ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року                                                                                      Справа № 924/128/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Савченко Г.І. ,  суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Саган І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на рішення  господарського суду Хмельницької області від 05.06.2018 р. у справі № 924/128/18

за позовом  Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт"

до відповідача Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки"

про стягнення 852389,78 грн., з яких 752949,69 грн. боргу, 58816,48 грн. пені, 40623,61 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Хмельницької області, ухваленого 05.06.2018р. у справі № 924/128/18 (суддя Виноградова В.В.) задоволено частково позов дочірнього підприємства державної компанії Укрспецекспорт - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство Спецтехноекспорт, м. Київ до державного підприємства Науково-технічний комплекс Завод точної механіки, м. Камянець-Подільський Хмельницької області про стягнення 852389,78 грн., з яких 752949,69 грн. боргу, 58816,48 грн. пені, 40623,61 грн. 3% річних.

Стягнуто з державного підприємства Науково-технічний комплекс Завод точної механіки  на користь дочірнього підприємства державної компанії Укрспецекспорт - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство Спецтехноекспорт 746993,66 грн. (сімсот сорок шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 66 коп.) заборгованості, 34363,05 грн. (тридцять чотири тисячі триста шістдесят три гривні 05 коп.) 3% річних, 25930,48 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять гривень 48 коп.) пені, 12109,31 грн. (дванадцять тисяч сто дев'ять гривень 31 коп.) витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

          Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач - Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" подало апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги зазначає, що аналізуючи норми договору та Цивільного кодексу України доходить висновку, що по суті договір комісії щодо організації участі у IX Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь «DEFEXPO INDIA-2016» №STE-13-53-ДК-16 від 26.03.2016 р. є договором про надання послуг, оскільки сама участь у виставці не передбачає собою вчинення будь-яких правочинів, які б привели до зміни цивільних прав та обов'язків державного підприємства «Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки". Відповідно до цього договору позивач зобов'язувався лише надати послуги по підготовці участі відповідача у виставці. Тому вважає, що оскільки оспорювана заборгованість не має нічого спільного з нормами, які регулюються главою 69 «Комісія» ЦК України, в даному позові відсутній предмет спору.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Вважає, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, а доводи апелянта не спростовують висновків господарського суду Хмельницької області, які містяться в оскаржуваному рішенні. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника на підставі документів та доказів наявних в матеріалах справи.

Апелянтом, засобами факсимільного зв'язку, надіслано 27.12.2018 р. на адресу суду клопотання про перенесення дати розгляду справи, оскільки представник не може з'явитись в судове засідання в зв'язку з хворобою. Додає копію листа непрацездатності представника ОСОБА_1

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Разом з цим, судом вичерпано встановлений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги.

За наведених підстав суд дійшов висновку, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

За умовами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом державного концерну "Укроборонпром" від 29.02.2016 р. №60 затверджено перелік виставок на 2016 р., щодо яких заплановано участь об'єднаної експозиції концерну - додаток 1 до цього наказу. Підприємствам-організаторам, зазначеним у переліку, відповідно до чинного законодавства і договорів вирішено забезпечити оренду та оформлення експозиційних площ на виставках, у розмірі, зазначеному у додатку 1 до цього наказу, та з розподілом витрат між підприємствами-експонентами згідно з додатком 2 до цього наказу; забезпечити транспортування та митне оформлення експонатів, зазначених в додатках 3 до цього наказу, та відповідних рекламних матеріалів для представлення на виставках, де їх визначено організаторами, з пропорційним (відповідно до заявлених експонатів) розподілом витрат між підприємствами-експонентами. ДК "Укрспецекспорт" та ДП ДГЗП "Спецтехноекпсорт" щодо виставок, де їх визначено координаторами, відповідно до чинного законодавства і договорів вирішено забезпечити оренду та оформлення експозиційних площ у розмірах, зазначених в додатку 1 до цього наказу, а також транспортування та митне оформлення експонатів на виставках, з розподілом витрат між підприємствами-експонентами за домовленістю (п. п. 1, 5-7 наказу).

