Справа № 522/9162/17

Провадження 2/522/7296/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року                Приморський районний суд м. Одеси

у складі:                        головуючого судді – Бойчука А. Ю.

                                           при секретарі – Іскрич В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, по якому просила стягнути з відповідача кошти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частки, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від доходу Відповідача щомісячно, починаючи із дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому посилалась на те, що від шлюбу, укладеного з відповідачем, у них є спільна дитина, що проживає разом з нею, проте, відповідач вихованням дитини не займається, матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просила розглядати цивільну справу за її відсутності, щодо заочного вирішення справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялася належним чином.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

Суд вивчивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення вказаних позовних вимог у зв'язку із наступним.

Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину  - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 380769 від 27.01.2014 року. Неповнолітня дитина проживає разом з матір’ю.

На даний час дитина ОСОБА_3, проживає разом зі матір’ю

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.. 414 СК України Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 25.04.2017 року.

Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Сторони не можуть домовитися про розмір аліментів на утримання дитини, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, допомоги на утримання дитини не надає, вихованням дитини не займається, а тому кошти на утримання дитини (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи та з урахуванням визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 206, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст.  181, 182, 183, 189, 191 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_4 кошти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частки, але менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від доходу відповідача щомісячно починаючи з 25.04.2017 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до 16.10.2031 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                        А.Ю.Бойчук