Справа №2-4060-1/09
№2-1073-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.
при секретарі Обухівському О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
В грудні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 20.07.2003 року.
В позові зазначила, що від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, сварки та непорозуміння, що призвели до втрати почуття любові та поваги.
З липня 2009 року вони з відповідачем проживають окремо в різних кімнатах, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства.
Відповідач її прохання змінити своє відношення до неї та дитини залишив без уваги.
У зв’язку з неможливістю в подальшому підтримувати шлюбні відносини з відповідачем просить позов задовольнити.
В попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала та просить його задовольнити. Пояснила, що з вересня 2009 року вони з відповідачем проживають окремо. Примирення між ними неможливе.
Відповідач з позовом погодився.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.07.2003 року. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судом встановлено, що сторони з липня 2009 року припинили сімейні стосунки, не ведуть спільного господарства, мають окремий бюджет, а з вересня 2009 року – проживають окремо. На примирення сторони не згодні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.
Витрати, пов‘язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,112 Сімейного Кодексу України, ст. ст.10,57, 60, 174,209,212,213,215 ЦПК України суд ,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 20.07.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім‘ї, актовий запис №1278, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС державне мито на користь держави 17 грн., ОСОБА_1 від сплати мита звільнити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: