Справа № 22ц-   554   20010  р.                       Головуючий у 1 інстанції: Каліуш О.В.

Категорія:  19                                                  Доповідач:   Новікова Г.В.

                                                                       РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    27 січня 2010 року                    Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                      головуючого:    Новікової Г.В.

                                      суддів:Хейло Я.В.,Стратіло В.І.

                                      при секретарі:    Степаненко В.Б.  

                     за участю ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, та представника ОСОБА_5 за дорученням- ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_5 на   рішення  Микитівського районного суду м.Горлівки  від  11 листопада 2009 року  по справі за позовом  ОСОБА_3 до  ОСОБА_6, ОСОБА_5  про стягнення суми боргу

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі  ОСОБА_5 просить скасувати  рішення Микитівського районного суду м.Горлівки  від  11 листопада 2009 року, яким з неї на користь  ОСОБА_3   стягнуто    аванс в сумі 38500 грн.,  судовий збір - 385 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового розгляду 250 грн.. Вважала, що  рішення ухвалено  з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилалася на те, що 21.08.2008 року вона та її мати домовилися із позивачем про покупку ним їх будинку АДРЕСА_1. Так як будинок не було  прийнято в експлуатацію ,то на ім»я позивача було видано доручення для виконання всіх дій по введенню будинку в експлуатацію. В подальшому позивач відмовився укладати договір купівлі-продажу будинку. В рахунок належного виконання своїх обов’язків ОСОБА_3 виплатив їй суму задатка в розмірі 5000 долларів США,про що була складена розписка. Судом не прийнято до уваги, що   відповідно до домовленості в разі, якщо позивач відмовиться укладати договір купівлі-продажу будинку,то кошти,передані ним як завдаток залишаються   в неї. Вона ж не заперечує проти укладання договору купівлі-продажу. Крім того,не була повідомлена належним чином про час та місце слухання справи її мати.

 В обґрунтування позовних вимог  позивач  посилався на те, що   21.08.2008  року була домовленість між ним  та    відповідачами про укладення договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, який на той час не був прийнятий в експлуатацію . Він передав ОСОБА_5 аванс в сумі 5000 долларів США.   На початку жовтня 2008 року він повинен був передати останню суму,однак відповідачки ухиляються від нотаріального посвідчення договору,мотивуючи тим,що вони не встигають оформити правовстановлюючі документи на будинок. На вимогу повернути завдаток відповідачі відповідали,що він сам повинен займатися оформленням правовстановлюючих документів на будинок. Він займався документами про прийняття до експлуатації будинку,однак на теперішній час його матеріальне становище не дає йому можливості купувати вказаний будинок,а тому просив стягнути з відповідачів суму, передану їм в якості авансу,моральну шкоду в розмірі 3000 грн.,   та витрати на   судовий збір  і   інформаційно –технічне забезпечення судового розгляду.      

 Апеляційний суд вважає, що скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав .

 Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку  представленим доказам і постановив законне і обгрунтоване рішення про  задоволення позову.

Згідно ч.2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника  платежів, є завдатком,вона важається авансом.

   Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_7 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 15.11.1958 р.,право власності не зареєстровано. Після смерті ОСОБА_7 за даними другої Горлівської державної нотаріальної контори до нотаріальної контори звернулася 22.07.2008 року його дочка ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за заповітом на все майно та звернулася його дружина-ОСОБА_6 з заявою про відмову від спадщини на користь дочки-ОСОБА_5(а.с.51). Між сторонами  існувала домовленість про купівлю-продаж зазначеного будинку,   що підтверджено розпискою, написаною  ОСОБА_5 . ОСОБА_3 21.08.2008 року було передано  ОСОБА_5 в рахунок  оплати майбутнього договору купівлі-продажу 5000 долларів США,що еквівалентно 38500 грн. і не оспорюється сторонами.   Договір купівлі-продажу між сторонами не укладено.

За встановлених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що  отримані   відповідачкою кошти є авансом  і повинні бути повернуті позивачеві,оскільки договір купівлі- продажу не було укладено. А тому правильно відмовив у стягненні коштів з ОСОБА_6 і стягнув на користь  позивача  кошти з ОСОБА_5,оскільки відповідно до вимог ст..61 ЦПК України обставини,визнані сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі,не підлягають доказуванню. Факт передачі коштів саме ОСОБА_5 підтвердив як позивач  так і ОСОБА_5 .  

Доводи про те,що ОСОБА_3 було передано завдаток і з його вини не укладається договір купівлі-продажу,а тому ці кошти повинні залишатися у відповідача, не можуть бути прийняті до уваги,оскільки в даному випадку мав місце аванс,який відповідно до вимог закону повертається позивачеві.

Посилання апелянта  на неповідомлення ОСОБА_6 про час та місце слухання справи,як на підставу для скасування судового рішення,не може бути прийнято до уваги,так як не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, за даними адресного бюро ОСОБА_6 значиться зареєстрованою в будинку АДРЕСА_1. Інших даних про зміну свого місця проживання(перебування), як того вимагає ст..77 ЦПК України, остання суду не повідомляла.

  Суд правильно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди,однак неправильно застосував норми матеріального права. Суд виходив із того,що факт заподіяння моральної шкоди не доведений. Разом з тим,суд не звернув уваги,що за виниклих правовідносин законом  не передбачено відшкодування моральної шкоди. А тому в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

            Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело  або могло призвести до неправильного вирішення справи.

             Керуючись ст.ст.309,316  ЦПК України, апеляційний суд -  

                      В И Р І Ш И В :

              Апеляційну скаргу   ОСОБА_5   відхилити.

                Рішення  Микитівського районного суду м.Горлівки  від  11 листопада 2009 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати.

 В задоволенні позову  ОСОБА_3 про  стягнення моральної шкоди  з ОСОБА_6, ОСОБА_5   відмовити.

          В іншій частині рішення         залишити без зміни.

         Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.

     Головуючий:

    Судді :