Судове рішення #7608
8-28/526-05-11562

           

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р.

Справа № 8-28/526-05-11562

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання  Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.05.2006р.

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Прутян Д.С., довіреність №240-24 від 10.02.2006р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.06.2006р.

від позивача: Сілкін Ю.В., директор;

від відповідача: Прутян Д.С., довіреність №240-24 від 10.02.2006р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Одеської національної юридичної академії

на рішення господарського суду Одеської області

від 13.03.2006р.

у справі №8-28/526-05-11562

за позовом Фірми „Вектор Плюс ЛТД” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Одеської національної юридичної академії

про стягнення 18294,44грн.


Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.06.2006р..


Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2006р. по справі №8-28/526-05-11562 (Атанова Т.О.) задоволено позов Фірми „Вектор Плюс ЛТД” у вигляді ТОВ до Одеської національної юридичної академії про стягнення 18294,44грн., мотивуючи це тим, що в порушення умов договору №13/12 від 13.12.2002р. відповідач за виконані позивачем роботи та передані матеріали не розрахувався, внаслідок чого за ним виникла основна заборгованість у розмірі 12900грн., а з врахуванням індексу інфляції, що складає 4250,21грн. та 3% річних в сумі 1144,23грн. сума боргу складає 18294,44грн..

Вказані факти підтверджені матеріалами справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, так як є законними, обґрунтованими, заснованими на чинному законодавстві, умовах договору та підтверджуються доданими до позову документами.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач –Одеська національна юридична академія звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №593-26 від 17.04.2006р., в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що: 1)вказані в предметі договору роботи позивачем фактично виконані не були, наданий до суду акт про виконання робіт не є таким, оскільки не відповідає формі складання актів, затвердженій Наказом Держбуду України від 14.09.200р. за №201; 2) строк позовної давності закінчився 16.12.2005р., а позов було подано з пропуском строку позовної давності –16.12.2006р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а:          


          13.12.2002р. між Фірмою „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ (виконавець) та Одеською національною юридичною академією (замовник) укладений договір №13/12 та додатки №№ 1, 2до нього, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе обов’язок придбати та провести монтаж канальних кондиціонерів та настінного кондиціонеру у приміщенні абонементного відділу бібліотеки ОНЮА, у порядки та строки визначені договором.

          Пунктом 4.1. вказаного договору та додатком №2 до нього сторони визначили поетапне виконання робіт.

          27.12.2002р. сторонами складено акт виконаних робіт –1 етапу робіт –на загальну суму 12900грн..

          Факт отримання матеріалів ОНЮА на суму 8412грн. підтверджено підписом посадових осіб ОНЮА у накладні №27/12/1 від 27.12.2002р. та довіреністю №401528 від 27.12.2002р. на їх отримання.

          Одеська національна юридична академія не оплатила виконані роботи та поставлені матеріали.

          16.12.2005р. до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Фірми „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ до Одеської національної юридичної академії про стягнення боргу у розмірі 18294,44грн..

          13.03.2006р. до господарського суду Одеської області від Фірми „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ надійшли уточнення до позовних вимог, в яких позивач просив стягнути з відповідача 12900 грн. – основного боргу, що з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення становить 17150,21грн., 1144,23 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2006р. по справі №8-28/526-05-11562 задоволено позов Фірми „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ до Одеської національної юридичної академії про стягнення 18294,44грн. з підстав, наведених у описовій частині постанови.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача матеріали справи та доводи Одеської національної юридичної академії, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області без змін з огляду на наступне.

13.12.2002р. між Фірмою „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ (виконавець) та Одеською національною юридичною академією (замовник) укладений договір №13/12 та додатки №№ 1, 2 до нього, відповідно до умов якого виконавець придбати та провести монтаж канальних кондиціонерів та настінного кондиціонеру у приміщенні абонементного відділу бібліотеки ОНЮА, у порядки та строки визначені договором. Пунктом 4.1. вказаного договору та додатком №2 до нього сторони визначили поетапне виконання робіт.

          27.12.2002р. сторонами складено акт виконаних робіт –1 етапу робіт –на загальну суму 12900грн., факт отримання матеріалів ОНЮА на суму 8412грн. підтверджено підписом посадових осіб ОНЮА у накладні №27/12/1 від 27.12.2002р. та довіреністю №401528 від 27.12.2002р. на їх отримання.

          З наведеного вбачається, що позивачем виконано І етап робіт –зобов’язання за договором від 13.12.2002р..  

          Господарським судом першої інстанції вірно застосовано норми чинного Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, оскільки ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено: щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Крім того, до даного спору слід застосовувати й норми Господарського кодексу України.  

          Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції цілком вірно встановлено обов’язок відповідача виконати свої зобов’язання за договором та стягнуто з Одеської національної юридичної академії 12900 грн. –оплату за виконані роботи та матеріали.

За ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем до господарського суду розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції заснований на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Також відповідає чинному законодавству та обставинам справи й розмір 3% річних –в сумі 1144,23грн..

Отже, господарським судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги Фірми „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ до Одеської національної юридичної академії.

Не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження скаржника щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з п. 5.4 договору оплата по договору здійснюється поетапно; другий етап оплати: замовник перераховує виконавцю 40% від суми договору протягом 3 банківських днів після закінчення робіт по першому етапу, факт закінчення фіксується „Актом виконання 1-го етапу робіт по договору №13/12 від 13.12.2002р.”. Вказаний акт підписано сторонами 27.12.2002р., отже останній строк оплати за актом про виконання І етапу робіт наступає 31.12.2002р., 01.01.2003р. починається строк позовної давності, закінчується він 31.12.2005р., позовну заяву Фірма „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ подало 16.12.2005р., тобто в межах строку позовної давності.

Не приймаються до уваги колегії суддів також твердження Одеської національної юридичної академії стосовно того, що наданий до суду акт про виконання робіт не є таким, оскільки не відповідає формі складання актів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Наданий позивачем акт виконаних робіт –1 етапу  від 27.12.2002р., підписаний посадовими особами Одеської національної юридичної академії та Фірми „Вектор Плюс ЛТД” у формі ТОВ, в якому зазначені вартість матеріалів та виконаних робіт, підтверджує усі необхідні дані для визначення вартості матеріалів, обсягів проведених робіт, а також прийняття відповідачем вказаних у акті робіт, проведених позивачем.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Одеської національної юридичної академії слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

При таких обставинах справи та керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, –

П о с т а н о в и л а :

          

          Рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2006р. по справі №8-28/526-05-11562 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.



Головуючий суддя:                                                                                Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                                     Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                                    О.Т. Лавренюк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація