Справа № 22Ц-4256/2009 Головуючий у 1 інстанції Бабоїд О.М.
Категорія 52 Доповідач у ІІ інстанції Олійник В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Суханової Є.М.,
суддів: Олійника В.І., Волохова Л.А.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» на рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Київської регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною позовною заявою до Київської регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що від 4 січня 2005 року він працював на посаді начальника Таращанського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах".
Перебуваючи на посаді, він діяв на підставі посадової інструкції, довіреності та Положення про Таращанський районний відділ Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах".
Наказом № 292-к від 27 травня 2008 року був звільнений згідно з п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідальністю його займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
Підстава, за якою його було звільнено з роботи згідно з вищевказаним наказом був діагноз, встановлений Центральною районною лікарнею Таращанського району Київської області, викладений в листі - повідомленні ЦРЛ за № 477 від 15 травня 2008 року.
Про видання цього наказу він дізнався 29 травня 2008 року, коли отримав його копію.
13 червня 2008 року за вихідним №1294 отримав рекомендований лист Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" про те, що його звільнено з роботи, а також прохання звернутися за отриманням трудової книжки.
Звільнення вважав незаконним і необґрунтованим.
Так, на дату звільнення, 27 травня 2008 року, він перебував на лікарняному у зв'язку з хворобою.
Однак, не зважаючи на це, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідач незаконно звільнив його із займаної посади, тобто, під час тимчасової непрацездатності.
Крім того, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
У добровільному порядку відповідач не поновив позивача на посаді, а також не повернув трудову книжку.
Станом на 11 березня 2009 року розмір належної до сплати позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням, за період від 28 травня 2008 року до 11 березня 2009 року становить 15581 грн.
Нанесену моральну шкоду позивач оцінив у 10000 грн.
Рішенням Таращанського районного суду від 11 березня 2009 року позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Таращанського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" з 28 травня 2008 року.
Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Стягнуто з Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період від 28 травня 2008 року до 11 березня 2009 року в сумі 15581 грн.
Стягнуто з Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 7000 грн. та судові витрати в розмірі 81 грн.
В апеляційній скарзі Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 4 січня 2005 року був призначений на посаду начальника Таращанського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" згідно наказу від 04.01.2005 року №3-к, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці.
Перебуваючи на посаді, позивач діяв на підставі посадової інструкції, довіреності та положення про Таращанський районний відділ Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах".
Наказом № 292-к від 27 травня 2008 року позивач був звільнений згідно з п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю його займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Підставою звільнення позивача за цією статтею є довідка №477 від 15 травня 2008 року, видана Таращанською ЦРЛ про те, що з 6 листопада 2007 року позивачу надана друга група інвалідності у зв'язку з туберкульозом легень та зазначено, що хворому на активний туберкульоз забороняється займати посади і виконувати роботи, пов'язані з ризиком зараження громадян на туберкульоз.
13 червня 2008 року за вихідним №1294 позивач отримав рекомендований лист Київської регіональної філії Державного підприємства "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" про те, що його звільнено з роботи, а також з проханням звернутися за отриманням трудової книжки.
На дату звільнення позивача (27 травня 2008 року) він перебував на лікарняному у зв'язку з хворобою.
Пунктом 2 ч.1 ст.40 КЗпП України передбачено звільнення працівника у зв'язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Як встановлено судом, відповідач звільнив позивача без висновку медико-соціальної експертної комісії, у період перебування його на лікуванні, та не запропонував і не перевів його на легшу роботу.
Ст.47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції вірно вважав, що позивача було звільнено з посади без жодної правової підстави, встановленої КЗпП України: у період його перебуванні на лікуванні, не запропоновано і за його згодою не переведено на легшу роботу, а тому прийшов до правильного висновку, що звільнення позивача було незаконним.
Відповідно до ст.23 (Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями) Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-111 від 6 квітня 2000 року:
«У разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зазначені в частину першій цієї статті особи можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров’я для виконання певних видів робіт.
Рішення про тимчасову чи постійну непридатність осіб, які є бактеріоносіями, для виконання певних видів робіт приймається медико-соціальними експертними комісіями на підставі результатів лікування, даних медичних оглядів тощо. Таке рішення медико-соціальної експертної комісії може бути в установленому порядку оскаржено до суду.
Перелік видів робіт, для виконання яких особи, які є бактеріоносіями, можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я».
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції пришов до правильного висновку щодо незаконного звільнення позивача з роботи, його негайного поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» відхилити.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :