Справа № 703/3848/18

2/703/2131/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона в період з 2000 року по 2006 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2.

Від спільного шлюбу вони мають двох дітей: доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Однак, подружнє між ними не склалося. В зв'язку із погіршенням відносин із відповідачем, вони перестали проживати однією сім'єю та вести спільне господарство, оскільки в них протилежні погляди на основоположні життєві цінності. 28 листопада 2006 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Позивач з відповідачем не підтримує жодних зв'язків. За інформацією від знайомих, відповідач постійно вживає спиртні напої та веде аморальний спосіб життя. За місцем реєстрації не проживає.

Також, після припинення шлюбних стосунків, відповідач не бачився з дітьми, жодним чином не приймає участі у їх вихованні, не сприяє їх духовному та фізичному розвитку, не цікавиться їхнім життям, не відвідує вдома та у навчальному закладі, не турбується про навчання та підготовку до самостійного життя.

Відповідно до рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2005 року, відповідач зобов'язаний сплачувати на користь позивача аліменти на утримання дітей до досягнення ними повноліття, однак, вказаного обов'язку не виконує, в зв'язку з чим нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів в сумі 125681 гривня 76 копійок.

Спільні з відповідачем діти перебувають на повному утриманні позивача.

31 серпня 2018 року доньці позивача та відповідача виповнилося 18 років, а син ОСОБА_5 в даний час навчається в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. За період навчання сина у Слабинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та в Чернігівському ліцеї відповідач участі у вихованні сина не приймав, батьківські збори не відвідував, навчанням не цікавився.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, затвердженого рішенням виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 25 червня 2018 року №136, органом опіки та піклування прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Враховуючи, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання неповнолітнього сина, позивач вважає, що існують підстави для позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, в підготовче судове засідання не з'явився, заступник голови районної у місті ради ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою, в якій просить справу розглянути без участі їхнього представника, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, просить прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного висновку:

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 - позивач по справі, та ОСОБА_2 - відповідач по справі, з 2000 року по 2006 рік перебували в зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Слабинською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області 28 листопада 2001 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Смілянському району Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області 28 листопада 2006 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №142 від 28 листопада 2006 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище «ОСОБА_1» (а.с.31).

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, після розірвання шлюбу з відповідачем - ОСОБА_2 їх спільні діти залишились проживати разом з нею та з вказаного часу перебувають на повному її утриманні.

Вищевказані обставини відповідачем - ОСОБА_2 не оспорюються та визнаються у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування про неї.

Статтею 152 Сімейного кодексу України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків має ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватись про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як вбачається з довідки №6, виданої директором Слабинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чернігівського району Чернігівської області 28 березня 2018 року, ОСОБА_2, за період навчання сина - ОСОБА_3 в Слабинській ЗОШ І-ІІІ ступенів, з 2008 навчального року по 2017 навчальний рік, у вихованні сина участі не приймав (до школи не приходив, батьківські збори не відвідував, навчанням сина не цікавився) (а.с.35).

Відповідно до довідки №251, виданої начальником Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою 31 серпня 2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 27 серпня 2017 року. Ліцей є загальноосвітнім навчальним закладом ІІІ ступеня. Стипендія не передбачена. На період осінніх, зимових, весняних і літніх канікул, а також у святкові та вихідні дні на час звільнення знаходиться вдома на утриманні за рахунок матері - ОСОБА_1. Батько - ОСОБА_2 не спілкується з вчителями, не забирає дитину на святкові та вихідні дні, не приймає участі у батьківських зборах (а.с.36).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2005 року, за результатами розгляду цивільної справи №2-1456/05р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання дітей, вирішено: стягувати з ОСОБА_2, 1980 року народження, уродженця м. Сміла, жителя АДРЕСА_3, непрацюючого, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27 травня 2005 року, а по досягненні повноліття доньки ОСОБА_4 - по 1/4 частині доходу відповідача до досягнення повноліття сином відповідача (а.с.8).

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до вимог ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», складеного державним виконавцем Смілянського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_9 01 травня 2018 року, на виконанні Смілянського районного відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження АСВП №1270051 з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №2-1456 від 16 червня 2005 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно на кожну дитину на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, починаючи з 27 травня 2005 року. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 травня 2018 року становить 125681 гривню 76 копійок (а.с.38-39).

