Справа № 22ц-757 Головуючий у 1 інстанції Мірошкін О.І.
Категорія 27 Доповідач Біляєва О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про поновлення порушеного права за апеляційною скаргою відповідача на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 листопада 2009 року,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі – АКБ «Укрсоцбанк») звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Єнакіївського міського суду від 12 листопада 2009 року, яким позов задоволено: визнано незаконними дії АКБ «Укрсоцбанк» по виконанню кредитного договору № 200/632-0385 від 13 липня 2007 року, укладеного з ОСОБА_1, які спрямовані на зміну процентної ставки з порушенням умов пп. 2.6; 2.6.1; 2.6.2; 2.6.3 договору. Зобов’язано АКБ «Укрсоцбанк» зробити перерахунок сплачених ОСОБА_1 процентів річних, відповідно до їх розміру, вказаному у п. 1.1 Договору, починаючи з першого місяця сплати процентів по неузгодженій сторонами процентній ставці, тобто з 01 серпня 2008 року.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування скарги АКБ «Укрсоцбанк» зазначив, що висновок суду про зміну відповідачем розміру процентної ставки в односторонньому порядку не є правильним, оскільки 13 вересня 2008 року позивач підтвердив згоду на зміну процентної ставки, виконавши зобов’язання по сплаті процентів на нових умовах. Підтвердженням дотримання письмової форми щодо зміни процентної ставки, як передбачено п. 7.1 Договору, є квитанція № 05485 від 15 вересня 2008 року, яка підписана позивачем та скріплена касовим штампом банку. Не погоджуються із висновком суду про те, що внесені позивачем платежі були направлені на дострокове погашення кредиту, а не на сплату процентів, оскільки ОСОБА_1 самостійно розподіляв сплачувані кошти. Крім того, суд на порушення норм статей 10, 27, 194 ЦПК України не надав можливості відповідачу представити додаткові докази, що мали суттєве значення для правильного вирішення спору, та залишив без задоволення клопотання відповідача про повернення до стадії з’ясування обставин у справі.
АКБ «Укрсоцбанк», інтереси якого на підставі довіреності представляє Синюгін А.Ф., підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, просив задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 просили відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач в односторонньому порядку, з порушенням процедури, визначеної пп. 2.6; 2.6.1; 2.6.2; 2.6.3 Договору, підвищив ставку річних відсотків.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.
Згідно з п. 5 ч.1 ст.311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявив позовні вимоги про поновлення становища, що існувало до порушення відповідачем його права споживача сплачувати відсотки відповідно до укладеного Договору кредиту № 200/632-0385 від 13 липня 2007 року, та припинення неправомірних дій щодо нарахування збільшеної відсоткової ставки; а також просив здійснити перерахунок неправомірно нарахованих відсотків за Договором.
В ході розгляду справи позивач не змінював та не уточнював позовні вимоги, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Проте суд визнав дії відповідача неправомірними та зобов’язав АКБ «Укрсоцбанк» зробити перерахунок сплачених процентів, тим самим на порушення вимог статті 11 ЦПК України вийшов за межі заявлених позовних вимог.
Щодо позовних вимог, заявлених позивачем, то вони судом не розглянуті, тому цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Із урахуванням наведеного ухвалене судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України, оскільки суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Згідно з роз’ясненнями, що містяться у абзаці 4 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що відповідачем при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір. За таких підстав з АКБ «Укрсоцбанк» проводиться стягнення судового збору в сумі 37 гр. 00 коп.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.5, ст.311, 313-315 ЦПК України апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу АКБ «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 листопада 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на користь держави судовий збір 37 гр. 00 коп. (розрахунковий рахунок 31411537700004; отримувач – місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька, ЕДРПОУ -34686537; МФО – 834016; банк – ГУ ДКУ в Донецькій області).
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді