ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/3335/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участі секретаря судового засідання – Джули В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2018 року у справі № 570/4595/17 (ухвала постановлена судом у складі головуючого судді Коробова С. О. у м. Рівне о 17:04 год) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

                                                          ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада             2017 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області довідки від 18 травня 2017 року № 5/96 до органів Пенсійного фонду про складові грошового забезпечення, обрахованого згідно з статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01 січня 2016 року, без обмежень будь-яким строком, з врахуванням виплачених сум. Також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати у двотижневий строк, з моменту набрання вказаною постановою суду законної сили, звіт про виконання рішення суду.

29 березня 2018 року до Рівненського районного суду Рівненської області відповідачем подано звіт про виконання згаданої вище постанови суду, в якому зазначено, що перерахунок пенсії проведено; доплату за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2018 року буде здійснено у квітні 2018 року при виплаті основної пенсії; доплату за період з 01 січня              2016 року по 31 грудня 2017 року буде проведено відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб», а саме, після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету в такому розмірі; починаючи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – щомісяця окремою сумою у розмірі 50 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 14 травня 2018 року встановлено новий строк для подання звіту терміном два місяці.

15 серпня 2018 року позивачем подано клопотання про накладення штрафу у зв’язку з неподанням відповідачем звіту про виконання судового рішення у даній справі та встановлення нового строку для його подання.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2018 року за наслідками розгляду звіту на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області накладено штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 36820 грн, з яких 18410 грн стягнено на користь ОСОБА_1 та 18410 грн - до Державного бюджету України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу, прийняти попередньо поданий звіт про виконання постанови суду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що постанова Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року у даній справі була виконана відповідачем в межах його повноважень, так як пенсію позивачу перераховано та здійснено часткову її виплату з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а тому відсутні підстави для накладення на керівника штрафу та встановлення додаткового строку для подання звіту.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь головуючого судді, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою – четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Такі ж норми передбачені статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частинами першою, другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Згідно з пунктом 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня         1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду у даній справі здійснено перерахунок пенсії, а її виплату розстрочено на період з квітня 2018 року і розраховано як доплату до місячного розміру пенсії на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб».

Доказів виплати ОСОБА_1 заборгованості зі сплати пенсії відповідачем не надано, при цьому, зазначено, що виплату перерахованої пенсії буде здійснено після виділення коштів на її фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки здійснено лише перерахунок пенсії позивачу без виплати заборгованості, що свідчить про наявність підстав для встановлення нового строку подання звіту та накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу.

Вказана правова позиція відповідає правозастосуванню Верховного Суду, викладеному, зокрема, в ухвалі від 19 жовтня 2018 року у справі № 206/3911/17.

Покликання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на те, що виплата позивачу пенсії здійснюється правомірно в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб», апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказана постанова не може бути застосована до правовідносин між позивачем та органом Пенсійного фонду, спір у якому був вирішений прийняттям відповідного судового рішення, яким встановлений індивідуальний спосіб відновлення порушеного права позивача.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись статтями 286, 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2018 року у справі № 570/4595/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

    Повне судове рішення складено 27 грудня 2018 року.