Крім того, як вбачається з вищевказаного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, боржник - ОСОБА_2, за весь період стягнення аліментів з травня 2005 року по травень 2018 року жодного разу не сплатив аліменти на утримання своїх дітей (а.с.38-39).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного спеціалістами сектору профілактичної роботи та соціального захисту дітей ССД Новозаводської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_10 та ОСОБА_11, 01 червня 2018 року обстежено умови проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1. Житло розміщене на 3 поверсі 3 поверхового будинку, складається з двох кімнат з усіма комунальними зручностями. Умови проживання: діти мають окремі кімнати, окремі ліжка, чисту білизну, одяг відповідає віку дітей, в квартирі є вся необхідна побутова техніка, продуктів харчування вдосталь, загальний санітарний стан добрий. Для виховання та розвитку дітей створені належні умови. За вказаною адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1, 1981 року народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_12, 1979 року народження. Стосунки, традиції в сім'ї доброзичливі.

При цьому, будь-яких доказів, які свідчать про те, що відповідач виховує дитину - сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, піклується про його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечує здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готує його до самостійного життя, матеріали цивільної справи не містять, та відповідачем не надані.

Також, відповідачем не надано жодного доказу, який свідчить про те, що йому будь-якою особою створюються перешкоди у вихованні сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, побаченнях з ним та надання йому матеріальної допомоги.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги позицію відповідача, який позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд приходить до висновку, що останній вихованням сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не займається, про його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток не піклується, здобуття дитиною повної загальної середньої освіти не забезпечує, до самостійного життя її не готує, матеріальної допомоги не надає, в зв'язку з чим ухиляється від виконання своїх передбачених чинним законодавством України обов'язків.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно ч.3 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ( п. п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року ( заява № 10383/09).

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), ( заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року) зазначив: інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім'ю.

Пленум Верховного Суду України у пункті 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини, лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Вказану позицію висловив ЄСПЛ, зазначивши, що суд, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, повинен був, зокрема, переконатись, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема, батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (справа «Шульц проти Польщі» (Schultzv. Poland), № 50510/99, від 8 січня 2002 року; «Реммо і Узункая проти Німеччини» (RemmoandUzunkayav. Germany), № 5496/04, від 20 березня 2007року; «Полашек проти Чеської Республіки» (Polasekv. CzechRepublic), № 31885/05, від 8 січня 2007року).

Статтею 19 Сімейного кодексу України передбачено, що рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом 10 днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулась за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого ч. 1ст. 170 цього Кодексу. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до рішення №136 «Про затвердження висновку» від 25 червня 2018 року виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради, вирішено затвердити висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.32).

Згідно висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що є додатком до рішення виконавчого комітету районної у місті ради від 25 червня 2018 року №136, у свої заявах неповнолітній ОСОБА_3 підтримує рішення матері щодо позбавлення його батька батьківських прав по відношенню до нього, оскільки ОСОБА_2 не цікавиться його навчанням, досягненнями, не телефонує, не вітає зі святами. ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не виконує вимоги ст.ст.141, 150, 155 Сімейного кодексу України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства». Орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.33).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду встановлено факт невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, відносно до свого неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вихованням дитини останній не займається, про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток сина не піклується, здобуття дитиною повної загальної середньої освіти не забезпечує, до самостійного життя не готує, матеріальної допомоги не надає, в зв'язку з чим, з метою захисту інтересів дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Відповідно до квитанції №ПН4742 від 17 жовтня 2018 року позивачем при поданні позовної заяви до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав сплачено судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок (а.с.1).

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, останній необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 352 гривні 40 копійок.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 352 гривні 40 копійок. Така сума є різницею між сплаченим позивачем судовим збором та його частиною, яка підлягає поверненню з державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.150, 152, 155, 157, 164 СК України, згідно ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства»та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 200, 247, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючій в АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1, з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 17 жовтня 2018 року за квитанцією №ПН4742 в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, тобто в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого в АДРЕСА_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючої в АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1, судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: 14000, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, адреса: 20742, АДРЕСА_6

Третя особа - орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд.19, код ЄДРПОУ 34258992.

Головуючий О.М. Борєйко