У додатку 1 до наказу, з-поміж інших, зазначено виставку: DEFEXPO ІХ Міжнародна виставка сухопутного та військово-морського озброєння, координатором та організатором визначено ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт", дата проведення: 28-31 березня, країна проведення: ОСОБА_2, Південний Гоа.

29.02.2016 р. генеральним директором ДК "Уроборонпром" затверджено перелік експонентів від підприємств-учасників ДК "Укроборонпром" для часті в ІХ Міжнародній виставці сухопутного та військово-морського озброєння "DEFEXPO 2016" (28-31 березня 2016 р., Квітол, Південний Гоа, ОСОБА_2), до якого, зокрема, включено ДП "НТК Завод точної механіки" (директор, заступник директора з маркетингу, прес-секретар).

25.03.2016 р. між державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» (комітент) та дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт» - державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» (комісіонер) укладено загальний договір комісії щодо організації участі у ІХ Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь «DEFEXPO INDIA-2016» №STE-13-53-ДК-16 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого за цим договором комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, щодо замовлень передбачених у п. 2.1 цього договору послуг для участі комітента у IX Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь "DEFEXPO INDIA-2016" (виставка), що відбудеться в період з 28 по 31 березня 2016 року у м. Квітол, Південний ГОА, ОСОБА_2.

Комітент визнає, що контракт на виставкову площу між комісіонером і Defence Exhibition Organization of Ministry of Defence, Government of India (організація виставки продукції військового призначення Міністерства оборони ОСОБА_2) укладений комісіонером за дорученням комітента, за рахунок комітента, відповідно до вказівок комітента. Комітент зобов'язується забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання вказаного контракту (у частині послуг, передбачених у п. 2.1 цього договору) (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору комітент доручає комісіонеру від свого імені за рахунок комітента здійснити правочини з організації надання послуг щодо тимчасового вивезення зразків продукції (експонати) згідно переліку у додатку №1 до цього договору, для експонування на виставці.

Комітент визнає і не заперечує, що комісіонер вчиняє спільні (єдині) правочини щодо організації надання послуг для участі у виставці також і для інших осіб (інших комітентів). Комітент зобов'язується не надавати вказівок, не вчиняти дій, що будуть розходитися з вказівками, діями інших комітентів, ускладнять чи унеможливлять вчинення комісіонером спільних (єдиних) правочинів (п. 1.4 договору).

У пункті 2.1 договору визначені послуги, щодо яких вчиняються правочини за цим договором, а саме: оренда виставкової площі - погоджена комітентом ціна послуг становить 5410,13 доларів США, забудова виставкової площі - 3497,85 доларів США, транспортні послуги - 131,00 долар США, бейдж учасника виставки - 210,00 доларів США, загальна сума погоджена комітентом - 9248,98 доларів США.

Погоджена комітентом ціна послуг у дол. США визначена п. 2.1, що становить 9248,98 дол. США. Сторони погоджуються, що вартість послуг, які надаються комісіонером не є остаточною та підлягає коригуванню шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору, після повернення експонатів та отримання відповідних рахунків за забудову виставкової площі тощо (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що комісіонер у відповідності до цього договору зобов'язується, зокрема, здійснити необхідну маркетингову роботу, виконати переддоговірну роботу та укласти відповідний договір (контракт) або декілька договорів у відповідності до предмету цього договору (пп. 3.1.1); передбачити у вчинених ним договорах (контрактах) можливість надання комітенту комплексу послуг у відповідності з п. 2.1 цього договору (пп. 3.1.2); розглянути та погодити з комітентом можливість укладення додаткових договорів стосовно переліку додаткових послуг, розміщення додаткових експонатів та обладнання на стенді та ін. При необхідності надання додаткових послуг за взаємною згодою, сторони оформлюють додаткову угоду до цього договору (пп. 3.1.3); вжити заходи щодо отримання відповідного дозволу Державної служби експортного контролю України для тимчасового вивезення експонатів згідно додатку № 1 цього договору, за рахунок комітента здійснити митне оформлення та страхування експонатів під час транспортування і проведення виставки, забезпечити транспортування до ОСОБА_2, повернення експонатів за рахунок комітента у термін згідно п. 3.2.6 цього договору (пп. 3.1.4); провести з нерезидентами за рахунок комітента розрахунки за правочинами, вчиненими на виконання наданого комітентом доручення тощо (пп. 3.1.5).

