ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2018 р.                                                         Справа №914/1034/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                  Орищин Г.В.

суддів                                                                      Галушко Н.А.

                                                                                ОСОБА_1

секретар судового засідання       Лялька Н.Р.

розглянув апеляційні скарги Національного банку України, Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс»

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2018 про зупинення провадження

у справі № 914/1034/18 (суддя Мороз Н.В.)

за позовом Національного банку України

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

про       звернення стягнення на предмет іпотеки,

представники:

- від позивача      - ОСОБА_3,

- від відповідача      - ОСОБА_4,

- від третьої особи      - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 Національний банк України подав позовну заяву до ОСОБА_2 акціонерного товариства “Дніпрометалсервіс” за участю  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки.

26.06.2018 Приватне акціонерне товариство “Дніпрометалсервіс” подало клопотання про зупинення провадження у справі №914/1034/18 до набрання законної сили рішення у справі № 910/15487/18 за позовом ПрАТ «Дніпрометалсервіс» до Національного банку України про розірвання іпотечного договору від 19.09.2014 № 51, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Клопотання мотивоване тим, що предметом позову у справі № 910/15487/18 є розірвання іпотечного договору №51 від 19.09.2014, який укладений між Національним Банком України та ПрАТ «Дніпрометалсервіс», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 7685, на підставі якого Національний Банком України у справі №914/1034/18 заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказує, що у разі задоволення позову про розірвання іпотечного договору, будуть відсутні підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором, оскільки зобов’язання за договором іпотеки у відповідача будуть припинені.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 07.08.2018 зупинив       провадження у справі № 914/1034/18 до набрання законної сили рішення у справі № 910/15487/18 за позовом ПрАТ «Дніпрометалсервіс» до Національного банку України про розірвання іпотечного договору № 51 від 19.09.2014, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

При постановленні ухвали суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані справи є пов'язаними, оскільки позовні вимоги у справі №910/15487/17 ґрунтуються на припиненні правовідносин між Національним банком України та ПРАТ “Дніпрометалсервіс” за іпотечним договором №51 від 19.09.2014, а  встановлення факту розірвання іпотечного договору (що є предметом розгляду справи №910/15487/17, рішення в якій, на момент розгляду справи №914/1034/18, не набрало законної сили) матиме преюдиціальне значення при розгляді справи №914/1034/18, у зв'язку з чим розгляд справи №910/15487/17 безпосередньо пов'язаний зі справою №914/1034/18. Суд констатував, що у розгляді справи №914/1034/18 обмежений предметом спору, який полягає у похідних вимогах від основної вимоги – розірвання іпотечного договору №51 від 19.09.2014.

Національний банк України, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс» подали апеляційні скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2018 у справі № 914/1034/18.

АТ Комерційний банк «Приватбанк» просить суд скасувати оскаржену ухвалу та передати справу на розгляд Господарському суду Львівської області. Вважає ухвалу безпідставною, необгрунтованою, такою що ухвалена з порушенням норм чинного процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, зокрема, норм ст.204 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 114, 195, 227 та 236 ГПК України, з наступних підстав:

1)          оскаржена ухвала винесена у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка є первісною по відношенню до справи №910/15487/17 про розірвання іпотечного договору; вказує, при цьому, що таке зумовлено як предметом цього спору, так і тим, що позов у цій справі було подано раніше (29.05.2018) ніж позов у справі №910/15487/17 (вересень 2018 року);

2)          суд посилався лише на пов'язаність вказаних справ, а не на об’єктивну неможливість розгляду справи №914/1034/18;

3)          судом не обґрунтовано, яким чином встановлені у справі №910/15487/17 обставини впливатимуть на оцінку доказів у справі №914/1034/18, якими НБУ обґрунтовує свої доводи у цій справі, виходячи із предмету та підстав позову з урахуванням презумпції правомірності правочину, яка не спростована;

4)          суд не обгрунтував, яким саме чином розгляд справи №910/15487/17 перешкоджає встановленню та оцінці обставин у вказаній справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення у цій справі.

Національний банк України (позивач) просить скасувати ухвалу від 07.08.2018 та передати справу на розгляд Господарському суду Львівської області. Вважає ухвалу безпідставною, необгрунтованою, такою що ухвалена з порушенням норм чинного процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права з наступних підстав:

1)          судом не зазначено в оскаржуваній ухвалі, яким саме чином з’ясування обставин у ході розгляду справи №910/15487/17 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором та, яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у цій справі;

           2)          суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи, враховуючи той факт, що позивач додав всі необхідні докази до позовної заяви, які дозволяють встановити та оцінити факти, які є предметом розгляду;

           3)          судом не взято до уваги того, що за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов’язань сторін, спеціально передбачених для застосування на випадок порушення зобов’язань і після розірвання договору, з огляду на характер цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання;

4)          судом порушено право позивача на розгляд справи впродовж розумного строку.

