П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 р.м. ОдесаСправа № 1440/2231/18

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Коваля М.П.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до суду першої інстанції позовом, в якому просило скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 04.09.2018 року ВП №56432128 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що накладення на Управління штрафу є безпідставним, необґрунтованим та відбулось без належного з'ясування обставин, що впливають на виконання судового рішення, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі №814/2942/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»; «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45; довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області від 04.05.2017 ПС № 9318 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2016 року.

На виконання вказаного судового рішення 11.05.2018 року ОСОБА_2 виданий виконавчий лист по справі №814/2942/17.

18.05.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56432128 з виконання виконавчого листа №814/2942/17, виданого 11.05.2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом. Надано боржнику десять робочих днів для добровільного виконання рішення суду.

Листом від 31.05.2018 року №3988/08 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило державного виконавця про перерахунок пенсії, а також те, що факт проведення виплати у повному обсязі підтверджується оформленням відповідного доручення з відкладною виплатою та проведення виплат у порядку, встановленому зазначеним чинним законодавством після виділення фінансування на проведення соціальних виплат.

Повідомлені державному виконавцю обставини Управління вважало такими, що свідчать про фактичне виконання судового рішення у визначений строк та, з огляду на те, що судовим рішенням не визначений порядок виплати перерахованих сум одним платежем, просило закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Врахувавши наведені обставини, та з огляду на те, що кошти стягувачу фактично залишаються не виплаченими, державний виконавець дійшов висновку, що судове рішення в частині обов'язку органу пенсійного фонду здійснити виплати згідно чинного законодавства залишається не виконаним, у зв'язку із чим постановою від 04.09.2018 року ВП №56432128 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області штраф у сумі 5 100 грн.

Не погоджуючись із накладенням штрафу, посилаючись на його безпідставність і невідповідність вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не обґрунтував наявність обставин, що свідчать про не виконання усіх покладених на нього вимог з поважних причин, у зв'язку із чим дійшов висновку про обґрунтованість накладення штрафу та відсутність підстав для скасування постанови державного виконавця.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає неправильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених правових норм показав, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, складає сукупність дій, спрямованих на виконання рішень судів у строки, визначені Законом.

При цьому, з'ясування обставин, що свідчать про не виконання без поважних причин судового рішення, ініціює державного виконання вжити заходи впливу на боржника, у томі числі шляхом накладення штрафу, повідомлення компетентного органу про вчинення кримінального правопорушення.

На думку колегії суддів, виключенням щодо не виконання рішення суду є наявність поважних причин, що об'єктивно перешкоджають боржнику вчинити дії у спосіб визначений судом, а отже доведеність цих обставин покладається на особу, яка має вчинити відповідні дії на виконання судового акту.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління не виконало в повному обсязі рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Разом з цим, згідно із п.п. 4, 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З наведеного вбачається, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Верховний Суд також неодноразово підтримував таку позицію, зокрема, у постанові 757/29541/14-а від 13 червня 2018 року.

Крім того, 16 липня 2018 року Верховний Суд, розглядаючи подання Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження по справі №811/1469/18, як зразкової, яка є аналогічною даній справі, дійшов висновку про відмову у відкритті, посилаючись на те, що спірні правовідносини справ, фактичні обставини яких лягли в основу подання, не є новими у судовій правозастосовній практиці. У справах цієї категорії суди вищих інстанцій - Верховний Суд та Верховний Суд України - раніше неодноразово ухвалювали судові рішення з висновками про застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, певним чином й ті, що описані у поданні, та орієнтують на однакову і правомірну їх реалізацію.

Так, зокрема, у справі №811/1469/18 право на перерахунок пенсії виникло на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». При цьому, постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи, що позивачем виконано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/2942/17 не в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, судова колегія приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Миколаївській області за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, не врахував наведені норми матеріального права, у зв'язку із чим прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 139, 272, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 04.09.2018 року ВП № 56432128 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

М.П. Коваль