печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34716/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва 17.07.2018 року надійшло клопотання ОСОБА_1, у вимогах якого просить: зняти арешт з земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, зняти арешт з інших об'єктів нерухомої власності, які належать ОСОБА_1 та ненакладати арешт в майбутньому.

В обгрунтування вимог заяви суб'єкт звернення вказує, що рішенням Старокиївського районного суду м. Києва стягнуто з ОСОБА_1 31652,07 грн. на користь Департаменту поліції охорони. Посилається на те, що на даний час у нього відсутня заборгованість, а відтак і відсутні підстави для подальшого арешту земельної ділянки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 19, 20 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Дослідивши матеріали клопотання та витребувані судом матеріали цивільної справи № 2-1455/99 за позовом Головного управління Державної служби охорони при МВС України до ОСОБА_1, 3-я особа Спеціальний підрозділ міліції охорони «Титан-1» Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України про стянення матеріальної шкоди, судом встановлено наступне.

Рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 13.12.1999 року позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 30144,83 грн. матеріальної шкоди та 1507,24 грн. судових витрат, всього стягнуто - 31652,07 грн.

Із матеріалів справи 2-1455/99 не вбачається, що під час розгляду справи вживались заходи забезпечення позову.

Натомість, із листа Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби від 20.06.2018 № 12509 вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа Старокиївського районного суду № 2-1455 від 13.12.1999 року. Відповідно до інформації яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме на майно ОСОБА_1 зареєстровано обтяження відповідно до Постанови серія та номер: ДВ-10-460, виданий 20.05.2005 видавник: Виконавча служба Вишгородського управління.

Тобто, з наведеного слідує, що арешт було накладено на належне ОСОБА_1 майно державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій у рамках виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно норми частини другої статті 59 вказаного закону, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Проте ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позовних вимог, тобто в порядку встановленому ст.158 ЦПК України.

Згідно ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Оскільки під час вивчення матеріалів встановлено, що судом не вживались заходи забезпечення позовних вимог, відсутні підстави для розгляду поданого клопотання в порядку ст.158 ЦПК України.

За таких обставин, клопотання про скасування заходів забезпечення позову підлягає поверненню особі, що його подала, з одночасним роз'ясненням права звернутись до суду за захистом свого порушеного права в загальному порядку.

Враховуючи викладене, ст.ст. 19, 23, 30, 158, 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - повернути особі, що його подала. Роз'яснити право заявника на звернення до суду на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Київського апеляційного суду) протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.І. Цокол