У п. 3.2 договору визначено обов'язки комітента, зокрема, підготувати експонат для показу на виставці шляхом налагодження, перевірки систем та обладнання, а також передати експонати комітенту у належному для транспортування стані не пізніше 14.03.2016 р. (пп. 3.2.2); отримати експонати від комісіонера не пізніше 23.05.2016 р. (пп. 3.2.6); забезпечити комісіонера коштами згідно з умовами, викладеними в розділі 5 цього договору, сплатити комісійну плату (пп. 3.2.11).

Комітент передає експонати комісіонеру в термін згідно п. 3.2.2 цього договору в м. Києві, про що буде підписано акт прийому-передачі експонатів (зразок наведено у додатку 2 цього договору) (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору комісіонер передає експонат комітенту не пізніше терміну вказаного в п. 3.2.6 цього договору в м. Києві, відповідно до акту прийому-передачі експонатів (зразок наведено у додатку 2 цього договору).

Сторони домовились, що забезпечення комітентом комісіонера коштами у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, здійснюється у гривневому еквіваленті, виходячи з встановленого НБУ офіційного валютного обмінного курсу на дату перерахування коштів на рахунок комісіонера. Права власності на зазначені кошти у комісіонера не виникає (п. 5.1 договору).

За умовами п. 5.2 договору комітент зобов'язується перерахувати кошти, враховуючи комісійну плату, в розмірі 100% від вартості послуг згідно з п. 2.1 цього договору на підставі виставлення рахунку комісіонером для покриття витрат у повному обсязі.

Відмова або неможлива участь комітента, його представників у виставці, або неспоживання комітентом окремих послуг з будь-яких причин не звільняє його від оплати послуг згідно з п. 2.1 цього договору.

Згідно з п. 5.4 договору комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонеру погоджені з комітентом витрати, понесені комісіонером на виконання цього договору.

Витрати комісіонера, зокрема, пов'язані з придбанням валюти на міжбанківському валютному ринку України, відшкодовуються комітентом на підставі звіту комісіонера, та в строки, що не перевищують 5 банківських днів від дати його підписання (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору усі витрати комісіонера відображаються в його звіті, який складається та подається комітенту в письмовій формі разом з актом наданих послуг у місячний строк з дня виконання доручення.

У п. 6.1 договору сторони погодили, що за виконання доручення за цим договором комісіонер отримує комісійну плату у гривнях (що включає в себе ПДВ), в розмірі 10% від загальної суми наданих послуг визначених у п. 2.1. цього договору, що складає 924,98 дол. США, з яких ПДВ 20%. Комісійна плата розраховується по курсу НБУ на дату зарахування коштів на рахунок комісіонера.

За умовами п. 8.2 договору за порушення строків виконання грошового зобов'язання за цим договором комітент зобов'язаний сплатити комісіонерові пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми боргу за весь період прострочення.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р., але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 договору).

Згідно з п. 9.2 договору зміни та доповнення до договору мають юридичну силу, якщо вони викладені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

До договору сторонами складено додаток 1 "Перелік Експонатів, що передаються для експонування на виставці", а також підписано акт прийому-передачі експонатів від 14.03.2016 р.

Відповідно до звіту комісіонера від 27.04.2016 р. до договору комісії від 25.03.2016 р. №STE-13-53-ДК-16 на виконання зазначеного договору у період з 28 по 31 березня 2016 р. комісіонером від свого імені, але за рахунок комітента, було вчинено наступні юридичні дії (послуги) щодо участі комітента у ІХ Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь "DEFEXPO INDIA-2016" у м. Квітол, Республіка Індія: оренда виставкової площі на суму 140082,73 грн., забудова виставкової площі на суму 89262,31 грн., страхування вантажу на суму 3548,33 грн., бейдж учасника виставки на суму 5518,83 грн., оформлення дозвільних документів та транспортні послуги на суму 439340,00 грн., в тому числі ПДВ 11903,98 грн., трансфер на суму 3176,40 грн., всього на суму 680928,60 грн., в тому числі ПДВ 11903,98 грн.

