Справа № 1-175/2010 року

В   И   Р   О   К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28.01.2010 року Солом”янський районний суд м.Києва

в складі:головуючого-судді  ЗАХАРОВОЇ А.С.

                               при секретарі  СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

      з участю прокурорів  ПОЛИВАЧА О.І.

                           ЛЯЦЕВИЧА В.В.

             потерпілих  ОСОБА_3

                         ОСОБА_4

                      законного представника

                                  потерпілої  ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.  89 КК України,-  в скоєні злочину, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

07.08.2009 року, приблизно о 00 год. 15 хв. підсудний ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , побачили неповнолітню ОСОБА_3, яка розмовляла по мобільному телефону, і у них виник умисел на відкрите викрадення майна останньої за попередньою змовою.  

Реалізуючі свій злочинний намір, що направлений на відкрите викрадення чужого майна, невстановлена слідством особа, наздогнавши неповнолітню ОСОБА_3, стала перед нею, не даючи їй змоги пройти.

Коли неповнолітня ОСОБА_3 зупинилась, то в цей час до неї із заду підбіг

підсудний ОСОБА_6, який діяв спільно та узгоджено з невстановленою слідством особою, та, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, обхопив останню рукою за шию. Потерпіла ОСОБА_3 почала кричати і підсудний ОСОБА_6 закрив їй рота, наказавши не кричати і, продовжуючи однією рукою утримувати потерпілу, іншою рукою забрав з її рук мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 700 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мольного зв'язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якою знаходилось 10 грн., а також картка пам'яті, вартістю 100 грн., яким разом з невстановленою слідством особою відкрито заволоділи і почали з місця вчинення злочину тікати.

Потерпіла ОСОБА_3 пішла за ними та почала прости їх щоб вони повернули їй телефон, який належить матері неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

Тоді, підсудний ОСОБА_6 зупинився і, побачивши у потерпілої ОСОБА_3  жіночу сумку, вартістю 15 грн., в якій знаходились гроші в сумі 10 грн. та ключі від квартири, які матеріальної цінності не становлять, підбіг до неї і, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вирвав вказану сумочку із її рук і відкрито заволодів.

Після чого, підсудний ОСОБА_6 витягнув із мобільного телефону сім картку і викинув її на землю.

Викраденим майном підсудний ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа розпорядилися на свій власний розсуд.

Діями підсудного ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою було завдано матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 на суму 845 грн..

Також, 07.08.2009 року, приблизно о 23 год., ЗО хв., підсудний  ОСОБА_6 разом з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, побачили ОСОБА_7 і у них виник умисел на відкрите викрадення її майна за попередньою змовою.

Реалізуючі свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_6, діючи спільно та узгоджено з невстановленою слідством особою,  порівнявшись з потерпілою ОСОБА_7, розставив руки та не давав їй пройти вулицею.

Коли потерпіла ОСОБА_7 намагалася пройти, то застосовуючи до неї  насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров"я останньої, підсудний ОСОБА_6, штовхнув її ліктем, при цьому, він її декілька раз запитував яка година, на що вона йому відповідала, а невстановлена слідством особа, яка в цей час ззаду підійшла до потерпілої, схопивши її за ліве плече, правою рукою прикрила рота і, надавивши їй своїм коліном на спину, поклала на землю і продовжувала рукою прикривати їй рота.

В цей момент, підсудний ОСОБА_6  сів потерпілій ОСОБА_7 на ноги і з лівої кишені спортивної куртки, у яку потерпіла була одягнута, ривком витягнув її руку і дістав мобільний телефон марки «Нокіа-7373», вартістю 1550 грн., в якому знаходились картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 35 грн., на рахунку, якої було ЗО грн. 29 коп., і разом з невстановленою слідством особою, відкрито заволодів.

Потім підсудний ОСОБА_6 став з ніг потерпілої ОСОБА_7 і з її правого плеча зірвав сумку, вартістю 200 грн., в якій знаходилися: банківська картка «Приват-банку», кредитна картка «Приватбанку», ключі від квартири, учнівський квиток на ім"я потерпілої, які для неї матеріальної цінності не становлять, і разом з невстановленою слідством особою, відкрито заволодів.

Після чого, підсудний ОСОБА_6 та  невстановлена слідством особа з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Діями підсудного ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою потерпілій ОСОБА_7 було завдано матеріальної шкоди на суму 1815 грн. 29 коп..

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у відкритому викраденні чужого майна, визнав повністю, щиро розкаявся  та пояснив, що він разом з невстановленою слідством особою 07.08.2009 року, близько о 00 год. 15 хв. біля будинку АДРЕСА_2 відкрито викрали майно потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також 07.08.2009 року, приблизно о 23 год., ЗО хв. біля будинку АДРЕСА_3 відкрито викрали майно потерпілої ОСОБА_7 при обставинах, що викладені у фабулі даного вироку.

Вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , яка на досудовому слідстві (а.с. 26-31 т. 1) та в судовому засіданні пояснила, що 07.08.2009 року, приблизно о 00 год. 15 хв. вона проходила біля СШ № 185, що по вул. Серпова, 20/6 в м. Києві, та розмовляла по мобільному телефону. Несподівано до неї, з переду, підбіг раніше незнайомий хлопець та перегородив дорогу, а підсудний ОСОБА_6, якого вона теж раніше не знала, підбіг ззаду та обхопив її рукою за шию. Вона почала кричати. Тоді підсудний рукою, якої він її обхопив за шию, закрив їй рота. Після цього, підсудний, тримаючи її однією рукою, іншою рукою забрав з її рук мобільний телефон, що належав її матері, а саме: «Самсунг», вартістю 700 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мольного зв'язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якою знаходилось 10 грн., а також картка пам'яті, вартістю 100 грн. і разом з іншим хлопцем підсудний став тікати. Вона пішла за ними та почала прости їх щоб вони повернули їй телефон.

