Справа № 22 Ц - 5804/2009 р.                           Головуючий у І інстанції Додатко В.Д.

 Категорія 01,                          Доповідач у 2 інстанції Малорода О.І.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2010 року                                 м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Дьоміної О.О.

суддів: Березовенко Р.В., Малорода О.І.

при секретарі: Мацевич А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення Бородянського районного суду Київської області від 06 жовтня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ВАТ  «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2009 року позивач звернувся до суду та просив розірвати кредитний договір від 27 квітня 2007 року, стягнути з відповідача ОСОБА_4 загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 215172 грн. 29 коп. та судові витрати.

Також просив звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1,  що належить відповідачу ОСОБА_2 та перебуває в іпотеці відповідно до договору іпотеки від 27 квітня 2007 року.

Просив реалізувати предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів.

Мотивував вимоги тим, що між сторонами було укладено кредитний договір та договір іпотеки. Сума кредиту становить 25 000 доларів США, які відповідач ОСОБА_4 отримав. Строк погашення кредиту спливає 27 квітня 2017 року.  Умовами договору визначено порядок погашення кредиту, відсотки та санкції за невиконання умов договору. Відповідачі, після письмового попередження про належне виконання умов договору, його не виконують.

Рішенням суду позов задоволено, розірвано кредитний договір,  стягнуто суму заборгованості за кредитом в розмірі 215172 грн. 29 коп., судові витрати з відповідача ОСОБА_4, звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру відповідача ОСОБА_2  та визначено порядок реалізації з прилюдних торгів.

Відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі з тих підстав, що спочатку відповідача ОСОБА_4 самостійно сплачував кредит, потім він сплачував кредит за відповідача, надалі вони звернулись до банку з проханням провести реструктуризацію кредиту і більше йому нічого не відомо про погашення кредиту. Банк його письмово не повідомляв про необхідність погашення кредиту за іншого відповідача. Знаючи про заборгованість він прийняв би міри для погашення кредиту. На думку апелянта банк не виконав вимоги ст. 555 ЦК України та п. 6.4.2. Договору іпотеки, яким передбачено письмове попередження про виникнення заборгованості та встановлення строків погашення заборгованості.

Крім того звертаючи стягнення на предмет іпотеки – квартиру, суд не звернув увагу на ті обставини, що в квартирі крім нього проживає, дружина та малолітня дитина і реалізація квартири порушує  їх права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Суд першої інстанції встановив, що 27 квітня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір позики і останній отримав кредит в сумі 25000 доларів США.

    Для забезпечення виконання зобов’язань між банком та відповідачем ОСОБА_2 того ж дня укладено договір іпотеки, згідно якого  в іпотеку було передано квартиру, що належить відповідачу.

    Відповідачі не виконують умови договору та мають заборгованість перед банком.

    Відповідачі в оді розгляду справи позов визнали.

    Тому суд з врахуванням встановлених обставин справи  та позиції відповідачів задовільнив позовні вимоги.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Заперечення в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду.

    Так в ході апеляційного розгляду було встановлено, що на  час укладення договору іпотеки та придбання квартири відповідач ОСОБА_2  не перебував у зареєстрованому шлюбі, не мав дітей.  

    Крім того встановлено, що апелянт повідомлявся про заборгованість по кредитному договору і подавав заяву про згоду на реалізацію предмета іпотеки – квартири до звернення до суду.

    Крім того  апелянт був ознайомлений та погодився з п. 5.1.е.ж.з. та п.5.2.ж. договору іпотеки і стверджував, що відсутні права будь-яких третіх осіб на предмет іпотеки, йому роз’яснено і він розуміє вимоги ст. 3,21,65,74 СК України, він не перебуває у фактичних шлюбних відносинах,  не буде реєструвати будь-яких третіх осіб на територію предмета іпотеки без згоди банку.

    Відповідно до ст. 35 ч.1,2  ЗУ «Про іпотеку» не є перешкодою для реалізації права банку в будь який  час звернутись до суд за захистом своїх порушених прав у встановленому законом порядку, без попередньої вимоги про погашення заборгованості.

    За таких обставин коли заперечення в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду, не підтверджені доказами та не грунтуються на вимогах закону апеляційну скаргу слід відхилити.

    Заперечення відповідача про свою необізнаність з умовами договору та законодавством, також не спростовують висновки суду, поскільки відповідачу були роз’яснені його права в судовому засіданні, він не скористався послугами спеціаліста у галузі права, не заявляв клопотання з цього приводу, а навпаки визнав позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.  308 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 06 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців .

Головуючий :

Судді  :