У звіті зазначено, що загальна вартість послуг, стосовно яких вчинено правочини щодо замовлення передбачених договором для участі представників комітента у виставці, складає 680928,60 грн., в тому числі 11903,98 грн. ПДВ; плата комісіонерові за виконання доручення, передбаченого договором комісії, становить 55054,22 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 11010,84 грн., разом з ПДВ - 66065,06 грн.; заборгованість комітента перед комісіонером складає 746993,66 грн., в тому числі ПДВ - 22914,82 грн. Також зазначено, що звіт комісіонера затверджує, доручення виконане комісіонером належним чином, жодних претензій чи заперечень до комісіонера немає.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000018 від 26.05.2016 р. на суму 746993,66 грн. з ПДВ (послуги по організації участі у виставці на суму 669024,62 грн. без ПДВ, комісійна плата в розмірі 55054,22 грн. без ПДВ). В рахунку зазначено, що він дійсний до сплати до 04.06.2016 р.

Звіт комісіонера від 27.04.2016 р. та рахунок №СФ-0000018 направлені відповідачу 26.05.2016 р. згідно з авіанакладною №4334886.

Також позивач звернувся до відповідача з претензією (від 17.08.2016 р.) з проханням перерахувати суму основного боргу за договором комісії від 25.03.2016 р. №STE-13-53-ДК-16 746993,66 грн. з ПДВ, та з листом (від 29.08.2016 р.) з проханням підписати акти звіряння взаємних розрахунків по договору (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.08.2016 р., вручене 01.09.2016 р.). Однак зазначені претензія та лист залишені відповідачем без реагування.

Згідно з випискою по банківському рахунку відповідачем 27.12.2017 р. сплачено позивачу 127531,90 грн. з призначенням платежу "Документи Б2 послуги по організації участі у виставці, зг.рах. №СФ-0000030 від 03.10.2017 р.". Відповідно до довідки позивача (від 22.03.2018 р. №331.9/132) кошти у сумі 127531,90 грн., що надійшли від відповідача згідно з рахунком №СФ-0000030 від 03.10.2017 р. на рахунок позивача були помилково зараховані як оплата за договором №STE-13-53-ДК-16 від 25.03.2016 р.

Позивачем у матеріали справи на підтвердження здійснених ним за договором витрат на оренду площі надано копію контракту №STE-13-15-к-16 від 21.01.2016 р., укладеного між позивачем (замовник) та Організацією виставки продукції воєнного призначення Міністерства оборони ОСОБА_2 (виконавець), об'єктом якого є надання незабудованої виставкової площі загальною площею 132 м.кв. на Міжнародній виставці сухопутних і військово-морських озброєнь "DEFEXPO INDIA-2016"; копію платіжного доручення в іноземній валюті №37 від 02.02.2016 р. на суму 95218,20 доларів США, сплачених позивачем відповідно до зазначеного контракту; копію акта приймання-передачі наданих послуг до зазначеного контракту від 31.03.2016 р. на суму 95218,20 доларів США.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вартість послуг оренди площі для відповідача становить 5410,13 дол. США.

