Справа №2-219/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

28 січня  2010р.                 Вільногірський міський суд Дніпропетровської обл.

у складі:

головуючого                                               судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                       Шараповій О.О.

за участю позивача                                              ОСОБА_1

                 відповідача                                          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

                                                          В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, де зазначає, що на їх весіллі, яке відбулося 28.07.2007р., родичі та  знайомі подарували їм подарунки, а саме –  електричну праску «Тефаль» вартістю 440гр., радіотелефон «Панасонік» вартістю 450гр., набір посуду з нержавіючої сталі вартістю 435гр., сервіз чайний вартістю 215гр., комплект постільної білизни вартістю 200гр., ковдру вартістю 260гр., загальна вартість майна становить  2000гр. У лютому 2008р. сторони припинили шлюбні відносини, з того часу мешкають окремо, у березні того ж року відповідач забрала перераховане майно, воно по цей час знаходиться у неї. Із суми 10 000гр.,  також подарованої  їм на весіллі, позивач компенсував їй 5000гр.

Позивач вважає перераховане майно спільною з відповідачем сумісною власністю і просить поділити його – виділити все майно відповідачу, стягнувши з неї на його користь  вартість ? частки цього майна у сумі 1000гр.

У судовому засіданні позивач у повному обсязі підтримав свій позов,  суду також пояснив, що документи, які підтверджують ціну спірного майна на час їх придбання, у нього відсутні, вартість речей він визначив, виходячи з вартості аналогічних товарів, які знаходяться у торгових закладах.

Відповідач позов не визнала, суду пояснила, що на весілля їм подарували праску, але не тієї фірми, як зазначено у позові, набір посуду виготовлений не з нержавіючої сталі, набір постільної білизни їм не дарували, був подарунок у вигляді махрового простирадла. З оцінкою майна, яку навів позивач, вона не згодна, вважає, що долучена до позову довідка не може служити доказом дійсної вартості спірного майна, оскільки не відповідає встановленим вимогам, до того ж у довідці не зазначено марку, тип, артикул речей.  

 Вислухавши пояснення  сторін, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, суд доходить до  висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.  

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог.

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1, які підтверджені свідоцтвом про укладення шлюбу з відповідачем (ар.с.4), відомостями про рух коштів на банківському депозитному рахунку позивача та квитанціями про отримання готівки (ар.с.5,6), довідкою магазину «Атлант» про вартість товару в магазині станом на 03.07.2009р. (ар.с.7) та відеозаписом святкування весілля сторін, який демонструвався під час судового засідання, суд доведеними не вважає.

  Згідно ст.ст.60,69-71 СК України,  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві  спільної сумісної власності, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Майно, що є  об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

 У відповідності до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст.372  ЦК України, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач з обсягом та вартістю спірного майна не погоджується.

Довідка магазина «Атлант», надана позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог (ар.с.7), не може служити доказом дійсної вартості спірного майна на час розгляду справи, оскільки не містить реквізитів, необхідних для документу такого роду (кутовий штамп, печатка), у довідці наведена вартість речей, які маються у продажу саме в цьому магазині станом на 03.07.2009р., що не відповідає дійсній вартості речей, подарованих подружжю ОСОБА_1 у липні 2007р., і які перебували у користуванні. Вартість ковдри та набору постільної білизни взагалі ніяким документом не підтверджена.

Судом сторонам було роз’яснено їх право заявити клопотання про визначення дійсної вартості спірного майна шляхом призначення судової товарознавчої експертизи (ар.с.24 звор.), від чого вони відмовились.

За таких обставин встановити дійсну вартість майна, що пропонується позивачем до розподілу, як і частки  майна подружжя,  неможливо, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Від відшкодування судових витрат за рахунок відповідача позивач відмовився.

Керуючись ст.ст. 10,11,212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

      У задоволенні позову  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, що його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                            М.Б. БОЛОНІНА