ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2422/18 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмишиної О.М.,

суддів Пилипенко О.Є., Костюк Л.О.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Дорпостач» звернулося у суд із позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, у якому просило: визнати неправомірними дії відповідача по винесенню постанови № 25-16-018/0226/112 від 24.05.2018 року про накладення штрафу у розмірі 11 169, 00 грн.; визнати протиправною та скасувати вказану постанову.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України було усунуто позивачем не в ході інспектування, а самостійно ще 06 квітня 2018 року, тобто задовго до проведення перевірки, а саме: компенсація за 1 день невикористаної відпустки звільненому ОСОБА_2 виплачена повністю в добровільному порядку. Тому, на думку позивача, враховуючи положення п. 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295, підстав для накладення на позивача штрафу за порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України у розмірі 11 169 грн. у відповідача були відсутні.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення умотивовано тим, що відповідачем під час проведення інспекційного відвідування позивача, складання та вручення ТОВ «Дорпостач» акту перевірки та припису про усунення виявлених порушень, а також винесення постанови про накладання штрафу не було допущено порушень вимог діючого законодавства, а тому постанова про накладення штрафу від24.05.2018 №25-16-018/0226/112 скасуванню не підлягає. Окрім того, місцевим судом зазначено, що чинним законодавством не передбачено звільнення від відповідальності суб'єкта господарювання в разі самостійного усунення порушень норм чинного законодавства, а саме у даній справі у разі нарахування та виплати компенсації за невикористану відпустку.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тими ж доводами, що і позовна заява.

Апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження згідно частини 2 ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що постановою Управління Держпраці у Чернігівській області від 24 травня 2018 року №25-16-018/0226/112 на ТОВ «Дорпостач» накладено штраф у розмірі 11 169 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі (при звільненні працівника ОСОБА_2 виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, не проведена в день звільнення (ч. 1 ст. 116 КЗпП України).

Уважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За абз. 3 ч. 2 цієї статті порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення

З матеріалів справи убачається, що з 04.05.2018 по 05.05.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів Карабан О.Г. було проведене інспекційне відвідування ТОВ «Дорпостач» на підставі направлення на проведення контрольного заходу від 02.05.2018 №493.

За результатами інспекційного відвідування складено акт від05.05.2015 №25-16-018/0226, де встановлено порушення вимог:

-ч.1 ст.83 КЗпП України (у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи);

-ч.1 ст.116 КЗпП України (при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум);

-ч.1 ст.117 КЗпП України (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку);

-ст.57 КЗпП України (час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством), ст.58 КЗпП України (при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності).

Зокрема, встановлено, що наказом від 21.02.2018 №5-к ОСОБА_2 звільнено з посади молодшого оператора АЗС за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) 21.02.2018. Під час звільнення нараховано суму компенсації за невикористану відпустку за 2 календарних дні за період роботи з 09.01.2018 по 21.02.2018.

Однак, за вищезазначений відпрацьований період повинна бути нарахована компенсація за 3 календарних дні. Отже, при звільненні ОСОБА_2 виплачено не в повному обсязі та не донараховано суму компенсації за 1 календарний день невикористаної відпустки. Наказом від 03.04.2018 № 8/04 вказаному працівнику донараховано та виплачено кошти у сумі 86,86грн. за 1 день невикористаної відпустки.

Інспекційне відвідування позивача здійснювалося з відома та в присутності заступника директора ТОВ «Дорпостач» Шишиморової Л.М., яка підписала акт перевірки без будь-яких зауважень.

При цьому, колегія суддів також враховує, що під час розгляду справи в суді позивач не спростовував факт несвоєчасного нарахування ОСОБА_2 компенсації за невикористану відпустку.

24.05.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І.І. розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від05.05.2018 №25-16-018/0226 та на підставі абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі на позивача накладено штраф у розмірі 11169,00грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем під час проведення інспекційного відвідування позивача, складання та вручення ТОВ «Дорпостач» акту перевірки та припису про усунення виявлених порушень, а також винесення постанови про накладання штрафу не було допущено порушень вимог діючого законодавства, а тому постанова про накладення штрафу від24.05.2018 №25-16-018/0226/112 скасуванню не підлягає.

Також, як вірно зазначено місцевим судом, чинним законодавством не передбачено звільнення від відповідальності суб'єкта господарювання в разі самостійного усунення порушень норм чинного законодавства, а саме у даній справі у разі нарахування та виплати компенсації за невикористану відпустку. Наведене спростовує твердження апелянта про те, що самостійно виправлені помилки та проведення усіх виплат в добровільному порядку до початку інспекційного відвідування свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності.

Покликання позивача в апеляційній скарзі на порушення відповідачем Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295 також не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є.Пилипенко