У відзиві Приватне акціонерне товариство «Дніпрометалсервіс» заперечує доводи апеляційних скарг, вказуючи на те, що дана справа є взаємопов’язаною зі справою №910/15487/17, оскільки у разі задоволення позовних вимог у справі №910/15487/17 та розірвання іпотечного договору будуть відсутні підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором. Відтак, вважає, що ці обставини вплинуть на подальший розгляд справи №914/1034/18. Відповідно до цього, ухвалу місцевого господарського суду від 07.08.2018 у справі №914/1034/18 просить залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Надалі, в апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Дніпрометалсервіс" просить змінити ухвалу від 07.08.2018 у справі №914/1034/18 шляхом доповнення її мотивувальної частини. Вважає оскаржену ухвалу в цілому постановлену з додержанням матеріального та процесуального права, що сприяє ефективному розгляду справи і для її скасування відсутні правові підстави. Вказує що справа №914/1034/18 є похідною від справи №910/15487/17, тому першочергово повинна бути розглянута справа №910/15487/17, що позбавить суд необхідності повторно збирати, досліджувати та оцінювати докази, які підтверджують існування обставин, які свідчать про наявність/відсутність правових підстав для звернення стягнення на іпотечне майно. ПрАТ «Дніпрометалсервіс» вважає за необхідне вжити заходів до усунення допущеної судом неточності у визначенні мотивувальної частини оскарженого рішення шляхом подання апеляційної скарги і просить суд доповнити мотивувальну частину оскарженої ухвали абзацом наступного змісту: «Враховуючи черговість розгляду вимог сторін по обох справах прямим чином вбачається, що до вирішення в судовому порядку по справі №910/15487/17 питань розірвання спірного іпотечного договору (підтвердження наявності у Національного банку України правових підстав для звернення стягнення на іпотечне майно) у господарського суду відсутня (обмежена) юрисдикція по розгляду чинної справи, адже вирішення вимог по ній прямим чином залежить та обмежено предметом розгляду справи №910/15487/17, тобто є похідним в черговості розгляду предмету спору.».

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи сторін на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що апеляційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Національного банку України підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до матеріалів справи, 24.10.2008р. між Національним банком України (позивач) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” (правонаступником прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “ПриватБанк” (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) було укладено кредитний договір №19, на підставі якого позивач звернувся до відповідача з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

19.09.2014 між Національним банком України (позивач) та ОСОБА_2 акціонерним товариством “Дніпрометалсервіс” (відповідач) в якості забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором №19 від 24.10.2008 укладено іпотечний договір №51.

18.08.2018 НБУ направив відповідачу вимоги щодо усунення порушень за Кредитним договором від 24.10.2008, яка була отримана відповідачем 29.08.2017

У зв'язку з неналежним виконанням ПАТ КБ "Приватбанк" умов Кредитного договору та невиконанням відповідачем обов'язку по Іпотечному договору, 29.05.18 Національний банк України подав позовну заяву до ОСОБА_2 акціонерного товариства “Дніпрометалсервіс” за участю  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки. 21.06.2018 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15487/17 за позовом ПрАТ “Дніпрометалсервіс” до Національного банку України розірвано іпотечний договір №51 від 19.09.2014. Станом на момент розгляду справи №914/1034/18 Господарським судом Львівської області, справа №910/15487/17 перебуває в провадженні Київського апеляційного господарського суду.

26.06.2018 Приватне акціонерне товариство “Дніпрометалсервіс” подало клопотання про зупинення провадження у справі №914/1034/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/15487/18 за позовом ПрАТ «Дніпрометалсервіс» до Національного банку України про розірвання іпотечного договору від 19.09.2014 № 51, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом, в обґрунтування якого посилалося на таке:

Предметом позову у справі № 910/15487/18 є розірвання іпотечного договору №51 від 19.09.2014, який укладений між Національним Банком України та ПрАТ «Дніпрометалсервіс», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 7685, на підставі якого Національний Банком України у справі №914/1034/18 заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказує, що у разі задоволення позову про розірвання іпотечного договору, будуть відсутні підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором, оскільки зобов’язання за договором іпотеки у відповідача будуть припинені.

