Справа № 2-89/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15.01.2010 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

                    головуючого – судді Дворніченка В.І.

                    при секретарі – Турок Б.Б.

                    за участі представника позивача ОСОБА_1

                    представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ПАТ «ОТП ОСОБА_4» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору та тимчасове обмеження їх у праві виїзду за кордон,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «ОТП ОСОБА_4» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 06.07.2006 року між ОСОБА_2О та АКБ ОСОБА_4 Україна був укладений Кредитний договір на суму 11502,00 доларів США. А 23.05.2007 року між ОСОБА_2О та ЗАТ ОТП ОСОБА_4 було укладено кредитний договір на суму 22500,00 доларів США. Згідно п.1.5.1 Кредитних договорів відповідач зобов’язався погашати кредит частинами та сплачувати відсотки щомісяця у розмірі та у строки, визначені у графіку. В звязку з недотриманням вказаних умов ОСОБА_4 здійснив вимогу дострокового виконання боржником зобов’язань за обидвома Кредитними угодами. Умовами договорів передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов’язань у вигляді пені в розміір 1% від суми несвоєчасного виконання зобов’язання. Загальна заборгованість за Кредитними договорами складає 263297,81 гривень. Між Банком та ОСОБА_5В укладено Договір поруки 06.07.2006 року, за яким поручитель взяв на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання Позичальником його зобовязань перед Банком за Кредитним договором від 06.07.2006 року в повному обсязі. Крім того, поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники. Вимога, направлена Банком поручителю про пгашення заборгованості за Кредитним договором від 06.7.2006 року не виконана. Оскільки відповідачі ухиляються від виконання зобовязань за кредитними договорами та договором поруки, то позивач вважає, що є правові підстави для обмеження їх у виїзді за кордон. Тому просить стягнути із відповідачів солідарно заборгованість в розмірі 263297,81 гривень, що за курсом НБУ становило 32856,79 доларів США та 10175,67 гривень та 45479,91 гривень, стягнути із відповідачів солідарно судові витрати в розмірі 1730,00 гривень, а також тимчасово обмежити відповідачів у праві виїзду за кордон до повного виконання зобовязань, покладених на них судовим рішенням у даній справі.

Представник позивача ОСОБА_1Б під час судового розгляду справи повністю підтримав обставини позову та просив задовольнити заявлені вимоги позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2О – ОСОБА_3Г під час судового розгляду справи обставини позову не заперечила, пояснила, що дійсно її син отримав кредити за кредитними договорами від 06.07.2006 року та 23.05.2007 року, однак у звязку із скрутним матеріальним становищем його сімї позбавлений можливості належним чином погашати кредит та сплачувати відсотки. Тому заперечень проти задоволення вимог позову не висловила.

Відповідач ОСОБА_2О не зявився на судовий розгляд справи, його інтереси в суді представляє ОСОБА_3Г на підставі довіреності.

Відповідач ОСОБА_5В не зявилася на судовий розгляд справи, від неї до суду надійшла письмова заява, в якій просить розглянути позов без її участі, пояснює, що нею та її чоловіком щомісячно вносить платіж на погашення заборгованості, та погашено попередній кредит в розмірі 23500 доларів США.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.07.2006 року в м.Мукачеве між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2О було укладено кредитний договір №ML-801/028/2006 про надання ОСОБА_2О кредиту в розмірі 11502,00 доларів США на придбання нерухомого майна строком до 06.07.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 11% річних на умовах щомісячного погашення кредиту протягом всього строку дії договору та щомісячної сплати процентів на залишок заборгованості по кредиту. Як встановлено із поданих доказів (а.с.5,6) 07.07.2006 року Позичальником за вказаним Кредитним договором отримано готівку в сумі 11502,00 доларів США.

На забезпечення виконання основного зобовязання  06.07.2006 року в м.Мукачеве між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_5В було укладено Договір поруки №SR-801/118/2006 про зобовязання поручителя відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 боргових зобовязань (сума кредиту, плата за користування кредитом, комісія, штрафні санкції та інші платежі) за кредитним договором  №ML-801/028/2006 від 06.07.2006 року. Згідно умов Договору поруки ОСОБА_5В виступає як солідарний боржник.

