Справа №2-305 /10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

27 січня  2007р.                      Вільногірський міський суд Дніпропетровської обл.

у складі: головуючого                                      судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                              Шараповій О.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В СТ А Н О В И В:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.03.2003р., від спільного життя мають 1 неповнолітню дитину – доньку  Поліну, 22.05.2003р.н.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначає, що сімейне життя не склалось, шлюбні відносини між ними припинені,  відповідач своєю поведінкою створив умови, що виключають спільне проживання. Це призвело до втрати почуттів любові та поваги і виключає можливість співіснування у шлюбі. Спору про місце проживання неповнолітньої дитини, яке мешкає з позивачем, та про розподіл майна між сторонами немає.

Відповідач позов не визнав, за його клопотанням сторонам надавався строк для примирення.  

У судове засідання сторони не з’явились. Позивач у своїй позовній заяві (ар.с.1 звор.) просила справу розглядати без її участі, висловила свою незгоду на примирення, а також просила відшкодувати за рахунок відповідача понесені нею судові витрати. Відповідач своєю телефонограмою (ар.с.16) просив справу розглядати у його відсутність у зв’язку з хворобою, позов визнав і повідомив, що примирення між ним та позивачем не відбулося.  

Позовні вимоги підтверджені свідоцтвами про укладення шлюбу між сторонами   та про народження їх дитини (ар.с.5,6).

Враховуючи те, що сторони тривалий час не підтримують сімейні та шлюбні відносини, строк, що надавався сторонам на примирення, позитивних результатів не приніс, суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем, оскільки доходить до висновку, що шлюб сторін фактично розпався, примирення подружжя не наступить.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави  судовий збір (держмито) за реєстрацію розірвання  шлюбу та на користь позивача судові витрати,  понесені нею при подачі позову до суду, які документально підтверджені (ар.с.1,2).  

 Керуючись ст.ст.88,174,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 08.03.2003р. відділом РАГС Вільногірського міського управління юстиції  Дніпропетровської обл., актовий запис № 32, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, 08.01.1978р.н., уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, мешкає у АДРЕСА_1 (відомості про ідентифікаційний номер відсутні), на користь ОСОБА_1, 22.05.1982р.н., яка мешкає у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у відшкодування судових витрат 38гр.50коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави  судовий збір (державне мито) за реєстрацію розірвання шлюбу в сумі 17гр., ОСОБА_1,  від судових витрат звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської обл. через Вільногірський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку, встановленого на подачу апеляційної скарги.

Копію рішення направити сторонам в порядку ст.222 ЦПК України.

                             СУДДЯ                                                М.Б.БОЛОНІНА