На підтвердження витрат на забудову площі та бейджі позивачем надано копію контракту №STE-13-51-к-16 від 04.03.2016 р., укладеного між позивачем (замовник) та JMD DESIGN DESKPVTLTD (підрядник), предметом якого є надання підрядником послуг замовнику в ході підготовки та проведення Міжнародної виставки "DEFEXPO-2016" у частині створення дизайн-проекту виставкового стенду в інтересах замовника; забезпечення монтажу стенду; обладнання стенду необхідною фурнітурою згідно з дизайн-проектом; забезпечення технічної підтримки роботи виставкового стенду замовника; забезпечення демонтажу стенду; оренди кімнати для конференцій на території виставки; підключення стенду та його елементів до електромережі на період монтажу, функціонування та демонтажу стенду; забезпечення функціонування wi-fi на території стенду; акредитації забудовника стенду в організаторів виставки; забезпечення замовника додатковими бейджами для відвідування виставки та інші; копію додатку до зазначеного контракту №2 від 04.03.2016 р., відповідно до якого вартість перелічених у ньому робіт та послуг складає 45000 доларів США, а також 14,5% сервісний податок, що в сумі складає 51525 доларів США; копію додатку до зазначеного контракту №3 від 21.03.2016 р., відповідно до якого загальна вартість послуг за додатком 3 складає 9871 доларів США, а також 5% плата за послуги виконавцю та 14,5% сервісний податок, що в сумі складає 11867,41 доларів США; копію акта приймання-здачі наданих послуг до додатку та додатку 3 до зазначеного контракту від 31.03.2016 р. на суму 63392,41 доларів США; копії платіжних доручень в іноземній валюті №77 від 11.03.2016 р. на суму 51525 доларів США та №93 від 29.03.2016 р. на суму 11867,41 доларів США, сплачених позивачем відповідно до зазначеного вище контракту.

Згідно з розрахунком позивача вартість вищезазначених послуг для відповідача становить 3497,85 доларів США.

Також на підтвердження витрат на страхування надано копію договору добровільного страхування вантажів №А467292 від 14.03.2016 р., укладеного між позивачем (страхувальник) та акціонерним приватним товариством "Страхова група ТАС" (страховик), предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим вантажем: виставкові експонати, та яким визначений розмір страхової премії в сумі 55866,86 грн.; копію страхового сертифікату від 14.03.2016 р.; копію платіжного доручення №1020 від 21.03.2016 р. про сплату позивачем 55866,86 грн. страхового платежу за вищезазначеним договором.

Відповідно до розрахунку позивача вартість послуг страхування вантажу для відповідача становить 3548,33 грн.

На підтвердження витрат на транспортування та митне оформлення позивачем у матеріали справи надано копію договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №CLS-12-02-ТЕО-08/STE-5-348-Д-08 від 09.12.2008 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Центрлогістиксервіс" (експедитор) та позивачем (замовник), який регулює та визначає порядок взаємовідносин експедитора та замовника, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування по організації перевезень експортно-імпортних вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним та морським транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в додаткових угодах до даного договору, і які є невід'ємною частиною договору; копії додаткових угод до вказаного договору-доручення від 25.12.2012 р., 10.04.2014 р., 31.12.2015 р., якими продовжено термін дії договору відповідно до 31.12.2014 р., 31.12.2015 р., 31.12.2017 р.; копію актів надання послуг №197 від 12.04.2016 р. на суму 49640,00 грн., №217 від 12.04.2016 р. на суму 387300,00 грн., складених на виконання зазначеного вище договору; копії платіжних доручень №1330 від 12.04.2016 р. на суму 387300,00 грн., №1328 від 12.04.2016 р. на суму 49640,00 грн. за перевезення вантажу на підставі вищевказаного договору; а також копію договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №CLS-03-04-ТБО-09/STE-5-32-ДІД-09 від 10.02.2009 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Центрлогістиксервіс" (повірений) та позивачем (довіритель), за яким повірений зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок довірителя, відповідно до вимог чинного законодавства України здійснити декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів довірителя та виконувати необхідні митні процедури; копії додаткових угод до вказаного договору-доручення №1 від 25.12.2012 р., №2 від 10.04.2014 р., №3 від 31.12.2015 р., якими продовжено термін дії договору відповідно до 31.12.2014 р., 31.12.2015 р., 31.12.2017 р.; копію рахунку та пакувального листа №31.11/27/38 від 16.03.2016 р.; копію карнету А.Т.А. для тимчасового ввезення товарів №UA/01/0101716 із загальним списком товарів вартістю 35421,00 доларів США; копію платіжного доручення №1327 від 12.04.2016 р. на суму 2400,00 грн. за повне оформлення карнет за вищезазначеним договором.

Крім того, в обґрунтування витрат на трансфер та транспортні послуги надано копію договору на надання послуг №STE-1-10-Д-16/1170/К від 26.01.2016 р., який укладений між позивачем (клієнт) та ТОВ "Пілот" (агентство), за умовами якого агентство надає клієнту, зокрема, послуги з організації чартерних рейсів, бронювання тощо та додатку до договору №1; копію акта надання послуг №3307 від 16.03.2016 р. про надання транспортних послуг та послуг бронювання на суму 205854,35 грн.; копію рахунку ТОВ "Пілот" №ПТ000003686 від 15.03.2016 р. на суму 205854,35 грн.; копію платіжного доручення №942 від 16.03.2016 р. про сплату позивачем 205854,35 грн. за трансфер та транспортні послуги.

Згідно з розрахунком позивача вартість витрат на послуги з оформлення дозвільних документів для відповідача склала 439340,00 грн., послуг з трансферу - 3176,40 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив оплату витрат, понесених позивачем на виконання загального договору комісії щодо організації участі у ІХ Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь «DEFEXPO INDIA-2016» №STE-13-53-ДК-16 від 25.03.2016 р., позивач просить стягнути з останнього, враховуючи заяви про збільшення та зменшення позовних вимог, 852389,78 грн., з яких 752949,69 грн. боргу, 58816,48 грн. пені, 40623,61 грн. 3% річних.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду спору прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме: майново-господарських зобов'язань.

Стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений загальний договір комісії щодо організації участі у ІХ Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь «DEFEXPO INDIA-2016» №STE-13-53-ДК-16 від 25.03.2016 р.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У п. 1.1 договору сторони погодили, що позивач зобов'язується за дорученням відповідача за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок відповідача, щодо замовлень передбачених у п. 2.1 цього договору послуг для участі комітента у IX Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь "DEFEXPO INDIA-2016" (виставка), що відбудеться в період з 28 по 31 березня 2016 року у м. Квітол, Південний ГОА, ОСОБА_2.

Частиною 1 статті 1014 ЦК України врегульовано, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

При цьому за умовами п. 1.4 договору відповідач визнає і не заперечує, що позивач вчиняє спільні (єдині) правочини щодо організації надання послуг для участі у виставці також і для інших осіб (інших комітентів).

Так, договором на позивача було покладено обов'язки, зокрема, здійснити необхідну маркетингову роботу, виконати переддоговірну роботу та укласти відповідний договір (контракт) або декілька договорів у відповідності до предмету цього договору; вжити заходи щодо отримання відповідного дозволу Державної служби експортного контролю України для тимчасового вивезення експонатів згідно додатку № 1 цього договору, за рахунок комітента здійснити митне оформлення та страхування експонатів під час транспортування і проведення виставки, забезпечити транспортування до ОСОБА_2, повернення експонатів за рахунок комітента у термін згідно п. 3.2.6 цього договору; провести з нерезидентами за рахунок комітента розрахунки за правочинами, вчиненими на виконання наданого комітентом доручення тощо (п. 3.1 договору).

При цьому у п. 2.1 договору сторони визначили послуги, щодо яких вчиняються правочини за цим договором, а саме: оренда виставкової площі - погоджена комітентом ціна послуг становить 5410,13 доларів США, забудова виставкової площі - 3497,85 доларів США, транспортні послуги - 131,00 долар США, бейдж учасника виставки - 210,00 доларів США, загальна сума, погоджена комітентом, - 9248,98 доларів США.

У п. 6.1 договору сторони погодили, що за виконання доручення за цим договором комісіонер отримує комісійну плату у гривнях (що включає в себе ПДВ), в розмірі 10% від загальної суми наданих послуг визначених у п. 2.1. цього договору, що складає 924,98 дол. США, з яких ПДВ 20%. Комісійна плата розраховується по курсу НБУ на дату зарахування коштів на рахунок комісіонера.

