КОПІЯ
Справа № 22 - 274 2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 27 Федчишина С.А.
Доповідач Пащенко Л.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 01.02.2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Нагорняка В.А., Мартьянової Л.І.
При секретарі: Зозулі Н.Р.
За участю адвоката ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, до якої заявою приєдналась ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року
по справі за позовом ВАТ “БМ Банк” до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору-,
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2009 року ВАТ “БМ Банк” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
В заяві зазначалось, що 21.05.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір №1/58/210508, за яким відповідач отримав грошові кошти в сумі 47000 доларів США на придбання нерухомості на вторинному ринку терміном на 300 місяців під 14% річних.
В забезпечення виконання зобов’язань за даним кредитним договором між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 21.05.2008 року було укладено договір поруки №1/58/210508, за яким поручитель зобов’язалась відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник в разі порушення останнім виконання взятих на себе зобов’язань.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 припинив належним чином виконувати умови кредитного договору, то позивач просив стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, суму заборгованості по кредиту, відповідно до умов укладених з ними договорів, в розмірі 50445,52 доларів США, що станом на 14.09.2009 року становить за курсом НБУ 403433 гривень, та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року позовні вимоги ВАТ “БМ Банк” задоволено.
В апеляційній скарзі, до якої заявою приєдналась ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів, їх адвоката та представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
Судом встановлено, що на підставі кредитного договору №1/58/210508 від 21.05.2008 року відповідач ОСОБА_3 від позивача ВАТ “БМ Банк” отримав, на умовах поворотності та платності, грошові кошти в сумі 47000 доларів США на придбання нерухомості на вторинному ринку терміном на 300 місяців під 14% річних. Отримання відповідачем готівки підтверджується відповідною заявою №487929 від 21.05.2008 року (а.с.56).
Також встановлено, що в забезпечення виконання кредитних зобов’язань відповідачем ОСОБА_3 21.05.2008 року між ВАТ “БМ Банк” і відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір поруки №1/58/210508.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 порушив вимоги взятого на себе зобов’язання (сплачувати кожного місяця суму мінімально необхідного платежу для погашення кредитної заборгованості та відсотків), у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 14.09.2009 року складає 50445,52 доларів США або 403433 грн. за курсом НБУ, з яких: 139,11 доларів США (1112,52 грн) – прострочена заборгованість по кредиту; 46044,72 доларів США (368238,04 грн.) – строкова заборгованість за кредитом; 251,39 доларів США (2010,47 грн.) – строкова заборгованість за відсотками; 3762,56 доларів США (30090,70 грн.) – прострочена заборгованість за відсотками; 247,74 доларів США (1981,28 грн.) – пеня. Про факт неналежного виконання позичальником кредитних зобов’язань відповідачі повідомлялись позивачем відповідно до умов укладених договорів.
Врахувавши вищевказані обставини справи, умови кредитного договору і договору поруки та вимоги ст.ст.553, 554, 626, 629, 1054 ЦК України, суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ВАТ “БМ Банк”.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Посилання в скарзі на те, що судом не було враховано ту обставину, що кредитний договір між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений не по волі останнього та не по волі його дружини-відповідачки ОСОБА_4, тобто з порушенням ст.ст.230, 232 ЦК України, не може бути взято до уваги, оскільки відповідачами питання про визнання кредитного договору недійсним не ставилось і до суду з відповідним позовом вони не звертались.
Не можуть бути взяті до уваги і доводи відповідачів щодо того, що суд в порушення норми цивільно-процесуального права відмовив в задоволенні їхнього клопотання про зупинення провадження в справі до вирішення кримінальної справи, порушеної 26.08.2009 року відносно службових осіб ПП “Еталон Агро” та ПП “Ріоні Плюс” за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.366 і ч.4 ст.190 КК України, оскільки відповідно до вимог ст.201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку кримінального судочинства, тобто в суді. А як видно з матеріалів справи, кримінальна справа, про яку йдеться в доводах відповідачів, знаходиться на стадії досудового слідства.
Решта доводів апеляційної скарги також є безпідставними, необґрунтованими і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, до якої заявою приєдналась ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Судді: підписи:
З оригіналом вірно: