом.

Відповідно до ст.. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне стягнення накладене інспектором ДПС на ОСОБА_2, правомірно, з врахуванням фактичних обставин справи, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення, в присутності останнього і законні підстави для його скасування відсутні.

Виходячи з наведеного, на підставі п. 11.4. ПДР України, керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 86, 162   КАС України, ст. 293 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в :

В позові ОСОБА_2 до інспектора Шепетівського взводу ДПС ДАІ для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Хмельницькій ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Постанову інспектора Шепетівського взводу ДПС ДАІ для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_3 від 14.12.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_2 за порушення вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП у розмірі 425грн. – залишити без змін.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня  проголошення  постанови,  а  апеляційну  скаргу  протягом  двадцяти  днів  після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд з   одночасним направленням копії апеляційної скарги в Львівський апеляційний адміністративний суд.

                                                            Суддя :