ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3700/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Д'якова В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФ України у Чернігівській області, відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо розрахунку пенсії позивача та її виплати починаючи з 01.01.20018 з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, викладені в листі від 05.11.18 № 4480/03/К-12; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, як пенсіонеру Державного департаменту з питань виконання покарань, виходячи з 83 % відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у визначений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем, при проведенні перерахунку його пенсії з 01.01.2018, протиправно до призначеної йому раніше пенсії застосовано обмеження її максимальним розміром 70% грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеження були введені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", у той час, як пенсія позивачу була призначена у розмірі 89% грошового забезпечення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що перерахунок пенсії позивачу проведений відповідно до норм чинного законодавства України на момент такого перерахунку. Пенсія позивачу за весь час перебування на обліку зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення.

Розгляд справи здійснювався в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 01.01.2008 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивачу 01.01.2008 призначено пенсію за вислугу років - 31 у розмірі 83% грошового забезпечення, що сторонами не заперечується.

Отримавши перераховану пенсію у розмірі 70% від грошового забезпечення, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 83 % грошового забезпечення.

Листом від 05.11.2018 № 4480/03/Н-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачу, що останньому проведено перерахунок пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з 01.01.2018 за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, у розмірі 70% грошового забезпечення (а.с. 14-15).

Одночасно повідомлено, що пенсія за вислугу років з 01.01.2008 по 31.12.2017 виплачувалась у розмірі 83 % грошового забезпечення.

Вважаючи оскаржувані дії ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

В дану статтю Законом України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому, Законом України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262 та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, набуте право не може бути скасоване чи звужене шляхом внесення змін до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача в частині проведення йому перерахунку пенсії у розмірі 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018, а не у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача в частині виплати йому пенсії з обмеженням граничним розміром на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії не проведено, а суд не може під час прийняття постанови вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Водночас, відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Доводи відповідача, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом, суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу, статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у 30-ти денний термін, з моменту набрання рішенням суду законної сили, звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України визначено встановлення судом судового контролю, як право суду, а не його обов'язок, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо відмови позивачу у задоволенні даного клопотання.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією (а.с.4).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь позивача судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,14005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та її виплати починаючи з 01.01.2018 з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) здійснити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, як пенсіонеру Державного департаменту з питань виконання покарань, виходячи з 83 % відповідних сум грошового забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складене 22 грудня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков