КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2007 № 15/673
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Осьмак С.В.,
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Холдингова компанія "Стандарт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2006
у справі № 15/673
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мост"
до ЗАТ "Холдингова компанія "Стандарт"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 948 428,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2006 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Стандарт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Мост” 926001,00 грн. – основного боргу, 49166,94 грн. – пені, 9488,34 грн. – державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Стандарт” на користь Державного бюджету України 263,34 грн. державного мита.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції були неповністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
02.08.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 57-УК.
Як підтверджується копіями платіжних доручень № 207 від 03.08.2006, № 216 від 07.08.2006, № 224 від 10.08.2006, № 239 від 18.08.2006 позивач перерахував на рахунок відповідача 926001 грн. предоплати за металопродукцію, проте відповідачем поставка продукції не була здійснена.
Умовами зазначеного договору передбачено, що поставка продукції здійснюється протягом 3-12 робочих днів.
Листами № 292-09 від 12.09.2006 та № 302-09 від 25.09.2006 позивач звернувся до відповідача з претензією про поставку продукції та сплати штрафних санкцій за прострочення поставки. Проте з боку відповідача жодної відповіді не надійшло.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції постачальник повинен сплатити пеню у розмірі 0,2% від вартості продукції, з поставки якої допущено прострочення, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи та у відповідності до розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, за прострочення поставки з відповідача потрібно стягнути пеню у розмірі 49166,94 грн., а тому загальна сума заборгованості складає 975167,94 грн.
Отже апеляційний господарський суд враховуючи вище наведене прийшов до висновку, що господарським судом міста Києва були повно з’ясовані всі обставини, які мають значення для справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2006 відповідає чинному законодавству і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Стандарт” не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Стандарт” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2006 у справі № 15/673 без змін.
Матеріали справи № 15/673 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді