ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018 року                                     м.Дніпро                 Справа №  908/187/18

Центральний  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя:   Дармін М.О. (доповідач)                                                                                                                                                

судді:    Антонік С.Г., Іванов О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу  Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж на рішення господарського суду Запорізької області від 02.05.2018р. (повний текст підписано 07.05.2018р.) у справі№908/187/18 (суддя Мірошниченко М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя

про стягнення 19 469,39грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Український графіт, м. Запоріжжя заборгованості за перевищення договірної величини в сумі 19469,39 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької від 02.05.2018 року  відмовлено в задоволенні позовних вимог, вказане рішення вмотивовано відсутністю порушень умов договору про постачання електричної енергії від 08.12.2006р. № 579/804/62968/04, а саме  п.4.2.2. Договору, яким встановлено обов'язок споживача щодо відшкодування енергопостачальнику різниці вартості між фактично спожитою та договірною величиною споживання, який виникає лише внаслідок фактичного споживання останнім електричної енергії, обсяги якого будуть перевищувати встановлені сторонами ліміти споживання. Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Актів про спожиту активну електричну енергію за період січень-лютий 2017, які складені та підписані сторонами, перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії не відбулось.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2018 року у даній справі та позов задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що  сторони договором про постачання електричної енергії від 08.12.2006р. № 579/804/62968/04 визначали механізм розрахунку кількості спожитої енергії, у випадку якщо засіб обліку визнаний не розрахунковим, а саме додатком № 7. Таким чином суд помилково  дійшов висновку щодо недоведеності Позивачем фактичного споживання електричної енергії відповідачем, в обсягах більше ніж встановлено сторонами у додатку № 1 до договору, оскільки в матеріалах справи містяться підписані та визнані сторонами Акти про спожиту активну електричну енергію, відповідно до змісту яких у січні 2017 року відповідачем спожито 12 216 кВт на суму 25 838 грн. 30 коп. та у лютому 2017 року спожито електричної енергії у розмірі 10 196 кВт на суму 22 121 грн. 24 коп. , які підтверджують перевищення договірної величини споживання за договором.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 02.05.2018р. (повний текст підписано 07.05.2018р.) у справі №908/187/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про стягнення 19469,39грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від  24.09.2018 року призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж на рішення господарського суду від Запорізької області 14.06.2018р. у справі 908/187/18 в порядку письмового провадження  (головуючий суддя – Зубченко І.В., судді – Стойка О.В., Радіонова О.О.).

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 908/187/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про стягнення 19 469,39грн. з Донецького апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 908/187/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Дармін М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

                    Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду прийнято до провадження справу № 908/187/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго".

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому останній проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення  Господарського суду Запорізької від 02.05.2018 року залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору повно встановлені обставини справи та надана їм правильна правова оцінка згідно норм чинного законодавства; доводи скаржника щодо помилковості висновку суду відносно неможливості розрахунку фактичного споживання електричної енергії як підстави для визначення величини для розрахунку перевищення договірної величини не заслуговують на увагу з огляду на наступне:  сума, яка була виставлена позивачем у рахунках та сплачена відповідачем у січні та лютому 2017 року складається з обсягу споживання за договором та розрахункового донарахування додаткового обсягу спожитої енергії відповідно до п. 6.21 ПКЕЕ № 28, вказане донарахування у два рази більше,  ніж сума вартості фактично спожитого обсягу, що підтверджується наявними матеріалами справи та визнається позивачем. Крім того позивачем в порушення п. 6.14 ПКЕЕ та п. 7 Додатку № 4 до Договору додатково нараховано штраф за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величинами, що розрахований на підставі вже нарахованих розрахункових величин виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімального допустимого рівня завантаження схеми обліку. При здійсненні розрахунку позивачем було використано обсяги споживання, визначені розрахунковим шляхом (згідно п. 6.21 ПКЕЕ № 28), а не на підставі Актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію", як то передбачено ПКЕЕ та Договором.

          Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи, а також обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції:

         08.12.06р. між Відкритим акціонерним товариством   "Запоріжжяобленерго"    (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство   "Запоріжжяобленерго") (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством   Український графіт   (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство   Український графіт) (споживач, відповідач по справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 579/804/62968/04 (далі   Договір).

         23.09.2016р. представником ПАТ «Запоріжжяобленерго» в присутності представника ПрАТ «Укрграфіт», за адресою: о. Хортиця профілакторій, було складено акт № 7461 про невідповідність метрологічних характеристик розрахункового обліку, яким встановлено споживання відповідачем у липні-серпні 2017 року електричної енергії нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку розрахованого згідно п. 6.21 ПКЕЕ. У акті зазначено, що згідно п. 3.4 ПКЕЕ споживачу в термін до 23.12.2016р. слід привести засоби обліку у відповідність до вимог технічних характеристик заводу-виробника (проектної документації, ПУЕ). У разі невиконання цієї вимоги у зазначений термін зазначена електроустановка згідно п.7.5.6 ПКЕЕ буде відключена без додаткового попередження від мереж живлення з 09-00 год. з 29.12.2016р. До приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії буде розраховуватися згідно п. 6.21 Правил (а.с. 21)

       01.02.2017р. між сторонами підписано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за січень місяць 2017 року в розмірі 5874 кВт/год (а.с. 57).