Задовольняючи згадане клопотання та зупиняючи провадження у справі № 914/1034/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/15487/18 за позовом ПрАТ «Дніпрометалсервіс» до Національного банку України про розірвання іпотечного договору № 51 від 19.09.2014, Господарський суд Львівської області вказав, що вказані справи є пов'язаними, оскільки позовні вимоги у справі №910/15487/17 ґрунтуються на припиненні правовідносин між Національним банком України та ПрАТ “Дніпрометалсервіс” за іпотечним договором №51 від 19.09.2014, а  встановлення факту розірвання іпотечного договору (що є предметом розгляду справи №910/15487/17 рішення в якій, на момент розгляду справи №914/1034/18, не набрало законної сили) матиме преюдиціальне значення при розгляді справи №914/1034/18, у зв'язку з чим розгляд справи №910/15487/17 безпосередньо пов'язаний зі справою №914/1034/18. Суд констатував, що у розгляді справи №914/1034/18 обмежений предметом спору, який полягає у похідних вимогах від основної – розірвання іпотечного договору №51 від 19.09.2014.

Предметом розгляду Західним апеляційним господарським судом у справі №914/1034/18 є апеляційні скарги Національного банку України, Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2018 про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ч.5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку визначає як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом і чим саме обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення; ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи; неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів погоджується з доводами НБУ та АТ КБ “Комерційний банк “ПриватБанк”, що місцевим господарським судом не зазначено в оскаржуваній ухвалі, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи №910/15487/17 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором та, яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у цій справі.

Господарським судом першої інстанції не обґрунтовано відсутність реальної можливості розглянути господарський спір по суті заявлених вимог на підставі наданих учасниками справи доказів.

ОСОБА_8 Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №916/5073/15 вказала, що закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки підлягають виконанню.

Згідно із статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним.

Змістом частин першої, другої статті 590 Цивільного кодексу України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

За змістом статті 11 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України "Про іпотеку", до яких зокрема належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Положення статті 17 Закону України "Про іпотеку" містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, серед підстав припинення іпотеки не передбачено такої підстави як розірвання договору іпотеки.

Презумпція правомірності іпотечного договору не спростована, а отже, всі права набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Згідно з частинами 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у постанові від 09.09.2015 у справі за № 6-939цс15, за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачених для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, з огляду на характер цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

В даному випадку суд першої інстанції не врахував п. 5 ч. 2 ч. 1 ст. 227 ГПК України, яким визначено, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи тоді, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, оскільки позовні вимоги НБУ у справі ґрунтуються на правовідносинах, що виникли з іпотечного договору, останній підлягає дослідженню господарським судом в силу положень ст.ст. 209, 210 ГПК України, тобто, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з іпотечного договору, господарський суд, у будь-якому випадку, мав перевірити правомірність цього договору, що підтверджує безпідставність висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої справи, предметом якої є вимоги про розірвання такого іпотечного договору.

Не встановивши обставин, які унеможливлювали б розгляд цієї справи до вирішення спору у справі №910/15487/17, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, порушивши при цьому приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Крім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Наведеного судом першої інстанцій враховано не було, тому, зупинивши провадження в цій справі, суд порушив право Банку на розгляд справи упродовж розумного строку.

Враховуючи наведені вище обставини колегія суддів не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Щодо апеляційної скарги ПрАТ "Дніпрометалсервіс" про зміну ухвали від 07.08.2018 у справі №914/1034/18 шляхом доповненням мотиваційної частини ухвали абзацом наступного змісту: «Враховуючи черговість розгляду вимог сторін по обох справах прямим чином вбачається, що до вирішення в судовому порядку по справі №910/15487/17 питань розірвання спірного іпотечного договору (підтвердження наявності у Національного банку України правових підстав для звернення стягнення на іпотечне майно) у господарського суду відсутня (обмежена) юрисдикція по розгляду чинної справи, адже вирішення вимог по ній прямим чином залежить та обмежено предметом розгляду справи №910/15487/17, тобто є похідним в черговості розгляду предмету спору.», колегія суддів вважає за доцільне, в силу статті 277 ГПК України зазначити, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, що призвело до неправильного вирішення заяви про зупинення провадження у справі, відтак, це є підставою для скасування судового рішення. Крім того, твердження ПрАТ "Дніпрометалсервіс" не спростовують презумпцію правомірності іпотечного договору, не обгрунтовують яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи №910/15487/17 унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у справі №914/1034/18; яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у цій справі; не обґрунтовують відсутності реальної можливості розглянути спір по суті заявлених вимог на підставі наданих учасниками справи доказів.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Дніпрометалсервіс" про зміну ухвали суду від 07.08.2018 у справі №914/1034/18.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Львівської області від 07.08.2018 у справі № 914/1034/18 згідно з ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати будуть розподілені місцевим господарським судом за результатами розгляду справи по суті.

Отже, керуючись ст.ст. 269, 271, 273, 280, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Національного банку України задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.08.2018 про зупинення провадження у справі № 914/1034/18 скасувати.

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" – відмовити.

Справу направити до Господарський суд Львівської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.12.2018.

Головуючий суддя                                                            Г.В. Орищин

суддя                                                                                          Н.А. Галушко

суддя                                                                                          М.Б. Желік