Справа №2-а-691/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 року смт.Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-
В С Т А Н О В И В:
16 грудня 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду позовом, в якому просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі (далі-відповідач) щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на весь період чинності ст.6 Закону, стягнути з відповідача на її користь щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 2611 грн. 90 коп., посилаючись на те, що вона народилась в ІНФОРМАЦІЯ_1 і тому у відповідності до ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" будучи дитиною війни, відповідач повинен з 01.01.2006 року виплачувати їй щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але така допомога в 2006 році не виплачувалась, а в 2007-2008 роках виплачувалась в значно меншому розмірі.
В силу свого похилого віку та юридичної необізнаності вона повністю довіряла відповідачу. Про те, що відповідач порушує її право на отримання щомісячної соціальної державної допомоги вона дізналась тільки після того, як прочитала інформацію в газеті "Селянська правда" №59 від 22.05.2009 року.
Вона звернулась до відповідача із заявою про нарахування і виплату підвищення до пенсії за весь час чинності ст.6 Закону. Проте, відповідач листом № 719/К-3 від 27.11.2009 року відмовив у задоволенні її заяви, що і змусило звернутись до суду з даним позовом.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, але звернулась із заявою, згідно якої позов підтримує та просить розглянути справу в порядку письмового провадження без її участі.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не з'явився в судове засідання, натомість надіслав заяву в якій просить розглянути справу у відсутності представника відповідача в порядку письмово провадження та заперечення, згідно якого заперечує проти задоволення позову і наполягає на застосуванні вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.
Дослідивши надані сторонами докази та перевіривши письмові матеріали справи, вважаю що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступних підстав.
Згідно копії паспорта вбачається, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому являється дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Із листа відповідача № 719/К-3 від 27.11.2009 року вбачається, що звернення позивачки від 18.11.2009 року про проведення перерахунку та виплату підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" залишено без задоволення. Позивачка перебуває на обліку в райуправлінні ПФ з 22.01.1990 року і отримує пенсію по віку. Згідно вищевказаного листа та довідки від 30.11.2009 року виданих відповідачем вбачається, що з 01.01.2006 року по 03.12.2006 року позивачці не виплачувалося підвищення пенсії, як дитині війни, а в період з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року було виплачено допомоги в сумі 19 грн., з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року було виплачено допомогу в сумі 20,30 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 20,55 грн. з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року по 47 грн., з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року по 48 грн. 10 коп., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року по 48 грн.20 коп., з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року по 49 грн. 80 коп.
Відповідно до п.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом встановлено, що позивачка, маючи статус дитини війни, в 2006 році не отримувала підвищення до пенсії, як дитина війни у відповідності до ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни, а в період з січня по грудень 2007- 2008 року отримала дану допомогу не в повному обсязі, але звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів тільки 16.12.2009 року, що значно перевищує річний строк звернення до суду, установлений ч.2 ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.59, ч1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Враховуючи те, що з 01.01.2006 року позивачка не отримуючи щомісяного підвищення до пенсії, як дитина війни, повинна була своєчасно зрозуміти про те, що відповідач порушує її права, але вона недбало віднеслась до захисту своїх прав та інтересів і своєчасно не звернулась з адміністративним позовом, та те що її похилий вік і незнання вимог чинного законодавства України не є поважною причиною на поновлення строку для звернення до суду, суд у відпо-
відності до ч.1 ст.100 КАС України частково задовольняє клопотання відповідача і відмовляє у задоволенні вимог позивачки про визнання відмови відповідача щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною за період з 01.01.2006 року по 17.11.2008 року включно та стягнення з відповідача підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 17.11.2008 року включно.
Судом встановлено, що відповідач в період з 18.11.2008 року по 31.12.2008 року не в повному розмірі виплачував позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» тому, що керується вимогами п.п.2 п.41 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року.
Дана позиція відповідача є хибною тому, що ним не враховано рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2008 року, згідно яких призупинення, обмеження та скасування прав і свобод громадян є неконституційними.
Таким чином, відповідач повинен у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачувати позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.28 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків-25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановить: з 01 жовтня - 498 грн.
Враховуючи те, що відповідач проігнорував вимоги чинного законодавства України та залишив без задоволення заяву позивачки від 18.11.2009 року щодо нарахуванні і виплати підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» за період з 18.11.2008 року по 31.12.2008 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає за необхідне визнати такі дії неправомірними.
Виконуючи вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідач повинен за період з 18.11.2008 року по 31.12.2008 року виплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, що становить 498 грн., з врахуванням того, що за цей період часу відповідач вже сплатив позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зважаючи на вищевказане та на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача з 01.01.2009 року виконувати вимоги положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, до того часу поки дана стаття Закону буде чинною або не зміненою.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 55, 57, 59, 68, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 99,100, 122, 158-163 КАС України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області щодо виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 18.11.2008 року по 31.12.2008 року -протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 18.11.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області здійснювати з 01.01.2009 року нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на весь період чинності ст.6 Закону України" Про соціальний захист дітей війни".
В задоволенні решти вимог відмовити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" від 21.01.1993 року.
Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.34 ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" від 21.01.1993 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя В.М.Корбут