Справа №1- 154/08

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 липня 2008 року     Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді     В.М. Одинця

при секретарі     І.В.Думс

за участю прокурора     В.О.Хавіна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с Басарабяска Молдова,  за національністю українець,  громадянин України,  має неповну-середню освіту,  працює технічним директором ТОВ «Тетріон»,  одружений,  має на утриманні сина 2004 року народження,  зареєстрований: АДРЕСА_1,  в силу  ст.  89 КК України раніше не судимий -

у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.  125 КК України,  суд-

ВСТАНОВИВ:

 31.07.2007 року,  приблизно о 16.00 год.,  ОСОБА_1,  знаходячись біля будинку № 126/2 по вул.  Фрунзе в м.  Києві,  де він мешкає,  на грунті неприязних відносин,  які виникли з рідним дідом - ОСОБА_2  з приводу спору на право користування спільної квартири № 103 в цьому ж будинку,  підійшов до ОСОБА_2  та з метою психологічного впливу,  металевим прутом,  який тримав в руці,  умисно завдав удар в область коліна потерпілому ОСОБА_2  чим спричинив останньому тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 744/и від 01.09.2007,  при медичному огляді ОСОБА_2  виявлено тілесні ушкодження у вигляді забиття на фоні хворобливої припухлості м'яких тканей і садна на передній поверхні правої гомілки в верхній частині. Ці пошкодження відносяться до легких тілесних пошкоджень,  що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я на строк більше 6 днів,  але менше 21 дня.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в предъявленному звинуваченні не визнав та пояснив,  що не завдавав ОСОБА_2  тілесних ушкоджень.

Незважаючи на те,  що ОСОБА_1 свою вину в предъявленному звинуваченні не визнав його вина об’єктивно підтверджується зібраними по справі доказами,  а саме:

показами потерпілого ОСОБА_2,  який суду пояснив,  що 31.07.2007 року,  приблизно о 16-00 годині,  він разом з ОСОБА_3 на автомобілі ОСОБА_4 під’їхали до парадного будинку № 126/2 по вул.  Фрунзе в м.  Києві,  де він вийшов із даного автомобіля та пішов до свого парадного. В цей час,  до нього підбіг його онук ОСОБА_1 та предметом схожим на арматурину вдарив його по коліну. При цьому,  погрожував застосуванням більш тяжкого насильства. Дані погрози він сприйняв,  як реальні.

показами свідка ОСОБА_3,  який суду пояснив,  що 31.07.2007 року,  приблизно о 16-00 годині,  він разом з ОСОБА_2 на автомобілі ОСОБА_4 під’їхали до парадного будинку № 126/2 по вул.  Фрунзе в м.  Києві,  де ОСОБА_2 вийшов із його автомобіля та пішов до свого парадного. А він,  зачинивши двері свого автомобіля направився вслід за ОСОБА_2 . В цей час,  до ОСОБА_2  підійшли два парня,  серед яких він побачив онука ОСОБА_2- ОСОБА_1 ,  який предметом схожим на металевий прут вдарив ОСОБА_2 по коліну. Після чого,  вищезазначені хлопці,  побачивши його,  з місця вчинення злочину втекли,  а він разом з ОСОБА_2 поїхали до травмпункту,

протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.2 а.с.  152-156)

протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.2 а.с.  157-158)

протоколом відтворення обстановки та обставин події (т. 2 а.с. 62-77)

висновком експерта № 744/и від 01.09.2007 року.

Враховуючи вищевикладене,  суд вважає,  що вина ОСОБА_1 доведена повністю,  дії підсудного ОСОБА_1  кваліфіковані  вірно за     ч.2   ст. 125     КК України,   як     заподіяння легкого тілесного ушкодження,  що спричинило короткочасний розлад здоров"я на строк більше 6 днів,  але менше 21 дня. Вирішуючи питання про міру покарання суд враховує,  характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину,  особу підсудного,  який має на утриманні малолітню дитину,  2004 року народження,  його позитивні характеристики (а.с. 159-160,  171),  що він вчинив злочин,  який віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості,  обставин що пом’якшують покарання не встановлено ,  обставин,  що обтяжують покарання також не встановлено,  а тому суд приходить до висновку про призначення підсудному ОСОБА_1 покарання не пов’язаного із позбавленням волі,  застосувавши  ст.  ст.  75, 76 КК України.

Керуючись  ст.   ст. 323-324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч.2  ст.  125 КК України у виді 6 місяців арешту.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на нього обов'язки,  передбачені  ст.  76 КК України,  а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи,  періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 ,  до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.  Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення,  засудженим,  що утримуються під вартою,  15 діб з моменту отримання копії вироку.