Справа № 22- 304 2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Ребров С.О.
Категорія 34 Доповідач :Новікова Г.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого: Новікової Г.В.
Суддів : Хейло Я.В.,Стратіло В.І.
при секретарі : Шуляк Я.Г.
за участю сторін та їх представників
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 2 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа:ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої в результаті ДТП
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те ,що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.08.2006 року о 12 годині на 150км130 м автодороги Словянськ-Донецьк-Маріуполь в п.Оленівка було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_1 , яким керував його син ОСОБА_3. ДТП сталося в результаті порушення Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21043 держ. номер НОМЕР_2 . ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Пошкодженням автомобіля йому спричинено матеріальну шкоду в сумі 9982,70 грн..Також він був позбавлений можливості використовувати транспортний засіб для особистих цілей,зазнав душевних страждань,чим спричинена і моральна шкода. Просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 9982,70 грн . та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.,за проведення експертизи 300 грн. та судові витрати.
Рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька від 2 вересня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення позову, так як суд не прийняв до уваги, що з вини ОСОБА_2 сталася пригода, що підтверджено постановою Будьонівського районного суду м.Донецька від 27 вересня 2006 року.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог , суд виходив з того, що ОСОБА_3 мав можливість уникнути ДТП шляхом заїзду на розворот-розподільну смугу. Провини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП не має, а постанова суду про притягнення останнього до адміністративної відповідальності не може бути прийнята до уваги, так як ОСОБА_2 не був присутнім при розгляді адміністративної справи.
Разом з тим, такий висновок суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.1188 ЦПК України шкода,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Судом встановлено, що 27.08.2006 року о 12 годині на 150км+130 м автодороги Словянськ-Донецьк-Маріуполь в п.Оленівка сталася дорожньо транспортна пригода за участю ОСОБА_3, який керував належним на праві власності ОСОБА_1 автомобілем НОМЕР_1 , та ОСОБА_2, який керував належним йому автомобілем ВАЗ 21043 держ. номер НОМЕР_2, що підтверджується матеріалами перевірки ДТП. В результаті ДТП було пошкоджено належний на праві власності ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3. На місці дорожньо-транспорної пригоди працівниками ДПС Волноваського взводу УДАІ був складений протокол огляду,схема ДТП, протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2.
Постановою судді Будьонівського районного суду м.Донецька від 27 вересня 2006 року , яка є чинною, ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення,передбаченого ст..124 КпАП України і притягнуто до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу. Постановою встановлено, що ОСОБА_2 27.0.2006 року в 12 год.,керуючи автомобілем ВАЗ 21043 держ. номер НОМЕР_2, рухався на 150 км +103м автодороги Словянськ-Донецьк-Маріуполь, не вибрав безпечну бокову дистанцію, скоїв зіткнення з автотранспортним засобом «Міцубіші Галант» держ.номер НОМЕР_1,чим причинив механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху.
Автомобіль «Міцубіші Галант» держ.номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1,право керувати зазначеним автомобілем має ОСОБА_3.
Автомобіль ВАЗ 21043 держ. номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4, керував автомобілем в момент ДТП ОСОБА_2 на підставі запису в технічному паспорті про право керування зазначеним автомобілем.
За висновком автотехнічної експертизи з технічної точки зору в даній дорожній обстановці ,виходячи з пояснень водіїв обох автомобілів, водій автомобілю ВАЗ 21043 держ. номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху,згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
З технічної точки зору в даній дорожній обстановці водій автомобілю НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 та п.10.4 Правил дорожнього руху,згідно яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
Виходячи з пояснень водія ОСОБА_2 водій ОСОБА_3 виконуючи п.10.1 та п.10.4 Правил дорожнього руху мав технічну можливість запобігти даній пригоді.
Виходячи з пояснень водія ОСОБА_3 водій ОСОБА_2 виконуючи п.12.3 Правил дорожнього руху мав технічну можливість запобігти даній пригоді.
Оцінюючи всі докази в сукупності, апеляційний суд вважає,що в даній дорожно- транспортній пригоді підтверджується наявність вини водія ОСОБА_2. Оскільки саме від недотримання ним правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Його вина встановлена постановою про притягнення до адміністративної відповідальності.
Стаття 61 ЦПК України окреслює підстави звільнення від доказування. Відповідно до п.4 указаної статті постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду ,що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи,стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань,чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже суд першої інстанції дійшов хибного висновку,посилаючись при ухваленні рішення на те,що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не має для суду преюдиційного значення відносно встановлення вини особи в заподіянні матеріальної шкоди.
Вартість поновлювального ремонту автотранспортного засобу згідно висновку спеціаліста складає з урахуванням зносу 9982,70 грн.. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода ,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою,яка її завдала,за наявності її вини.
Пошкодженням автомобіля при ДТП позивачеві спричинено моральну шкоду. З урахуванням душевних страждань, яких зазнав позивач,так як був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн..
Також відповідно до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені останнім судові витрати в сумі 138,33грн. та витрати по оплаті експертизи в сумі 300 грн..
Керуючись ст.ст.309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд ,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 2 вересня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену в результаті ДТП в сумі 9982,70 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. ,вартість проведення експертизи-300 грн. та судові витрати в сумі 138,33 грн., а всього 11421 ( одинадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн.03 коп..
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.
Судді :