Справа № 128/4409/23

Провадження №22-ц/801/521/2024

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю.Ф.

Доповідач :Сало Т. Б.

УХВАЛА

30 січня 2024 рокуСправа № 128/4409/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2023 року про повернення позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неправомірними та незаконними діями,

встановив:

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2023 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 ..

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка не відповідає загальним вимогам процесуального закону щодо змісту апеляційної скарги.

Зокрема, апелянт використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційної скарги), і яка виражає явну неповагу до судді, який ухвалив судове рішення, і в деякій мірі відображає зневажливе ставлення апелянта до судової гілки влади.

Так, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі використовує наступні висловлювання: «…ознайомившись із ухвалою кандидата юридичних неуків Карпінської…», «…працівник суду Карпінська…», «…безглузду ухвалу…скасувати».

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

За таких обставин, слід вважати, що використання одними учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v.France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Апеляційний суд вважає, що скарга  ОСОБА_1 містить образливі висловлювання, які виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики судді, що неприпустимо при оформленні апеляційної скарги.

При апеляційному розгляді скарги суд перевіряє законність судового рішення, а не риси особистості – судді, або її рівень та якість освіти.

Висловлюючись у скарзі в такій формі, ОСОБА_1 показує своє суб`єктивне сприйняття судді, яка ухвалила рішення, яке є вкрай зневажливе. Усвідомлюючи, що оскаржуване рішення ухвалила суддя, останній називає суддю працівником суду, а знаючи про її науковий ступінь, навмисно та зухвало озиває суддю «кандидатом юридичних неуків», що підсилює вираження його зневаги.

Крім цього, нормами ЦПК України не передбачено такі критерії судових рішень, як «безглузді», що використовує ОСОБА_1 у своїй скарзі, і це також свідчить про вкрай негативне відношення ОСОБА_1 до суду.

Таке є неприпустимим, і апеляційний суд не може не звернути на це увагу, адже такі дії (так звані ідіоми) породжують вкрай негативні наслідки - увічнюють стереотипи або дискримінують судову владу взагалі, або окремих суддів.

За правилами частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За таких обставин, апеляційний суд визнає подання даної апеляційної скарги виявом неповаги до суду та зловживанням ОСОБА_1 його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення його апеляційної скарги на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Керуючись ст. 44, 259, 260, 381, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати, що звернення   ОСОБА_1  з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2023 року є зловживанням процесуальними правами.

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2023 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий                                                                      Т.Б. Сало

Судді                                                                                   О.В. Ковальчук

                                                                                             Т.М. Шемета