ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/431/18 Номер провадження 22-ц/814/810/18Головуючий у 1-й інстанції Гудков С.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.,

       за участю секретаря судового засідання: Діхтяр Т.В.,

               позивача ОСОБА_2, представника позивача та третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, з участю третьої особи: ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2018 року про залишення без розгляду, постановлену у період часу з 11:32:07 до 11:34:36 під головуванням судді Гудкова С.В.,-

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, з участю третьої особи ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним.

Підстави позову вмотивовував тим, що 03 лютого 2017 року померла його двоюрідна сестра ОСОБА_7 і після її смерті відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння, розташованого в м. Лубнах по вул. Матросова, 7А.

Спадкоємцями на майно покійної являються він та ОСОБА_3, все життя вони спілкувалися між собою та допомагали одне одному.

При зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач дізнався, що померлою складено заповіт 25 червня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, на користь ОСОБА_4 Вважає вказаний заповіт сфальсифікованим та таким, про існування якого його померла сестра взагалі не знала.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, з участю третьої особи: ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним – залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію здійснених нею витрат на представництво та надання правничої допомоги адвоката в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Судові витрати по сплаті судового збору компенсовано за рахунок держави.

З даною ухвалою не погодився позивач ОСОБА_2  та подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт вважає, що суд необґрунтовано дійшов висновку про наявність повторної неявки представників позивача без поважних на те причин.

Вказує на те, що суд необґрунтовано та безпідставно здійснив виклик учасників справи в судове засідання на 05 листопада 2018 року, оскільки в судовому засіданні 19 вересня 2018 року справа відкладена на 05 жовтня 2018 року.

Також апелянт не погоджується з висновками суду в частині компенсації відповідачу витрат на правничу допомогу. Вказує на те, що орієнтовний розрахунок цих судових витрат відповідач не надав, що унеможливило звернення до суду з клопотанням про їх не співмірність. Піддає сумніву надану у підтвердження сплати цих коштів квитанцію.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що після відкриття провадження ухвалою суду від 02 березня 2018 року підготовче судове засідання у справі призначено до розгляду на 09 годину 00 хвилин 17 травня 2018 року.

17 травня 2018 року попереднє судове засідання відкладено до 03 серпня 2018 року на 11 годину (а.с. 51).

Матеріали справи не містять даних щодо причин не проведення судового засідання 03 серпня 2018 року.

У подальшому виклик учасник справи був проведений в судове засідання на 19 вересня 2018 року на 09 год. 00 хв.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 77) ОСОБА_2 завчасно належним чином отримав судове повідомлення про необхідність явки до суду 19 вересня 2018 року.

Дійсно згідно протоколу та звукозапису судового засідання 19 вересня 2018 року у зв’язку з неявною позивача попередній розгляд справи був відкладений на 05 жовтня 2018 року на 10 год. 00 хв.

З матеріалів справи вбачається, що судові повідомлення про необхідність явки були в дійсності надіслані учасникам судового засідання з датою їх виклику на 05 листопада 2018 року на 10 год. 00 хв.

Попереднє судове засідання також було проведено саме 05 листопада 2018 року.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (.а.с 85) позивач ОСОБА_2 завчасно належним чином був повідомлений про необхідність явки до суду 05 листопада 2018 року.

Матеріали справи не містять клопотання позивача чи його представника про відкладення розгляду справи 05 листопада 2018 року на інший день з обґрунтуванням причин поважності неявки в судове засідання.

Надаючи оцінку матеріалам справи, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що питання про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду було вирішено судом першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

В свою чергу, аналіз норм ст.ст. 196, 197 ЦПК України вказує на те, що завданням підготовчого судового засідання є здійснення судом всіх необхідних дій для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Так ч.1 ст. 197 ЦПК України передбачає, що підготовче судове засідання проводиться судом з повідомленням учасників   справи.

Законом не передбачено обов’язкову участь позивача в підготовчому судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не визнавав необхідною явкою позивача ОСОБА_2 в підготовче судове засідання.

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду про можливість застосування норм ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у відповідності до якої визначено право суду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст 43, 49 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Неявка позивача чи його представника в підготовче судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки апелянт звільнений від сплати судового збору, судові витрати, пов’язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 листопада 2018 року – скасувати

       Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, з участю третьої особи: ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21 грудня 2018 року.

Головуючий суддя :                                        П.С. Абрамов

Судді:                        Л.М. ОСОБА_8 Прядкіна