Справа №1-40/2007 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі
головуючого-судді Сидорака Б.Г.
при секретарі Маркевич М.С..
з участю прокурора Чорненького Я.Б.
та потерпілого ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жидачеві кримінальну справу про
обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, позапартійного, з базовою вищою освітою, одруженого, що має на утриманні двоє дітей, невійськовозобов"язаного, раніше не судженого, ІНФОРМАЦІЯ_2
за ст. 286 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 11 грудня 2006 року близько 18 години, керуючи автомобілем "Фольсваген-Каравела" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухаючись АДРЕСА_3 Львівської області, на перехресті з АДРЕСА_2 при виконанні лівого повороту порушив правила безпеки дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Так, в порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, перед зміною напрямку руху підсудний не переконався, що це буду безпечно і не створить небезпеку іншим учасникам руху, в порушення п. 16.13 ПДР при здійсненні повороту ліворуч не дав дорогу велосипедисту ОСОБА_2., який рухався в зустрічному напрямку, вчинив наїзд на велосипедиста, внаслідок чого заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечні для життя в момент спричинення у виді перелому склепіння та основи черепа, перелому кісток носа, забою головного мозку легкого ступеня, субарахноїдального крововиливу, ран та саден на обличчі, китицях рук, правій гомілці.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав та суду показав, що 11 грудня 2006 року перед 18 годиною керував автомобілем "Фольсваген-Каравела" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 при включеному ближньому світлі фар і рухався АДРЕСА_3. Була темна пора доби, похмура погода, асфальт мокрий. На час ДТП вуличне освітлення включене не було. На перехресті з АДРЕСА_2 виконував лівий поворот і закінчуючи маневр повороту почув удар в праву передню частину автомобіля. Швидкість руху була невелика до 30 км/год.. Зупинивши транспортний засіб, вийшов на вулицю і побачив велосипедиста, який лежав на проїжджій частині на стику двох вулиць поруч з велосипедом. Велосипедисту ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження, з його носа текла кров, тому для надання меддопомоги він з допомогою ОСОБА_3. зразу ж завіз потерпілого в лікарню. Вікна а автомашині збоку були запотілими, можливо тому він не побачив велосипедиста, який рухався назустріч. У вчиненому розкаявся, добровільно усунув матеріальну шкоду, заподіяну злочином, відшкодувавши затрати на операцію, ремонт велосипеда та лікування потерпілого. У вчиненому розкаявся.
Винність підсудного у скоєнні злочину повністю та об'єктивно стверджується також іншими зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку і перевірені судом.
Потерпілий ОСОБА_2. суду показав, 11 грудня 2006 року близько 18 години їхав з роботи велосипедом, обладнаним світловідбивачами, АДРЕСА_3 правою стороною дороги приблизно за один метр від правого бордюра. Бачив, що назустріч їде автомашина. На
перехресті з АДРЕСА_2 зустрічна автомашина, не пропустивши його, виконувала маневр лівого повороту, в результаті чого наїхала на нього і йому було заподіяно тілесні ушкодження. Обставин пригоди він не пам"ятає. Завдану шкоду йому відшкодовано, претензій до підсудного ні матеріального, ні морального характеру немає жодних та просить його не карати, цивільного позову заявляти не буде.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3. про те, що 11 грудня 2006 року близько 18 години він йшов по тротуарній доріжці АДРЕСА_3 і коли наблизився до теподітного перехрестя АДРЕСА_3 і АДРЕСА_2, так як мав намір перетинати вулицю АДРЕСА_2, ззаду себе почув звук двигуна автомобіля та побачив світло фар. Назустріч автомобілю від АДРЕСА_4 їхав велосипедист, який рухався по АДРЕСА_3 на відстані в межах метра від правого бордюра по напрямку свого руху. Велосипедист напрямку руху з виїздом в район перехрестя не міняв. Зустрічних та попутніх транспортних засобів в районі ДТП не було. Освітлення вулиць ще включено не було. Знаходячись в кінці пішохідної доріжки на виході на проїжджу частину дороги вулиці АДРЕСА_2, він став свідком ДТП, побачив, як автомобіль в районі перехрестя повернув ліворуч і під кутом близьким 45 градусів, здійснюючи лівий поворот зіткнувся з велосипедистом. Від удару велосипедист відлетів в сторону правого бордюра вулиці АДРЕСА_2 в напрямку руху автомобіля. Автомобіль зразу зупинився, так як водій ОСОБА_1 вів його з невеликою швидкістю до 30 км/год. Він оббіг автомобіль і побачив, що велосипедист без свідомості лежить на проїзній частині дороги неподалік велосипеда. Так як не було жодного транспорту, він з підсудним завантажили потерпілого в автомобіль і повезли в лікарню. Лише в автомобілі потерпілий прийшов до свідомості і став плакати, так як не зрозумів куди його везуть. Зіткнення відбулося на АДРЕСА_3 на зустрічній смузі в напрямку руху автомобіля за 1,5 метра від бордюра та за 3 метри від початку примикання до АДРЕСА_3 вулиці АДРЕСА_2 беручи з сторони руху велосипедиста. До удару автомобіль не гальмувався.