       01.0.2017р. між сторонами підписано Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за лютий місяць 2017 року  в розмірі 4577 кВт/год (а.с. 56)

        

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

       Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

        Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

        Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога Позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про стягнення з відповідача боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за січень, лютий 2017 року, визначеної в Додатку № 1 до договору № 579-804/62968/04.

        Позовні вимоги обґрунтовані визначенням Позивачем обсягів спожитої електричної енергії в січні, лютому 2017 року на підставі формули, яка міститься в додатку № 7 до Договору у розмірі 12   216 кВт/год в січні 2017 року та 10   196 кВт/год в лютому 2017року, що на 5   716 кВт/год більше ніж погоджено у січні та на 5   196 кВт/год більше ніж в лютому 2017 року відповідно.

        Згідно ч. 1, 2, 4,5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

        За приписом ст. ст. 173, 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

      Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

        Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що нарахування вартості послуг з перетікання реактивної електроенергії зазначеної у розрахунках № 579/1а від 01.02.2017 (а.с.58) та № 579/а від 01.03.2017р. (а.с.60) є господарським зобов'язанням, яке витікає з умов п.3.1.3 Договору № 579-804/62968/04.

          Пунктом 4.2.2 Розділу 4.2 Договору № 579-804/62968/04 сторони визначили Відповідальність Споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначеної згідно із вимогами розділу 5 Договору.

         Так, відповідно до пункту 5.2 Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору.

          Відповідно до пункту 5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач, не пізніше 1 поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формулою додатка 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

        Відповідно до Додатку 1 до Договору № 579-804/62968/04 сторони узгодили обсяг споживання електричної енергії в січні 2017 року 6500 кВт/год, в лютому 2017 року 5   000кВт/год.

          Відповідно до пункту 5.2 Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених Споживачем, згідно з пунктом 5.1 цього Договору обсягів.  

        З урахуванням вищевикладеного, колегія судів вважає, що сторонами у встановлений абзацом 1  пункту 5.1 Договору узгоджено обсяг постачання електричної енергії.

        6.14. Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

         Як зазначалося вище, 01.02.2017р. та 01.03.2017року між сторонами підписані Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за січень місяць 2017 року в розмірі 5874 кВт/год (а.с. 57) та за лютий місяць 2017 року  в розмірі 4577 кВт/год (а.с. 56) відповідно.

         Дані обсяги споживання електричної енергії знаходяться в межах обсягів споживання електричної енергії,  визначених в Додатку 1 до Договору № 579-804/62968/04 (а.с. 20).

         Відповідно до частин 1,3статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

         Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

         Відповідно до пункту 1.2 Розділу 1 «Загальні положення» Правил користування

електричною енергією , затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910), зареєстровано в Міністерстві юстиції України

2 серпня 1996 р. за № 417/1442, чинних на час виникнення спірних правовідносин, розрахункові засоби обліку - засоби обліку електричної енергії, що застосовуються для здійснення комерційних розрахунків;

         З урахуванням вищевикладеного, допустимими в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України доказами на підтвердження факту перевищення договірної величини споживання електричної енергії можуть бути лише дані засоби обліку електричної енергії або акти, якими сторони підтверджують  прийняття-передавання електричної енергії.

         В матеріалах справи наявними є лише Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за січень, лютий місяці 2017 року, які , як зазначалося вище не підтверджують перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

          Доводи апеляційної скарги щодо можливості визначення обсягів очікуваного споживання електричної енергії у відповідності до абзацу 4 пункту 5.1 Договору ( у разі ненадання Відповідачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужностей) на наступний рік визначається Позивачем самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року) відхиляються як такі, що не відповідають змісту наявних в матеріалах справи Додаткових угод.

          Доводи апеляційної скарги щодо укладання вищезазначеної додаткової угоди до договору якої сторони перебачили механізм розрахунку кількості спожитої електричної енергії електроустановками Споживача у разі мінімального обсягу споживання електричної енергії в точці обліку, внаслідок чого об’єми зазначені в актах про спожиту електричну енергію не можуть бути підставою для визначення перевищення договірної величини, оскільки засіб обліку визнаний не розрахунковим, відхиляються з огляду на те, що як зазначалося вище, сторони в  Актах за січень місяць 2017 року  від 01.02.2017р. та 01.03.2017р., відповідно, підтвердили обсяги споживання протягом розрахункових періодів активної електричної енергії в межах, визначених в Додатку 1 до Договору № 579-804/62968/04 .

          Доводи апеляційної скарги щодо наявності в матеріалах справи актів, відповідно до змісту яких у січні 2017 року відповідачем спожито 12 216 кВт на суму 25 838 грн. 30 коп. та у лютому 2017 року спожито електричної енергії у розмірі 10 196 кВт на суму 22 121 грн. 24 коп. не відповідають змісту наявних матеріалів справи.

         Посилання скаржника на ігнорування судом норм матеріального права щодо договірних правовідносин носять декларативний характер і не підтверджено фактичними обставинами справи.

         Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки

          Оскільки, під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права  у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду у справі 908/187/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

  Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

           Керуючись ст.ст.  269, 275,   276, 282 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.05.2018р. (повний текст підписано 07.05.2018р.) у справі№908/187/18 (суддя Мірошниченко М.В.) - залишити без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покласти на скаржника Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Головуючий суддя                                                                            М.О. Дармін

Суддя                                                                                                   О.Г. Іванов

          Суддя                                                                                                   С.Г. Антонік