Сторони договору домовились, що забезпечення комітентом комісіонера коштами у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, здійснюється у гривневому еквіваленті, виходячи з встановленого НБУ офіційного валютного обмінного курсу на дату перерахування коштів на рахунок комісіонера. Права власності на зазначені кошти у комісіонера не виникає (п. 5.1 договору).

За умовами п. 5.2 договору комітент зобов'язується перерахувати кошти, враховуючи комісійну плату, в розмірі 100% від вартості послуг згідно з п. 2.1 цього договору на підставі виставлення рахунку комісіонером для покриття витрат у повному обсязі.

У підтвердження виконання передбачених договором обов'язків позивачем надано наведені вище договори (контракти), укладені ним з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання незабудованої виставкової площі, надання послуг в ході підготовки і проведення виставки щодо стенду, добровільного страхування вантажів, транспортно-експедиційного обслуговування, а також рахунки, акти, платіжні доручення.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчинення правочинів щодо організації та забезпечення участі відповідача у виставці, умови договору, зокрема, і п. 1.4, спростовуються твердження відповідача про те, що договір від 25.03.2016 р. є договором про надання послуг. При цьому безпідставними є й посилання відповідача на відсутність предмету спору, оскільки договір від 25.03.2016 р. є договором комісії, так як предметом спору є стягнення коштів на підставі договору від 25.03.2016 р., які на час постановлення рішення не сплачені.

За умовами договору (п. 5.6) сторони узгодили, що усі витрати комісіонера відображаються в його звіті, який складається та подається комітенту в письмовій формі разом з актом наданих послуг у місячний строк з дня виконання доручення.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу направлено (авіанакладною №4334886 від 26.05.2016 р.) звіт комісіонера від 27.04.2016 р. до договору, в якому зазначено, що на виконання договору комісії №STE-13-53-ДК-16 від 25.03.2016 р. у період з 28 по 31 березня 2016 р. позивачем від свого імені, але за рахунок відповідача, було вчинено юридичні дії (послуги) щодо участі відповідача у ІХ Міжнародній виставці сухопутних та військово-морських озброєнь "DEFEXPO INDIA-2016" у м. Квітол, Республіка Індія: оренда виставкової площі на суму 140082,73 грн., забудова виставкової площі на суму 89262,31 грн., страхування вантажу на суму 3548,33 грн., бейдж учасника виставки на суму 5518,83 грн., оформлення дозвільних документів та транспортні послуги на суму 439340,00 грн., в тому числі ПДВ 11903,98 грн., трансфер на суму 3176,40 грн., всього на суму 680928,60 грн., в тому числі ПДВ 11903,98 грн. та зазначено, що плата комісіонерові за виконання доручення становить всього 66065,06 грн., заборгованість складає 746993,66 грн. Також одночасно було направлено і рахунок-фактуру №СФ-0000018 від 26.05.2016 р. на суму 746993,66 грн. з ПДВ (послуги по організації участі у виставці на суму 669024,62 грн. без ПДВ, комісійна плата в розмірі 55054,22 грн. без ПДВ).

Статтею 1022 ЦК України передбачено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Докази про направлення заперечень відповідачем позивачу в матеріалах справи відсутні.

Умовами договору сторони визначили суму послуг, щодо яких вчиняються правочини (п. 2.1), погодили, що вартість послуг, які надаються позивачем, не є остаточною, підлягає коригуванню (п. 2.2), передбачили обов'язок комітента відшкодувати погоджені комітентом витрати, понесені комісіонером на виконання цього договору (п. п. 5.4, 5.5), та те, що витрати комісіонера відображаються у його звіті (п. 5.6).

Згідно з ч. 1 ст. 1016 ЦК України комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою.

