Справа № 22Ц-5761/2009                          Головуючий у 1 інстанції Савченко С.І.

Категорія 27                                    Доповідач у ІІ інстанції  Олійник В.І.

                                                        У Х В А Л А

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: судді Ігнатченко Н.В.,

суддів: Олійника В.І., Гуль В.В.,

при секретарі Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2009 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, –

                                                 в с т а н о в и л а :

Позивач липні 2009 року звернувся до суду з даним позовом, який мотивував тим, що 6 червня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого він надав відповідачу кредит в розмірі 54000 доларів США на 5 років із розрахунку 15 % річних за користування кредитом, а відповідач зобов’язався повернути отримані кредити та сплатити відсотки за їх користування. Вказував, що відповідач зобов’язався повертати кредити шляхом щомісячного внесення коштів, однак не виконує цих обов’язків і станом на 15 липня 2009 року має прострочену заборгованість по кредиту в сумі 8243,88 доларів США. Поручителем позичальника за кредитним договором є відповідач ОСОБА_3, який зобов’язався згідно договору поруки відповідати за виконання позичальником зобов’язання.

Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку борг за кредитними договором в сумі 415525грн. 40 коп., з яких борг по кредиту становить  376828 грн. 13 коп., борг по відсотках – 31481 грн. 70 коп., пеня за прострочення кредиту - 3925 грн. 16 коп., пеня за прострочення відсотків - 3290 грн. 41 коп. та судові витрати.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 вересня 2009 року  позов задоволено.

Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» на рахунок №290971032 МФО 322904 борг за кредитним договором від 6 червня 2008 року в сумі 415525 грн. 40 коп. та судові витрати в сумі 1730 грн.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким зобов’язати ВАТ «Райфайзен банк Аваль» укласти між сторонами кредитний договір на нових умовах, узгоджених між сторонами.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 6 червня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримав в банку кредит готівкою на власні потреби в розмірі 54000 долари США терміном на 5 років зі сплатою 15 % річних за користування кредитом. Повернення кредиту згідно п.5.1 кредитного договору та додатку №1 передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів в розмірі 1285 грн. до 30 числа кожного місяця, починаючи від червня 2008 року.  Згідно з п.6.5 кредитного договору у випадку прострочення платежів банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту.

Також судом встановлено, що відповідач не виконує обов’язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором і має прострочену заборгованість. Погашення кредиту здійснює частково, а з липня 2009 року погашення кредиту та відсотків не здійснює і у результаті чого станом на 15 липня 2009 року він має заборгованість по поверненню кредиту та відсотків в сумі 8243,88 доларів США.

Поручителем позичальника за вказаними кредитними договорами є співвідповідач ОСОБА_3

Наведені обставини визнані сторонами.  

Вирішуючи даний спір в межах заявлених вимог, суд першої інстанції вірно керувався наступними положеннями закону.

Спірні правовідносини регулюються ст.1054 ЦК України, згідно якої за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Відповідно до   ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, за яким відповідач ОСОБА_2 отримав кредит, а також встановлено, що від  липня 2009 року відповідач припинив їх погашення і станом на 15 липня 2009 року має прострочену заборгованість за кредитним договором, що включає непогашений кредит та відсотки, то відповідно до закону та умов кредитного договору (п.6.5) суд вірно задовольнив позов і достроково стягнув всю суму кредитів та відсотків на користь позивача.

Враховуючи вимоги ст.554 ЦК України, згідно якої у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення заборгованості за кредитом з відповідачів солідарно.  

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов  правильного висновку про те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» підлягали до задоволення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм      матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                 у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2   відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий :

            Судді :