Крім того, 23.05.2007 року в м.Мукачеве між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2О було укладено кредитний договір №CNL-801/028/2007 про надання ОСОБА_2О кредиту в розмірі 22500,00 доларів США на споживчі цілі строком до 23.05.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 13,99% на умовах щомісячного погашення кредиту та сплати відсотків, а саме до 23 числа кожного каледарного місяця в розмірі 187,50 доларів США. Як встановлено зі змісту договору, зобовязання забезпечено іпотекою.

Як встановлено із поданих доказів (а.с.7,8) 24.05.2007 року Позичальником за вказаним Кредитним договором отримано готівку в сумі 22500,00 доларів США.

Суд констатує, що правовідносини, які відповідають встановленим фактам, врегульовані нормами ЦК України, чинного із 01.01.2004 року та умовами договорів: кредитних договорів №ML-801/028/2006 від 06.07.2006 року та №CNL-801/028/2007 від 23.05.2007 року, та Договору поруки №SR-801/118/2006 від 06.07.2006 року.

Згідно п.1.5.1 (частина друга) Кредитних договорів відповідач зобов’язався погашати кредит частинами та сплачувати відсотки щомісяця у розмірі та у строки, визначені у графіку. Умовами договорів (пункти 4.1.1 частини другої) передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов’язань у вигляді пені в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов’язання за кожен день прострочки.

Підпунктами пункту 1.9 частини другої Кредитних договорів від 06.07.2006 ркоу та від 23.05.2007 року встановлене право Банку вимагати дострокового виконання Боргових зобов’язань в цілому або визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх Боргових та інших зобовязань за Договором. Виконання Боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги.

Позивач стверджує, і що не спростовано під час судового розгляду справи, Позичальником за Кредитними договорами – відповідачем ОСОБА_2О не було дотримано умов договору щодо щомісячного погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків у розмірі та строки, визначені у графіку платежів. Це стало підставою для здійснення Банком вимоги дострокового виконання позичальником зобовязань за Кредитними договорами в повному обсязі.

Згідно із поданим розрахунком заборгованості, дані якого не знайшли належного спростування під час судового розгляду справи, заборгованість позичальника – відповідача ОСОБА_2О – за Кредитним договором від 06.07.2006 року становить 13654,85 доларів США (в тому числі залишок за кредитом, несплачені відсотки, прострочена заборгованість за кредитом, прострочені відсотки), а також пеня, нарахована за прострочення виконання зобовязань, в розмірі 9089,07 гривень, а всього, виходячи із курсу НБУ на 10.08.2009 року,  - 114283,30 гривень.

Заборгованість позичальника  - відповідача ОСОБА_2 – за кредитним договором від 23.05.2007 року становить 19201,94 долари США (в тому числі залишок за кредитом, несплачені відсотки, прострочена заборгованість за кредитом, прострочені відсотки), а також пеня, нарахована за прострочення виконання зобовязань, в розмірі 1086,60 гривень, а всього, виходячи із курсу НБУ станом на 01.06.2009 року, - 149014,51 гривень.

Сукупна заборгованість за обома Кредитними договорами, яку просить стягнути позивач із відповідачів в солідарному порядку, становить 263297,81 гривень.

Так, як встановлено із поданих доказів, 14.04.2009 року Позичальником за Кредитними договорами, а також поручителем за Договором поруки було отримано вимоги про дострокове виконання Боргових зобовязань за договорами. Однак вказані вимоги на даний час не виконані.

Таким чином суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача ОСОБА_2О заборгованості за Кредитними договорами від 06.07.2006 року та 23.05.2007 року є обгрунтованою.

Разом з тим, розглядаючи вимогу позивача про стягнення із відповідачки ОСОБА_5В, як солідарного боржника, заборгованості за Кредитними договорами від 06.07.2006 року та 23.05.2007 року в сукупному розмірі 263297,81 гривень, суд констатує, що оскільки за умовами Договору поруки ОСОБА_5В поручилася за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 боргових зобовязань лише за Кредитним договором  №ML-801/028/2006 від 06.07.2006 року, то вимога позивача про стягнення із останньої, як солідарного боржника, сукупної заборгованості за обома Кредитними угодами є не обгрунтованою жодними доказами, а відтак – безпідставною.

Крім того, судом встановлена невідповідність змісту позовної вимоги розрахунку заборгованості, наведеного у позовній заяві на обгрунтування вимог позову. Так, позивач просить стягнути заборгованість « в розмірі 263297,81 гривень, за курсом НБУ на 10.08.2009 року становило 32856,79 доларів США та 10175,67 грн та 45479,91 грн », де 32856,79 доларів США (що виражено позивачем в гривневому еквіваленті в розмірі 253122,14 гривень) – сукупна заборгованість за Кредитними договорами, 10175,67 – пеня, нарахована за обома Кредитними договорами у звязку із простроченням виконання зобовязань, і що разом становить 263297,81 гривень (суму позову), а сума 45479,91 грн є вказаною в числі загальної суми заборгованості в прохальній частині позову, однак є невказаною в мотивувальній частині заяви, та не підлягає врахуванню при задоволенні позовних вимог, що не впливає на суму позову, яку позивач просить стягнути.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись  належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Право позивача достроково вимагати повернення  всієї суми кредиту передбачене ч.2 ст. 1050 та ч.2 ст. 1054 ЦК України, як наслідок порушення Відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту.

Розглядаючи вимогу про тимчасове обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до моменту повного виконання ними зобов’язань, покладених на них судовим рішенням у даній справі, суд виходить і того, що у відповідності до ст.33 Конституції України, обмеження свободи пересування може бути встановлено виключно законом. Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року. Статтею шостою Закону передбачено підстави для застосування обмежень, що мають виключно тимчасовий характер, та встановлено види таких обмежень. Видами обмежень є: відмова у видачі паспорта для виїзду за кордон, відмова у виїзді за кордон; а також затримання та вилучення паспорта – за наявності передбачених підстав. При цьому компетенція суду поширюється лише на випадки застосування такого виду обмежень, як тимчасове затримання та вилучення паспорта, що здійснюється уповноваженими органами за судовим рішенням, зокрема. Таким чином, розглядаючи справу виключно у межах заявлених вимог, зокрема, вимоги про тимчасове обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до моменту повного виконання ними зобов’язань, покладених на них судовим рішенням, суд не знаходить законних підстав для її задоволення.

Отже, розглянувши справу у межах поданих доказів та заявлених вимог, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що обставини позову підтвердилися  під час судового розгляду справи, однак вимоги позову обгрунтовані лише частково, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 31, 60, 169, ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, чинного із 01.01.2004 року, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ «ОТП ОСОБА_4» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_4», м.Київ, вул.Жилянська, 43, 01033, р/р в АТ «ОТП ОСОБА_4» №29095002900800, МФО 300528, код ЄДРПУО 21685166, - заборгованість за Кредитним договором від 06.07.2006 року в розмірі 114283,30 гривень (сто чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят три гривні 30 коп).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_4», м.Київ, вул.Жилянська, 43, 01033, р/р в АТ «ОТП ОСОБА_4» №29095002900800, МФО 300528, код ЄДРПУО 21685166, - заборгованість за Кредитним договором від 23.05.2007 року в розмірі 149014,51 гривень (сто сорок дев’ять тисяч чотирнадцять гривень 51 коп).

Стягнути із ОСОБА_2О на користь ПАТ «ОТП ОСОБА_4» 1730,00 гривень судових витрат, понесених позивачем, на р/р 29095002900800 в АТ «ОТП ОСОБА_4», МФО 300528, код ЄДРПУО 21685166.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з наступного дня після його складання в повному обсязі, а також апеляційна скарга протягом двадцяти днів з наступного дня після подання заяви про апеляційне оскарження, через даний районний суд.

Головуючий:                                     В.І.Дворніченко