ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/3536/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Паламар П.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність, яка виявилася у відмові провести позивачу з 01.10.2017 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, та виплатити різницю між належною до сплати з 01.10.2017 пенсією по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та фактично виплаченою з 01.10.2017 пенсією;

- зобов'язати відповідача провести позивачу з 01.10.2017 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати з 01.10.2017 пенсією по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та фактично виплаченою з 01.10.2017 пенсією;

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що він є особою, яка була призвана на військові збори та брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого отримала інвалідність. Зазначає, що військовозобов'язані, призвані на військові збори для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи є військовослужбовцями та прирівнюються до осіб, які перебувають на дійсній строковій службі, а тому наявні підстави для проведення перерахунку йому пенсії відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із змінами, внесеними згідно із Законом від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно із ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 12.08.1999 №51/1/10720, військового квитка НОМЕР_1, позивач з 29.09.1987 по 15.02.1988 був призваний на спеціальні збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 19.02.2007 та вкладки НОМЕР_3 від 18.02.2007 позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 13.03.2007, ОСОБА_3 встановлена інвалідність 3 групи, а у відповідності до довідки акту огляду МСЕК серії 5ЧК №102862, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

20.08.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії із застосуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією із 01.10.2017 до моменту належного перерахунку.

Листом №52780/02-21 від 27.08.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з посиланням на ту обставину, що позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, такий не має права на перерахунок пенсії відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ).

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

З наведеного вбачається, що до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону №796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом № 2148-VIII статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Таким чином, виходячи із системного аналізу двох редакцій Закону колегія суддів приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом в ухвалі від 08.05.2018 у справі №820/1148/18.

При постановленні ухвали від 08.05.2018 р. по справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18) Верховний Суд зазначив, що ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

15.11.2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Таким чином, пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Відтак, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а під час військових зборів, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що зміст та обсяг прав і свобод позивача у випадку відмови у перерахунку йому пенсії жодним чином не буде звужено, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", яке вживається в частині третій статті 22 Конституції України, розкрито в пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання): "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".

Натомість, відмова ж відповідача у перерахунку пенсії позивача не призведе до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Щодо посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду України, викладену в постанові від 01.03.2016 року у справі № 21-1887а15, колегія суддів зазначає, що висновок ВСУ, відповідно до якого громадяни з числа військовозобов'язаних в період проходження військових зборів вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями, не стосуються правовідносин, що є предметом спору у даній справі, де чітко визначено обов'язковою умовою для наявності правових підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, участь особи у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях саме під час проходження дійсної строкової служби.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська

СуддяА.Б. Парінов

СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 20.12.2018