КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 686/12915/18

Провадження № 22-ц/4820/503/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), П’єнти І.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.,

з участю представника позивача ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/12915/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2018 року (суддя Федорук І.М., повне судове рішення складено 26 жовтня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_5 до Городоцької міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

07 червня 2018 року ОСОБА_5, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її подруга ОСОБА_6. Відповідно до заповіту від 03 липня 2000 року ОСОБА_6 заповіла їй належне на підставі сертифіката серії НОМЕР_2, виданого 11 березня 1999 року Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, право на земельну частку (пай). Про наявність заповіту дізналась лише у квітні 2018 року. Інших спадкоємців немає. При зверненні до нотаріальної контори їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по причині пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Тому, позивач просила визначити їй додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2018 року в позові відмовлено.

ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість судового рішення. Вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Вона не перебувала з померлою у родинних стосунках і не могла знати про наявність заповіту. Суд безпідставно не прийняв визнання позову Городоцькою міською радою.

У засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Інші учасники справи не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6. Остання відповідно до заповіту від 03 липня 2000 року заповіла належне їй на підставі сертифіката серії НОМЕР_2, виданого 11 березня 1999 року Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 Інших спадкоємців померлої у розумінні ЦК України немає, оскільки на день смерті ОСОБА_6 була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_2 одна. У Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо наявності заведених спадкових справ відносно спадкового майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. При зверненні до нотаріальної контори ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по причині пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував ненаданням доказів на підтвердження обставин, на які посилалась позивачка, і необґрунтованістю позовних вимог.

Проте, такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1270 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини необхідно враховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, за життя 03 липня 2000 року склала заповіт, відповідно до якого право на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката серії НОМЕР_2, виданого 11 березня 1999 року Городоцькою РДА, заповіла ОСОБА_5

Заповіт посвідчений 03 липня 2000 року завідувачем Городоцької державної нотаріальної контори і зареєстрований у реєстрі за №2204.

Позивач зазначала, що вона не знала про наявність заповіту до 2018 року. Дізнавшись про заповіт, почала збирати документи і пред'явила позов до суду.

Такі її пояснення підтверджуються отриманням у березні - квітні 2018 року дубліката заповіту, довідки у Городоцькій міській раді щодо реєстрації ОСОБА_6

Крім того, суд безпідставно не врахував визнання позову відповідачем.

Відповідно до листів міського голови №4129 від 20 вересня 2018 року і №4346 від 05 жовтня 2018 року Городоцька міська рада позов ОСОБА_5 визнала у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При вирішенні питання поважності причин пропущення шестимісячного

строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Суд першої інстанції не врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства

права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.

Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Тому, колегія суддів вважає, що у ОСОБА_5 були об'єктивні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ І.В. П’єнта

Суддя /підпис/ Т.О. Янчук

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай