ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року                                                                                 Справа № 924/234/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. ,  суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Берун О.О.,  

представники учасників справи:

позивача-                     не з’явився;       

відповідача-             Зінкевич Д.В., ОСОБА_1,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відпові-дальністю «Органік Сідс» (вх.№463/18) на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.08.2018р. про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №924/234/18 (суддя Дим-бовський В.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» м.Шепетівка

до                               Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод»

  с.Старокостянтинів  

про стягнення  1 715 000 грн. 20 коп. заборгованості, пені, інфляційних втрат і 3% річних,-

08.08.2018р. до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додатко-вого рішення у справі №924/234/18. Заявник просить стягнути з Відповідача 91   032 грн. 12 коп. ви-трат на професійну правничу допомогу, 44   658 грн. 59 коп. додаткових витрат та 1   762 грн. витрат зі сплати судового збору.(т.2, арк.справи 137-142).

До заяви ОСОБА_2 додав: копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3; копію витягу із Єдиного державного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_4; копію сві-доцтва на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2; копію витягу із Єдиного державного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_2; копію додаткової угоди №1 від 14.06.2018р. до До-говору про надання правової допомоги з ОСОБА_5 об’єднанням «Етерна Ло» №LS/12/03/18 від 13.03.2018р.; звіт про додаткові витрати та послуги від 07.06.2018р.; звіт про надані юридичні пос-луги по справі №924/234/18 від 06.08.2018р.; копії рахунків виставлені ОСОБА_2 №005/03/18 від 21.03.2018р., №022/06/18 від 06.06.2018р., №033/07/18 від 02.07.20218р., №044/08/18 від 02.08. 2018р.(т.2, арк.справи 143-161).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.08.2018р. відмовлено у задово-ленні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу, додаткових витрат та судового збору.(т.2, арк.справи 165-167).

Ухвала вмотивована тим, що до заяви не додано доказів прийому-передачі наданих послуг та доказів які б свідчили про оплату наданих послуг. Крім того, що стосується додаткових витрат, то заявник не долучив доказів які б свідчили про понесення таких витрат – чеків, квитанцій, касових ордерів на кур’єрські витрати, докази відряджень тощо. При цьому, до звіту про додаткові послуги заявником включено також витрати на сплату судового збору, які вже присуджено до стягнення у рішенні від  01.08.2018р. Стосовно стягнення 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору – суд пер-шої інстанції зазначив, що сума судового збору 1 761 грн. 96 коп. підлягає поверненню з Держав-ного бюджету як надміру сплачена у разі подання відповідної заяви.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подав скаргу до Рівненського апе-ляційного господарського суду, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.08.2018р. та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву про стягнення з Відпові-дача 91 032 грн. 12 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 44 658 грн. 59 коп. додаткових витрат та 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору.(т.2, арк.справи 186-193).

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обс-тавини, порушивши норми процесуального права, тому оскаржувана ухвала є незаконною і необґ-рунтованою. Скаржник наголошує, що ст.129 ГПК України передбачено розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку із розглядом справи, встановлюється на підставі пода-них сторонами доказів(договорів, рахунків тощо). Тобто законодавством встановлено, що розмір судових витрат має підтверджуватися на підставі поданих доказів, у тому числі, але не обмежую-чись: договорів та рахунків, які сторона сплатила або має сплатити. Зауважує, що адвокат ОСОБА_6 особисто здійснювала представництво в суді, що підтверджено протоколами судових засі-дань. А висновок суду щодо обов’язкової наявності актів прийому-передачі виконаних робіт спро-стовується умовами Договору про надання правової допомоги, який не передбачає обов’язкового складання акту приймання-передачі послуг. Натомість 50% гонорару сплачується шляхом перед-плати протягом 3 днів з дня виставлення рахунку, а 50% - після виконання послуг протягом 3 днів з дня виставлення рахунку. За згодою сторін, клієнт компенсує додаткові витати, що випливають з цього договору. Зазначає, що розмір послуг передбачено договором та розраховано відповідно до виставлених рахунків. Крім того, на підтвердження додаткових витрат виставлено рахунок на суму 44   658 грн. 59 коп. Відносно 1   762 грн., то суд помилково зазначив, що це надміру сплачений судо-вий збір, оскільки вказана сума сплачена за немайнову вимогу.(т.2, арк.справи 188-191).

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. ліквідовано Рівненський апеляцій-ний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляцій-ному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.

05.10.2018р. в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про початок роботи Північ-но-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018р. «Про комісію для передачі судових справ та матеріалів» згідно акта здачі судових справ від 02.10.2018р. до Північно-західного апеляційного господарського суду передана апеляційна скарга СВК «Перший національний виробничий кооператив» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.08.2018р.

Для розгляду справи №924/234/18 автоматизованою системою документообігу суду визначе-но колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Розізнана І.В.(т.3, арк.справи 35).

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 31.10.2018р. прийняв до про-вадження апеляційну скаргу ОСОБА_6.(т.3, арк.справи 45-46).

Ухвалою апеляційного суду від 28.11.2018р. задоволено заяву СВК «ПНВК» та замінено По-зивача Сільськогосподарський виробничий кооператив «Перший національний виробничий коопе-ратив» (ідентифікаційний код 40108269; 30403, Хмельницька обл., м.Шепетівка, Старокостянтинів-ське шосе, буд.31) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» (ідентифікаційний код 40794076; 30400, Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул.Тітова, буд.1-А) (надалі в тексті – Товариство), а також відкладено розгляд скарги на 10.12.2018р.(т.3, арк.справи 57-60, 85-93, 120-121; т.3, арк.справи 183-184).

У зв’язку із технічною неможливістю проведення відеоконференції з Господарським судом м.Києва судове засідання 10.12.2018р. не відбулось, тому ухвалою від 10.123.2018р. розгляд скарги призначено на 21.12.2018р.

В судових засіданнях апеляційної інстанції, 28.11.2018р. та 21.12.2018р. представники Пози-вача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали свої пояснення. Позивач не забе-зпечив явку свого представника у призначене на 21.12.2018р. судове засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2018 року Сільськогосподарський виробничий кооператив «Перший національний виробничий кооператив» (надалі в тексті – ОСОБА_6) звернув-ся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Дочірнього підпри-ємства «Старокостянтинівський молочний завод» (надалі в тексті – Підприємство), з урахуванням заяви від 06.06.2018р., 1 535 874 грн. 05 коп. основного боргу, пені за період з 21.12.2017р. по 28.03. 2018 р. в сумі 129 684 грн. 10 коп., 37 068 грн. 32 коп. втрат від інфляції за період січень-лютий 2018р. та 12 371 грн. 15 коп. -3% річних за період з 21.12.2017р. по 28.03.2018р.(т.1, арк.справи 2-9; т.2, арк. справи 43-44).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.08.2018р. у справі №924/234/18 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення із Відповідача на користь Позивача 1535874 грн. 05 коп. основного боргу, 129 684 грн. 10 коп. пені за період з 21.12.2017р. по 28.03.2018р., 37 068 грн. 32 коп. втрат від інфляції за період січень-лютий 2018р. та 12 371 грн. 15 коп. -3% річних за період з 21.12.2017р. по 28.03.2018р. У частині стягнення коштів в сумі 02 грн. 58 грн. відмовлено. (т. 2, арк.справи 116-122).

08.08.2018р. до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_6, в якій останній обгрун-товує необхідність ухвалення у справі №924/234/18 додаткового рішення. Заявник просить стягнути з Відповідача 91 032 грн. 12 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 44 658 грн. 59 коп. до-даткових витрат та 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору. Матеріалами справи стверджується, що до вказаної заяви ОСОБА_6 додав: копію свідоцтва ОСОБА_4 на зайняття адвокатською дія-льністю; копію витягу із Єдиного державного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_4; копію свідоцтва ОСОБА_2 на зайняття адвокатською діяльністю, копію витягу з Єдиного державно-го реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_2; копію додаткової угоди №1 від 14.06.2018р. до Договору про надання правової допомоги з ОСОБА_5 об’єднанням «Етерна Ло» №LS/12/03/18 від 13.03.2018р., звіт про додаткові витрати та послуги від 07.06.2018р., звіт про надані юридичні послуги у справі №924/234/18 від 06.08.2018р., копії виставлених ОСОБА_2 рахунків №005/03/ 18 від 21.03.2018р., №022/06/18 від 06.06.2018р., №033/07/18 від 02.07.20218р., №044/08/18 від 02.08. 2018р.(т.2, арк.справи 137-161).

Заява обґрунтована тим, що у рішенні господарського суду Хмельницької області від 01.08. 2018р. у справі №924/234/18 судом не вирішено питання щодо понесених сторонами витрат, пов’я-заних з правничою допомогою і лише частково вирішено питання розподілу судових витрат зі спла-ти судового збору. Додатковою угодою №1 від 14.06.2018р. до договору про надання правової до-помоги з ОСОБА_5 об’єднанням «Етерна Ло» №LS/12/03/18 від 13.03.2018р. сторони виклали п.4.2.1 договору у наступній редакції: «за подачу позову та представництво інтересів Клієнта в гос-подарському суді першої інстанції 3 500 доларів США (без ПДВ)». Крім того, 23.03.2018р. Коопе-ративом видана Довіреність на право представництва, якою довіритель уповноважив представни-ків: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та інших представляти інтереси ОСОБА_2, у тому числі, в спорах щодо стягнення заборгованості за договорами поставки з ДП «Старокос-тянтинівський молочний завод» в Господарському суді Хмельницької області. На виконання Дого-вору про надання правової допомоги №LS/12/03/18 від 13.03.2018р., адвокати ОСОБА_5 об’-єднання «Етерна Ло», а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та помічник адвоката ОСОБА_9 здійснювали представництво інтересів ОСОБА_2 під час слухання справи №924/234/18. За-явник вважає, що його витрати на професійну правничу допомогу склали 3 500 доларів США (з ура-хуванням Додаткової угоди №1), а також понесено 44 658,59 грн. додаткових витрат. Наголошує на тому, що після винесення рішення невирішеними залишились питання: щодо розподілу судо-вих витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 91 032 грн. 12 коп., що становить еквіва-лент 3500 доларів США (без ПДВ), про розподіл додаткових витрат в сумі 44 658 грн. 59 коп. та про розподіл витрат зі сплати 1 762 грн. судового збору.

Як вже зазначалось, ухвалою від 13.08.2018р. господарський суд Хмельницької області від-мовив в ухваленні додаткового рішення.

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті – ГПК України) до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну пра-вничу допомогу.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 ГПК України – розмір судових витрат, які сто-рона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі по-даних сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питан-ня про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників спра-ви чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення стро-ку на виконання рішення.

Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витра-тами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адво-ката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомо-гу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допо-моги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомо-ги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відпо-відних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.(ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судо-вих витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату пос-луг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обся-гом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, додані до заяви від 08.08.2018р. документи лише свідчать про перелік робіт, які отримав заявник та витрати, яких може зазнати у зв’язку з розг-лядом справи. Також заявником не надано актів прийому-передачі виконаних робіт, або інших до-казів отримання Кооперативом правничих послуг. При цьому, рахунки №005/03/18 від 21.03.2018р, №022/06/18 від 06.06.2018р., які виставлені АО «Етерна Ло» ніяким чином не можуть свідчити про наступну оплату СГВК «Перший національний виробничий кооператив» таких робіт, в тому числі – зарахування заявником вказаних в них сум АО «Етерна Ло», а лише свідчать про факт виставлен-ня клієнту рахунків. Крім того, з наявних в матеріалах заяви звіту про додаткові витрати та послу-ги від 07.06.2018р. та звіту про надані юридичні послуги від 06.08.2018р. також не вбачається, що заявник оплатив такі роботи і витрати.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів зауважує, що згідно умов Договору про надання правової допомоги з ОСОБА_5 об’єднанням «Етерна Ло» №LS/12/03/18 від 13.03.2018 року та додаткової угоди №1 від 14.06.2018р. до Договору сторони погодили, що 50% гонорару оп-лачується шляхом передплати протягом 3 днів з дня виставлення рахунку, а 50% - після виконання послуг протягом 3 днів з дня виставлення рахунку. За згодою сторін, клієнт компенсує додаткові витати, що випливають із цього договору.

Розглядаючи дану скаргу, колегія суддів приймає до уваги, що господарський договір, від-повідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України) – є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань і є обов’язковим для виконання сторонами. Аналогічно вре-гульовано підстави виникнення господарського зобов’язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України).

Зобов’язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, вико-нати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –від-повідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтере-су.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів здійснення Кооперативом оплати за Договором про надання правової допомоги, оскільки такими доказами мо-жуть бути документи, які стверджують понесення заявником витрат, а не лише виставлення рахун-ків.

Такої ж думки про необхідність подання суду документів на підтвердження понесених вит-рат на правову допомогу, зокрема, платіжних доручень, актів приймання-передачі виконаних пос-луг дотримується Касаційний господарський суд, що знайшло відображення у постанові від 03.12. 2018р. у справі №908/376/18.

Колегія суддів також погоджується із висновком місцевого суду, що до звіту про додаткові витрати та послуги від 07.06.2018р. не долучено жодних доказів, які б свідчили про понесення дійс-них витрат (чеки, квитанції, платіжні доручення, талони, касові ордери щодо витрат на кур’єрські послуги та пошту, витрат на відрядження, транспортні витрати та ін.). Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити, чи дійсно здійснювалися витрати, які зазна-чені у звіті.

Разом з тим, до звіту про додаткові витрати та послуги від 07.06.2018р. на загальну суму 44   658 грн. 59 коп. заявником включено судовий збір за позовом ОСОБА_2. Тобто, в складі «до-даткових витрат та послуг» заявник просить прийняти додаткове рішення у справі №924/234/18 про стягнення з Підприємства судового збору, який вже присуджено до стягнення на користь Пози-вача рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.08.2018р. пропорційно задоволе-ним позовним вимогам.

Щодо вимоги ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Відповідача 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору, колегія суддів вважає правомірним висновок суду пер-шої інстанції, що у рішенні господарського суду Хмельницької області від 01.08.2018р. по справі №924/234/18 здійснено розподіл судових витрат, витрати зі оплати судового збору покладено на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам – 25 724 грн. 96 коп. (1,5% від 1 714   997 грн. 62 коп. – суми задоволених позовних вимог).

Колегія суддів, при цьому враховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судо-вий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судо-вий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для праце-здатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що предметом спору у даній справі є стягнення коштів у сумі 1 715 000 грн. 20 коп., тому судовий збір, відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» мав скласти 1,5 відсотка ціни позову, тобто, 25 725 грн. Матеріалами справи стверджується, що при поданні позовної заяви Кооперативом сплачено 27 486 грн. 96 коп. судового збору (за квитанціями №28 від 29.03.2018р. на суму 25 724 грн. 96 коп. та №30 від 29.03. 2018р. на суму 1 762 грн.), тобто, у більшому розмірі ніж встановлено Законом України «Про судо-вий збір». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» зайво спла-чений судовий збір у сумі 1 761 грн. 96 коп. може бути поверненню з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Отже, правові підстави для винесення додаткового рішення про стягнення з Відповідача 1 762 грн. відсутні.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню, тому ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов’язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуванї ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс» на ухвалу гос-подарського суду Хмельницької області від 13.08.2018р. про відмову в ухваленні додаткового рі-шення у справі №924/234/18 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №924/234/18 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий  суддя                                                                      Грязнов В.В.

Суддя                                                                                              Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Розізнана І.В.