Статтею 1024 ГПК України передбачено право комісіонера на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору комісії. Так, комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема, у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

З огляду на зазначене, зокрема, фактичне понесення позивачем витрат на виконання договору в більшому розмірі, ніж зафіксовано у п. 2.1 договору, наявність у договорі умови про те, що вартість послуг не є остаточною, направлення позивачем звіту комісіонера та відсутність заперечень відповідача щодо цього звіту, а також передбачений законодавством (ст. 1024 ЦК України) та договором обов'язок комітента відшкодувати понесені комісіонером витрати (п. п. 5.2, 5.4, 5.5), суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що обґрунтованими є витрати позивача в сумі 746993,66 грн. згідно зі звітом комісіонера від 27.04.2016 р.

Місцевим судом правомірно зауважено, що зазначена позивачем у звіті комісіонера від 27.04.2016 р. сума відшкодування витрат та комісійної плати визначена позивачем у гривні, а тому в силу ст. ст. 1022, 533 ЦК України за відсутності заперечень відповідача погодженою вважається саме ця сума. Крім того, на зазначену суму позивачем виставлено й рахунок-фактуру від 26.05.2016 р., на підставі якого згідно з п. 5.2 договору відповідач зобов'язаний перерахувати кошти, та у подальшому направлено претензію.

Разом з тим, згідно з умовами договору витрати комісіонера, зокрема, пов'язані з придбанням валюти на міжбанківському валютному ринку України, відшкодовуються комітентом на підставі звіту комісіонера, та в строки, що не перевищують 5 банківських днів від дати його підписання (п. 5.5).

Однак, враховуючи те, що відповідач наданого позивачем звіту не підписав, застосування визначеного п. 5.5 договору строку виконання зобов'язань з відшкодування витрат не вбачається можливим.

Також у договорі зазначено, що комітент зобов'язується перерахувати кошти, враховуючи комісійну плату, в розмірі 100% від вартості послуг згідно з п. 2.1 цього договору на підставі виставлення рахунку комісіонером для покриття витрат у повному обсязі (п. 5.2). Однак доводи позивача про встановлення строку оплати з посиланням на п. 5.2 судом також оцінюються критично, оскільки в зазначеному пункті визначено підставу (виставлення рахунку), а не строк здійснення перерахування коштів.

З огляду на зазначене, враховуючи обставини справи та умови договору, чітко визначений строк виконання зобов'язання з оплати понесених позивачем витрат відсутній.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензія від 17.08.2016 р.) перерахувати суму основного боргу за договором комісії від 25.03.2016 р. №STE-13-53-ДК-16 в розмірі 746993,66 грн. з ПДВ (рекомендоване повідомлення від 30.08.2016 р., вручене 01.09.2016 р.).

З урахуванням положень ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний оплатити понесені позивачем витрати та сплатити комісійну плату по 08.09.2016 р. Однак доказів, які би підтверджували сплату відповідачем 746993,66 грн. заборгованості згідно зі звітом комісіонера від 27.04.2016 р. у зазначений строк, в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази на спростування зазначеного розміру витрат позивача та комісійної винагороди.

Крім того, позивач, враховуючи заяви про збільшення та зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 40623,61 грн. 3% річних за період з 04.06.2016 р. по 22.03.2018 р. згідно з поданим розрахунком.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши правильність здійсненого розрахунку 3% річних, апеляційний суд, враховуючи строк виконання відповідачем зобов'язання по 08.09.2016 р., погоджується з висновком суду  першої інстанції, що правомірними та такими, що підлягають стягненню, є 3% річних в сумі 34363,05 грн. за період з 09.09.2016 р. по 22.03.2018 р.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача 58816,48 грн. пені.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 8.2 договору погоджено, що за порушення строків виконання грошового зобов'язання за цим договором комітент зобов'язаний сплатити комісіонерові пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми боргу за весь період прострочення.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, враховуючи строк виконання зобов'язання, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України, заявлений у розрахунку позивача період, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованим буде стягнення з відповідача пені в сумі 25930,48 грн. за період з 09.09.2016 р. по 04.12.2016 р.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 05.06.2018 р. року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд     

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" від 04.07.18р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року у справі №924/128/18  залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/128/18 повернути  господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "29" грудня 2018 р.

Головуючий  суддя                                                                      Тимошенко О.М.

        Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Юрчук М.І.