ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/17900/18Головуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В.

Провадження № 33/817/75/18 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - ч.4 ст.140 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 р. Суддя судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. з участю захисника ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою, особи притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 вересня 2018 року,-

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_3 будучи посадовою особою, а саме майстром дорожніх робіт ТзОВ “Технобудцентр” порушив правила та стандарти на автодорозі М-09 “Тернопіль-Львів-Рава ОСОБА_4” на 21 км, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та не вжив заходів належного утримання автомобільної дороги, а також не прийняв своєчасних заходів, щодо відновлення безпечних умов руху, що призвело до створення аварійної обстановки, внаслідок чого 22 серпня 2018 року близько 06 год. 40 хв. відбулося пошкодження транспортного засобу марки “Toyota Prius” д.н.з. 113335 під керуванням водія ОСОБА_2, у зв'язку із попадання кам'яних матеріалів на ділянці проведення ремонтних робіт, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду. Таким чином ОСОБА_3 порушено п.1.5 ПДР України; п.3 ст.12 ЗУ “Про дорожній рух”, ДСТУ 3587-97 “автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги експлуатаційного стану”.

Окрім цього 05 вересня 2018 року близько 09 год. 01 хв. громадянин ОСОБА_3 будучи посадовою особою, а саме майстром дорожніх робіт ТзОВ “Технобудцентр” порушив правила та стандарти на автодорозі М-09 “Тернопіль -Львів-Рава ОСОБА_4” на 25 км + 150 м, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та не вжив заходів щодо належного утримання автомобільної дороги, а також не прийняв своєчасних заходів, щодо відновлення безпечних умов для руху, що призвело до створення аварійної обстановки та пошкодження СКС MOU 04 МП д.н.з. 114593 під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок попадання кам'яних матеріалів на ділянці проведення ремонтних робіт, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, ОСОБА_3 порушено п.1.5 ПДР України; п.3 ст.12 ЗУ “Про дорожній рух”, п.3.1.1; 3.1.2 ДСТУ 3587-97 “автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги експлуатаційного стану”.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_3 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати оскаржувану постанову. Стосовно поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вказує, що не був присутнім в судовому засіданні, оскільки будь-якого судового виклику не отримував, а копію постанови отримав під час ознайомлення з матеріалами справи 07.11.2018 року, після чого у встановлений строк подав апеляційну скаргу. Вважає, що постанова не відповідає матеріалам справи і є необґрунтованою та формальною, оскільки в матеріалах справи відсутні документи щодо його місця роботи і посадових обов'язків, професії, характеристику його особи, сімейний стан, тощо. Наголошує, що судом не було враховано, що він зі свого боку дотримався всіх правил і стандартів утримання автомобільних доріг, а саме що на даній ділянці були встановлені відповідні попереджувальні знаки і технологія ремонту даної ділянки дороги також проводилась на належному рівні.

Заслухавши доводи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, яка просила задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, пояснення потерпілого ОСОБА_2, який в ході апеляційного розгляду підтвердив, що під час зустрічного роз'їзду з колоною автомобілів, в тому числі вантажних, з під їх коліс вилетів камінь і пошкодив скло його автомобіля, також потерпілий вказав, що точну швидкість руху зустрічних автомобілів встановити не вдалося і не виключено, що вона могла бути більшою за обмеження швидкості на даній ділянці дороги, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що постанова суду в цій справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 винесена 19 вересня 2018 року без його участі в судовому розгляді.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Як вбачається з матеріалів справи копію оскаржуваної постанови ОСОБА_3 отримав 07 листопада 2018 року (а.с.23) і невідкладно, а саме 09 листопада 2018 року, подав апеляційну скаргу.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови в даному випадку пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Щодо суті доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено і в апеляційній скарзі не оспорюється, що 22 серпня 2018 року близько 06 год. 40 хв. відбулося пошкодження транспортного засобу марки “Toyota Prius” д.н.з. 113335 під керуванням водія ОСОБА_2, і 05 вересня 2018 року близько 09 год. 01 хв. - пошкодження СКС MOU 04 МП д.н.з. 114593 під керуванням водія ОСОБА_5, у зв'язку із попаданням кам'яних матеріалів на ділянці проведення ремонтних робіт на автодорозі М-09 “Тернопіль-Львів - ОСОБА_4”.

За даними фактами інспектором патрульної поліції було складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.140 КУпАП відносно ОСОБА_3, який як вказано в цих протоколах та постанові суду першої інстанції працює дорожнім майстром.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Однак, в порушення цих вимог закону, поза увагою інспектора поліції та суду першої інстанції залишилось те, що за цією статтею КУпАП може бути притягнуто до відповідальності лише службову або посадову особу, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.

В оскарженій постанові суд першої інстанції вказав, що диспозиція ч.4 ст.140 КУпАП носить бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов'язки покладались на винну особу і які з цих обов'язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином.

Однак, доказів цих обставин в постанові суду не наведено.

