Справа №22- 622 2010 р. Г олов у ючий у 1 інстанції : Карпенко О.М.
Категорія 53 Доповідач: Новікова Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі
головуючого Новікової Г.В.,
суддів Хейло Я.В.,Стратіло В.І.
при секретарі Шуляк Я.Г.
за участю ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду від 29 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства Українського науково-дослідного інституту металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш» про визнання наказу незаконним, стягнення заборгованості по заробітній платі,компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за затримку розрахунку, відшкодування моральної шкоди-
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Краматорського міського суду від 29 жовтня 2009 року, яким йому відмовлено у задоволенні позовних вимог . Посилався на те,що він працював у відповідача на посаді інженера-конструктора 3 категорії.6.11.2008 року його було попереджено про звільнення у зв’язку із скороченням штату. Наказом №633 від 7.11.2008 року визначено для нього з 7.11.2008 року днями простою не з його вини і встановлено оплату 2/3 тарифної ставки. Вважав такий наказ незаконним,так як його не попередили за два місяці про істотну зміну умов праці,а також в період попередження про наступне звільнення за ним повинен зберігатися середній заробіток.
Просив визнати наказ незаконним та стягнути недоплачений середній заробіток за листопад-грудень2008р. та січень2009 року та недоплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 25,39 грн.,а всього 882,06 грн.. Наказом №12 від 8.01.2009 року його звільнено з роботи за п.1ст.40 КЗпП України. Однак при звільненні відповідач не виплатив йому зазначену заборгованість,тому просив стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку з 9.01.09р. по 29.09.09р. в сумі 16897,75грн та моральну шкоду в розмірі 1000 грн..Вважав,що судом неправильно встановлені обставини справи.
Заперечуючи проти позову,відповідач посилався на те,що зменшення заробітної плати у зв’язку зі зміною істотних умов праці у позивача не мало місця. Оскільки зменшилась кількість заказів,то позивач не був забезпечений роботою,у зв’язку із чим мав місце простой не з його вини,оплата якого була проведена у відповідності до вимог закону. У день звільнення позивач отримав належні йому суми у зв’язку із звільненням, а тому немає підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку
представленим доказам і постановив законне і обгрунтоване рішення про відмову в
задоволенні позову.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 10.01.2006 року. 5.11.2008 року його було попереджено про скорочення його посади інженера-конструктора 3 категорії та запропоновано інші вакантні посади. Наказом № 633 від 7.11.2008 року на підставі службової записки завідуючого ОПО про недостатню загрузку конструкторськими роботами трьох працівників,в тому числі і позивача, визначено працівників для яких відсутня будь-яка робота і визначено порядок оплати простою не з вини цих працівників. Наказом №12 від 8.01.2009 року позивача звільнено з роботи за скороченням чисельності та штату працівників по п.1ст.40 КЗпП України. Відповідно до наданої довідки в день звільнення з позивачем було проведено повний розрахунок.
За встановлених обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про те,що простой не є зміною істотних умов праці, а тому не потребує попередження за два місяці. При відсутності об’єму роботи оплата праці проводиться відповідно до вимог ст..113 КЗпП України з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду(окладу), що було додержано відповідачем.
Оскільки не було затримки у виплаті належних при звільнені позивачеві сум,то суд правильно відмовив в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку. Судом не було встановлено порушення законних прав позивача, які б призвели до моральних страждань, а тому в відшкодуванні моральної шкоди суд правильно відмовив в задоволенні позову.
Висновки суду відповідають вимогам ст..ст. 113,237-1 КЗпП України.
Доводи про те,що при попередженні про майбутнє скорочення за працівником зберігається заробітна плата, не можуть бути прийняті до уваги,оскільки це не ґрунтується на вимогах закону.
Посилання на те,що позивач виконував крім своїх безпосередніх обов’язків конструктора ще і іншу роботу, об’єм якої не зменшувався, а тому не було підстав для простою,також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суду не надано доказів переведення позивача на іншу посаду.
Постановлене судом рішення є законним і обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 308,315 ЦПК України, апеляційний суд ,-
УХ В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду від 29 жовтня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня оголошення.
Головуючий:
Судді :