Підсудний ОСОБА_6 зупинився і, побачивши у неї жіночу сумку, підбіг до неї і вирвав із її рук вказану сумочку, вартістю 15 грн., в якій знаходились гроші в сумі 10 грн. та ключі від квартири, які матеріальної цінності не становлять, і забрав її.

Вона продовжувала просити повернути викрадене і тоді підсудний ОСОБА_6 вийняв з мобільного телефону сім картку та кинув її  на землю.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , яка на досудовому слідстві (а.с. 35 т. 1) та в судовому засіданні пояснила що, 07.08.2009 року, приблизно о 02 год. 15 хв. додому прийшла її дочка ОСОБА_3 та повідомила що коли вона знаходилась біля СШ № 185 що по вул. Серпова. 20/6 в м. Києві, невідомі хлопці заволоділи мобільним телефоном «Самсунг», вартістю 700 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мольного зв'язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якою знаходилось 10 грн., а також картка пам'яті, вартістю 100 грн. жіночою сумкою, вартістю 15 грн., в якій знаходились гроші в сумі 10 грн. та ключі від квартири, які матеріальної цінності не становлять. Майно, що було викрадене у її доньки, належить їй, а дочка ним користувалось. Злочином їй завдано матеріальної шкоди на суму 845 грн., яка до цього часу не відшкодована і порядку цивільного судочинства вона буде пред»являти позов до підсудного про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Поясненнями законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , який на досудовому слідстві (а.с. 39-40 т. 1) та в судовому засіданні пояснив, що 07.08.2009 року додому прийшла його дочка ОСОБА_3, та повідомила що двоє незнайомих хлопців її пограбували, У неї забрали мобільний телефон та сумочку, в якій знаходились гроші та ключі. Майно, що було викрадене у  доньки, належить ОСОБА_4, а дочка ним користувалось.

Протоколом очної ставки від 31.08.2009 року між підсудним ОСОБА_6 та неповнолітньою потерпілою ОСОБА_3 , в ході якої остання наполягала на тому, що підсудний  ОСОБА_6 разом з невстановленою слідством особою відкрито викрали майно, що належить її матері і яким вона користувалась при обставинах, що викладені у фабулі вироку (а.с. 63-65 т. 1).                                        

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 29.08.2009 року , з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 на пред'явлених знімках впізнала підсудного ОСОБА_6, як особу разом з невстановленою слідством особою її пограбувала при обставинах, що викладені у фабулі вироку (а.с. 60-6 т. 1).

Перевіреними в ході розгляду судом справи поясненнями потерпілої ОСОБА_7 , яка на досудовому слідстві пояснила, що 07.08.2009 року, приблизно о 23 год. ЗО хв. вона, підходячи до будинку АДРЕСА_3, вона звернула увагу на двох хлопців, серед яких був підсудний ОСОБА_6, які  перейшли вулиці та прямували з її сторони.

Порівнявшись з нею підсудний ОСОБА_6 розставив руки та не давав їй пройти вулицею. Коли вона намагалася пройти, то ОСОБА_6 штовхнув її ліктем, при цьому, він її декілька раз запитував яка година, на що вона йому відповідала. Після цього, до неї ззаду підійшов другий хлопець, який схопив її за ліве плече і правою рукою прикрив рота і, надавивши їй своїм коліном на спину, поклав на землю і продовжував рукою прикривати їй рота.

Після цього, підсудний ОСОБА_6  сів їй на ноги та став обшукувати кишені і з її лівої кишені спортивної куртки ривком витягнув її руку і дістав мобільний телефон марки «Нокіа-7373», вартістю 1550 грн., в якому знаходились сім картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 35 грн., на рахунку, якої було ЗО грн. 29 коп., а другий хлопець став перевіряти чи є на її шиї ювелірні прикраси. Потім підсудний ОСОБА_6 став з її ніг і з правого плеча зірвав її сумку, вартістю 200 грн., в якій знаходилися: банківська картка «Приват-банку», кредитна картка «Приватбанку», ключі від квартири, учнівський квиток на її ім"я, які для неї матеріальної цінності не становлять, і разом з другим хлопцем побігли у двори будинків по вул. Ніщинського.

На слідуючий день вона на спортивній площадці, яка знаходиться у дворі будинку № 4 корп. 1 по вул. Курській в м. Києві знайшла свою сумку, але вона була порожня(а.с. 25 т. 2).

Протоколом очної ставки від 30.10.2009 року між підсудним ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_7 , в ході якої потерпіла стверджує, що підсудний  ОСОБА_6 разом з невстановленою слідством особою відкрито викрали її майно при обставинах, що викладені у фабулі вироку (а.с. 28-30 т. 2).

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає їх допустимими та достовірними, а підсудного ОСОБА_6 винним в тому, що він своїми навмисними діями із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, відкрито викрав чуже майно(грабіж), повторно, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, його особу: раніше не судимий в силу ст.. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Обставиною, що пом»якшує покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає: щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_6, його роль у вчиненні злочинів відносно потерпілих, з яких ОСОБА_3 є неповнолітньою, а також і те, що  вчинені ним злочини за ст. 186 ч. 2 КК України віднесені до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК  України,  суд  вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі, т.я. таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК У країни, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В:

Визнати винним ОСОБА_6 за ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, відраховуючи строк відбування покарання з 11.09.2009 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності ОСОБА_6 залишити без змін-утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту України по виконанню покарань у м. Києві та Київській області.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа-7373» залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_7; сім - картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», яка знаходиться на зберіганні в Солом»янському РУГУ МВС України в м. Києві, повернути потерпілій ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженним в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: