ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 р. № 2-15/3678.1-2008 (2-7/8540-07)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Кота О.В.,
суддів:Владимиренко С.В. –доповідач,
Шевчук С.Р.,
розглянув
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009р.
у справі№2-15/3678.1-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Крименерго"
доЗакритого акціонерного товариства "Євпаторіяжилбуд-2005"
за участю третіхосіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4
2. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5
проспонукання до укладення договору,
За участю представників:
- позивача: Мельникова Т.В., дов. №010-Д від 05. 01.2010р.;
- відповідача: не з'явилися;
- третьої особи1: не з'явилися;
- третьої особи2: не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2007р. Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства "Євпаторіяжилбуд-2005" про спонукання до укладення договору на поставку електричної енергії №568 від 10.05.2007р. та Додатку №4.2 до нього в редакції позивача.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2008р. залучено до справи у якості третіх осіб, не заявляючих самостійних вимог - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5.
Під час нового розгляду справи позивачем подано уточнену позовну заяву з проханням спонукати відповідача укласти з позивачем договір на поставку електричної енергії №568 від 10.05.2007р. та додатку №4.2 до нього на об'єкти нерухомості: холостяцькі гуртожитки по вул. Крупської, 36, вул. Крупської, 40, вул. Крупської, 50, по вул.60 років Жовтня,44, та будівлю трансформаторної підстанції в частині, що належить відповідачу на правах власності.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2009р. у справі №2-15/3678.1-2008 (суддя Іщенко І.А.) позов задоволено. Зобов'язано Закрите акціонерне товариство "Євпаторіяжилбуд-2005" укласти з Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" договір на поставку електричної енергії №568 та Додаток №4.2 до договору про поставку електричної енергії №568 "Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично спожиту електроенергію", в редакції Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на об'єкти: холостяцькі гуртожитки по вул. Крупської, 36, вул. Крупської, 40, вул. Крупської, 50, вул. 60 років Жовтня, 44, в частині, що належить Закритому акціонерному товариству "Євпаторіяжилбуд-2005" на правах власності. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Євпаторіяжилбуд-2005" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" державне мито у розмірі 85грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009р. у справі №2-15/3678.1-2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Остапова К.А., Антонова І.В., Маслова З.Д.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Євпаторіяжилбуд-2005" задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2009р. у справі №2-15/3678.1-2008 скасовано. Прийнято нове рішення, в позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009р. у справі №2-15/3678.1-2008 та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2009р. у справі №2-15/3678.1-2008.
Відповідач скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржений судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
В судове засідання представники відповідача та третіх осіб не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином. Враховуючи зазначене, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників відповідача та третіх осіб.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Врахував положення ст.179, ч.3 ст.184, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України, ч.4 ст.179 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. №417/1442, місцевий та апеляційний господарські суди підставно вказали, що діючим законодавством передбачено обов'язкове укладення договору на поставку електричної енергії.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду з позовом відповідачу на праві власності належить наступне майно: холостяцький гуртожиток по вул. Крупської, 36, в місті Євпаторії - 1/1; холостяцький гуртожиток по вул. Крупської, 40, в місті Євпаторії - 86/100; холостяцький гуртожиток по вул. Крупської, 50, в місті Євпаторії - 782/1000, холостяцький гуртожиток по вул. 60 років Жовтня, 44, в місті Євпаторії - 84/100.
Місцевим та апеляційним господарськими судами вірно вказано, що Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 10.03.1999р. №309, зареєстрованим в Мінюсті України 10.03.1999р. за №151/3444, передбачено, що гуртожитки відносяться до категорії населених пунктів, а тому повинні розраховуватись за спожиту електроенергію із енергопостачальною компанією за загальним розрахунковим лічильником, за договором про постачання електричної енергії.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивач з супровідним листом №10/923 від 11.05.2007р. направив на адресу відповідача проект договору про електропостачання та додаток №4.2 до нього "Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично спожиту електроенергію" для його підписання, отриманий останнім, однак у встановлений ст.181 Господарського кодексу України 20-денний строк останній не повернув позивачу підписаний договір і додаток до нього та не надіслав письмової відповіді із зазначенням причин не підписання.
Апеляційний господарський суд, пославшись на приписи п.5.2, п.5.5, п.5.6 Правил користування електричною енергією, проаналізував проект спірного договору, вірно вказав, що з його змісту не вбачається найменування споживача, не визначена точка продажу електричної енергії, в договорі з додатками до нього відсутні відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії, не визначено значення показників якості електричної енергії, режим контролю показників якості електричної енергії, та позивачем не наданий акт розмежування балансової належності електромереж, схема електропостачання споживача та не визначена експлуатаційна відповідальність сторін. Врахував вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що спірний договір не відповідає типовому договору на постачання електричної енергії, зміст якого викладений у Додатку 3 до Правил користування електричною енергією.
Як зазначено апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів п.4 ч.1, ч.3 ст.84 ГПК України резолютивна частина судового рішення має містити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог. У спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Врахував вищевикладене, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції про зобов'язання відповідача укласти з позивачем спірний договір в редакції Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", не відповідає вимогам зазначеної норми процесуального права, оскільки не містить умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір, додатково стверджуючи, що ці умови не містяться у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог, та зі змісту позовної заяви та рішення суду першої інстанції не вбачається посилань на конкретний проект договору. При цьому, обґрунтовано зазначивши про розгляд судом апеляційної інстанції тільки тих вимог, які були предметом розгляду в суді першої інстанції, та відсутність підстав виходу за межі позовних вимог, неможливість усунення цих недоліків на стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, натомість обґрунтованих доводів про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та/або матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у даній справі відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009р. у справі №2-15/3678.1-2008 - без змін.
Головуючий суддя:О. Кот
Судді: С. Владимиренко
С. Шевчук