Протоколами огляду місця події та транспортного засобу, схемою до протоколу огляду місця ДТП, відповідно яких на місці пригоди на перехресті АДРЕСА_3 з АДРЕСА_2 зафіксовано куски пластмаси від пошкодженої решітки автомобіля, пятно крові та слід тертя довжиною 1,5 м на асфальті, тобто місце наїзду на велосипед (а.с.5-8)
Висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2., згідно висновку якої внаслідок ДТП він отримав перелом склепіння та основи черепа, перелом кісток носа, забій головного мозку легкого ступеня, субарахноідальний крововилив, рани та садна обличчя, китиць рук, правої гомілки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.(а.с.47)
Висновком судово-автотехнічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до якого з технічної точки зору, однією з основних причин настання даної ДТП є обставини пов»язані з тим, що водій мікроавтобуса «Фольксваген-Каравела» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1, здійснюючи маневр повороту ліворуч, виїхав на смугу руху велосипедиста, чим створив водію останнього транспортного засобу «небезпеку для руху». Тобто невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам пунктів 1.5 ч. 1;2.3(б); 10.1 ; 1.10; (стосовно терміну «дати дорогу») та 16.13. ч. 1 Правил дорожнього руху України, які із технічної точки зору, перебувають у причинно-наслідковому зв»язку з фактом ДТП. (а.с.28-43)
Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно якого в первинний момент зіткнення повздовжні осі автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та велосипеда під керуванням ОСОБА_2. були розташовані під кутом біля 90-100 градусів. Зіткнення між обома ТЗ відбулося приблизно на межі перехрестя АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, дещо раніше місця фіксації початку сліду тертя частин велосипеда об асфальтне покриття дороги.(а.с. 29-35).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події ДТП, яке було проведено з ОСОБА_1. під час якого він підтвердив дані раніше покази і показав як і при яких обставинах вчинив ДТП. (а.с.19-20).
Отже, сукупністю перевірених судом доказів, котрі співпадають між собою та об"єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні ним, як водієм транспортного засобу, порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Допущені винним порушення п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України є в причинному зв"язку з наслідками, які наступили, тому діяння підсудного суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним вперше необережного тяжкого злочину, наслідки скоєного та особу винного, позитивну характеристику з місць праці та проживання, наявність двох утриманців, захворювання його дружини, щире каяття,
добровільне відшкодування ним завданої шкоди, думку потерпілого, який претензій до підсудного не має і просить його не карати, що є обставинами, котрі пом"якшують покарання винного, тому вважає, що його виправлення буде можливим без відбування покарання, а відтак, міру покарання за вчинене слід призначити у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України.
Заяви прокурора про відшкодування затрат на проведення експертиз підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбуття покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити без зміни підписку про невиїзд, а строк відбуття ним покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Витрати за проведення судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз в сумі 741,03 грн. стягнути з засудженого в користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області. У зв"язку з добровільною оплатою стягнення не проводити.
Речові докази - велосипед та автомобіль"Фольсваген-Каравела" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити ОСОБА_1. згідно його розписки.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 днів з часу його оголошення через Жидачівський районний суд.