УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-4728/10 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,  

                                 суддів:  Коломієць О.С., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

заяву про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред’явлення виконавчих документів до виконання

у цивільній справі №2-4728/10 за позовом Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2018 року, яка постановлена під головуванням судді Невмержицької О.А. в м. Коростені,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" звернулося до суду з заявою, в якій просило видати дублікати виконавчих листів про солідарне стягнення заборгованості в сумі 2 273 238,34 грн. із ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання, визнавши причини пропуску строку поважними. Заяву обґрунтовувало тим, що оригінали виконавчих документів втрачені. За інформацією Коростенського міськрайонного відділу ДВС із підстав, передбачених п.4 частини першої ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі листи, начебто, були повернуті стягувачу в 2013 році, але насправді оригінали виконавчих листів на адресу банка не повернулися.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2018 року вирішено видати дублікати виконавчих листів у цивільній справі №2-4728/10 про стягнення за кредитним договором у солідарному порядку боргу в сумі 2 273 238, 34 грн. із ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь банка та поновити стягувачу строк для їх пред'явлення.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити банку в задоволенні заяви. Вважає, що суд взяв до уваги неналежні докази, а саме – довідку банку про ненадходження виконавчих документів. Також не досліджено питання направлення виконавчих документів стягувачу. Обов’язок же доказування помилково покладений на боржників, хоча стягувач має доводити, що пропустив строк пред’явлення виконавчих документів до виконання з поважних причин.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.п.17.4 п.17 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

У разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша ст.433 ЦПК України).

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2010 року розірваний кредитний договір від 29 грудня 2006 року №014/1840/82/102369, укладений між ВАТ «ОСОБА_1 банк Аваль» та ОСОБА_2, та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та її майнових поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» борг за кредитним договором в сумі 2 273 238,34 грн. (еквівалент 287 453,32 дол. США). Стягнутий на користь позивача із кожного відповідача також судовий збір у розмірі по 261,22 грн. (а.с.66-67).

Чотирнадцять виконавчих листів отримано представником стягувача 17 грудня 2010 року, що вбачається із довідкового листа до справи першого тому.

Із змісту спрямованого на адресу Житомирського апеляційного суду листа Коростенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 21 грудня 2018 року №7.24-27/3597 слідує, що згідно з даними спецрозділу автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі листи №2-4728/2010, видані Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 17 грудня 2010 року, про розірвання кредитного договору від 29 грудня 2006 року №014/16840/82/102369 та стягнення на користь АТ «ОСОБА_1 Аваль» (стягувач) в солідарному порядку з ОСОБА_3 (боржник), ОСОБА_4 (боржник) та ОСОБА_5 (боржник) заборгованості за кредитним договором в сумі 2 273 238,34 грн., були повернуті стягувачу 29 березня 2013 року (лист приєднаний до матеріалів справи). У листі одночасно зазначається про те, що повторно вищевказані виконавчі листи на виконання до відділу ДВС не надходили.

Разом із тим, у листі Коростенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 26 жовтня 2018 року №7.24-27/271125, який направлений на адресу Коростенського міськрайонного суду, з посиланням на той же спецрозділ автоматизованої системи виконавчих проваджень, міститься інформація про те, що виконавче провадження за виконавчим листом щодо боржника ОСОБА_5 було завершене 29 березня 2013 року згідно з п.4 частини першої ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з відсутністю авансування витрат на зберігання та експертну оцінку описаного майна, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення виконавчого документа, а виконавчі листи про стягнення заборгованості з боржників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з аналогічних підстав повернуті стягувачу вже не 29 березня 2013 року, а 23 вересня 2013 року (а.с.243 т.1).

У вищевказаному листі, спрямованому на адресу суду першої інстанції, одночасно зазначено про те, що повторно виконавчі листи відносно боржників ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на виконання до Коростенського міськрайонного відділу ДВС не надходили, тоді як виконавчі листи №2-4728/2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 надійшли на примусове виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби повторно.

Під час перегляду справи судом апеляційної інстанції представник стягувача надав лист відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції від 22 жовтня 2013 року №4333/2-1412 про хід виконання виконавчих листів №2-4728/2010 щодо боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (копія листа приєднана до матеріалів справи). Даним листом Державна виконавча служба повідомляла стягувача про те, що згідно з матеріалами виконавчих проваджень станом на 22 жовтня 2013 року боржниками не надано документів, які б підтверджували сплату ними заборгованості, в зв’язку з чим державним виконавцем розпочато примусове виконання. На той час перевірявся майновий стан боржників.

Отже, зміст листів державної виконавчої служби щодо періоду (часу) перебування на примусовому виконанні виконавчих листів про солідарне стягнення кредитної заборгованості з боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суперечливий.

Відповідно до змісту пункту 4 частини першої ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв у такій редакції з 09 березня 2011 року по 05 жовтня 2016 року, тобто на час, коли державна виконавча служба наполягає на поверненні стягувачу виконавчих листів відносно боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (29 березня (23 вересня) 2013 року), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертався стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджав провадженню виконавчих дій або не здійснював авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких було передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

ОСОБА_9 також передбачав, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє останнього права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання (частина п’ята ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»). Разом із тим частина перша ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» зобов’язувала державну виконавчу службу постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону надсилати стягувачу рекомендованим листом.

Пославшись на знищення за закінченням терміну зберігання книг вхідної і вихідної кореспонденції, виконавчих проваджень, Коростенський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Житомирській області не спростував суперечливості наданої ним інформації про повернення та надіслання спірних виконавчих листів банку, тобто стягувачу.

Доводи ж апеляційної скарги щодо отримання стягувачем спірних виконавчих листів спростовуються тим, що на копіях виконавчих листів, які приєднані стягувачем до заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для пред’явлення їх до виконання, відсутні відмітки державного виконавця про повернення їх банку (а.с.88-93).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку про те, що оригінали виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втрачені, а тому суд першої інстанції обґрунтовано вирішив питання про видачу дублікатів.

У матеріалах справи відсутні докази добровільного виконання боржниками рішення суду, яке набрало законної сили, хоча воно є обов’язковим для всіх, у тому числі й для боржників. Отже, порушені права банка на примусове виконання виконавчих листів.

Втрата оригіналів виконавчих листів не з вини стягувача є поважною причиною для поновлення строку пред’явлення їх дублікатів до виконання, а тому колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції й про поновлення строку пред’явлення виконавчих листів до виконання.

Решта доводів апеляційної скарги також є надуманими, оскільки спростовується вищевикладеним та додаткового правового обґрунтування не потребують.

За таких обставин ухвала залишається без змін, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції при її постановленні додержанні норми матеріального і процесуального права, що відповідає приписам частини першої ст.375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2018 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в частині видачі дублікатів виконавчих листів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 28 грудня 2018 року.