Як вбачається з матеріалів справи в них відсутні посадова інструкція та будь-які інші відомості про посадові обов'язки ОСОБА_3 у ТзОВ “Технобудцентр” і його участь в проведенні ремонтних робіт 22 серпня 2018 року та 05 вересня 2018 року.

Також, як слідує з доданих до письмових пояснень ОСОБА_3 копій наказів директора ТзОВ “Технобудцентр” від 03 вересня 2018 року ОСОБА_3 станом на 22 серпня 2018 року і 05 вересня 2018 року працював у цьому Товаристві не дорожнім майстром, як вказано в протоколах про адміністративне правопорушення та постанові суду, а був на посаді майстра дорожніх робіт і з 03 вересня 2018 року переведений на роботу бригадиром дільниці з покладенням на нього обов'язків майстра шляхового дорожньо-будівельних робіт.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що саме ОСОБА_3 як дорожній майстер є посадовою особою, яка несе відповідальність за ч.4 ст.140 КУпАП, є безпідставним.

Крім того, за змістом ч.4 ст.140 КУпАП у кожному конкретному випадку має встановлюватися, вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним.

В протоколах про адміністративні правопорушення та в оскарженій постанові вказано про порушення ОСОБА_3 22 серпня 2018 року вимог п.1.5 ПДР України; п.3 ст.12 ЗУ “Про дорожній рух”, п.3.1.1; 3.1.2 ДСТУ 3587-97 “автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги експлуатаційного стану”, та порушення 05 вересня 2018 року - п.1.5 ПДР України; п.3 ст.12 ЗУ “Про дорожній рух”, п.3.1.1; 3.1.2 ДСТУ 3587-97 “автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги експлуатаційного стану”.

Разом з тим, положення п.1.5 Правил дорожнього руху України та п.3 ст.12 Закону України “Про дорожній рух” не встановлюють конкретних норм чи стандартів щодо безпеки дорожнього руху.

Порушення ДСТУ 3587-97 в протоколі від 22 серпня 2018 року не конкретизовані, а в протоколі від 05 вересня 2018 року вказано про порушення вимог цього стандарту в частині виявлення та усунення деформацій дорожнього покриття, а саме: п.3.1.1.Покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1 (від 1 до 5 діб). При цьому, стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують,– щодекадно. 3.1.2 Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І–III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см – для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І – III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см – для решти категорій і груп. У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1.

Як вбачається з матеріалів справи і зокрема актів обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 22 серпня 2018 року та 05 вересня 2018 року, наявність осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій дорожнього покриття, що вказані в пунктах 3.1.1. і 3.1.2. ДСТУ 3587-97 в даному випадку не було виявлено, а тому висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_3 цих вимог є безпідставним.

Як зазначено в цих актах обстеження, на ділянках вулично-шляхової мережі, де відбулись дорожньо-транспортні пригоди, виявлено проведення робіт щебенем (гравієм) дрібної фракції поверхневої обробки по проїзній частині дороги, а також встановлення тимчасових дорожніх знаків 3.29. “Обмеження максимальної швидкості 70 і 40”, а також 1.37. “Дорожні роботи” і 1.14. “Викидання кам'яних матеріалів”.

Наведені обставини частково підтверджують письмові пояснення ОСОБА_3, які він давав при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, що в зоні проведення ремонтних робіт він забезпечив встановлення відповідних дорожніх знаків.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В порушення вказаних вимог, працівниками поліції не долучено до матеріалів даної справи жодних доказів на спростування вказаних пояснень ОСОБА_3 та не перевірено відповідність розташування дорожніх знаків схемі організації дорожнього руху в місці проведення ремонтних робіт.

Також, в ході судового розгляду не встановлено і в постанові суду не наведено обставин на спростування письмових пояснень ОСОБА_3 про відсутність безпосереднього зв'язку між ремонтними роботами і пошкодженням автомобілів, а саме що такі пошкодження стали можливими лише внаслідок перевищення водіями встановлених обмежень швидкості руху.

Крім того, у справі відсутні відомості про час проведення ремонтних робіт на вказаній ділянці автодороги, їх замовника і виконавця, дані про визначення осіб, що відповідальні за безпеку та якість робіт, стан дотримання ними правил ремонту доріг та інші відомості, що мають значення для кваліфікації дій посадових осіб за ст.140 КУпАП. З цього приводу до протоколів не додано будь-яких висновків експертиз, графічних чи інших матеріалів, тобто доказів згідно ст.251 КУпАП.

Таким чином, при оформленні матеріалів за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, інспектором поліції не з'ясовано всіх обставин і не зібрано всіх доказів наявності в діях ОСОБА_3 складу вказаного правопорушення.

Суд першої інстанції ці недоліки залишив поза увагою і безпідставно прийшов до висновку про доведеність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження у даній справі закриттю у зв'язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Строк апеляційного оскарження ОСОБА_3 поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 вересня 2018 року відносно нього скасувати і провадження у даній справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.140 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис