Номер провадження: 22-ц/785/6187/18

Номер справи місцевого суду: 509/4816/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 року м. Одеса

Справа № 509/4816/16-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_4,

- відповідачі -1) ОСОБА_5, 2) ОСОБА_6, 3) ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ в натурі частки із майна, що є спільною частковою власністю, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про виділ в натурі частки із майна, що є спільною частковою власністю, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є спільною частковою власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, представника ОСОБА_5, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Кочко В.К. 29 травня 2018 року,

встановив:

У грудні 2016 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому остаточно просить: 1) виділити їй в натурі у приватну власність 72 634/203 071 частки земельної ділянки, що розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442,, 443, 444, цільове призначення - для ведення садівництва, загальною площею - 17,3892 га., кадастровий номер НОМЕР_1 (далі - Земельна ділянка); 2) припинити право спільної часткової власності на її частку розміром 72 634/20 3071 частин земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, цільове призначення - для ведення садівництва, загальною площею - 17,3892 га., кадастровий номер НОМЕР_1.

ОСОБА_4 обґрунтовує свої вимоги тим, що на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 03.12.0212 р. сторони є співвласниками вищевказаної земельної ділянки у таких частках: - ОСОБА_4 - 72 634/203 071 ч.; - ОСОБА_6 - 36 317/203 071 ч.; - ОСОБА_7 - 72 634/203 071 ч.; - ОСОБА_5 - 21 486/203 071 ч..

Співвласник має право вимагати виділення в натурі належної йому частки. Разом з тим, укласти договір про поділ спільного часткового майна з іншими співвласниками не надається можливим (Т. 1, а. с. 2 - 4).

У червні 2017 р., не визнавши первісний позов ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним зустрічним позовом, в якому просить: 1) виділити їй в натурі у приватну власність частку земельної ділянки розміром 36 317/203 071 частин, що розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, цільове призначення - для ведення садівництва, загальною площею - 17,3892 га., кадастровий номер НОМЕР_1; 2) припинити право спільної часткової власності на частку земельної ділянки розміром 36 317/203 071 частин, що розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, цільове призначення - для ведення садівництва, загальною площею 17,3892 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

ОСОБА_6 свої зустрічні вимоги обґрунтовує тим, що сторони є співвласниками спірної земельної ділянки. Вона має право на виділ в натурі належної їй частки. Досягти домовленості про виділ її частки в натурі с іншими співвласниками не вдалося (Т, 1, а. с. 77 - 79).

Ухвалою від 12.02.2018 р. зустрічний позов ОСОБА_6 об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_4.

У квітні 2018 р., не визнавши первісний позов ОСОБА_4, ОСОБА_7 звернувся до суду із вищезазначеним зустрічним позовом, в якому просить: 1) виділити в натурі у приватну власність частку земельної ділянки розміром 72 634/203 071 частин, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, загальною площею - 17,3892 га., кадастровий номер НОМЕР_1; 2) частину земельної ділянки, площею - 3,0175 га., яка знаходиться під проїздами, проходами та площадками, із загальної земельної ділянки, площею - 17,3892 га., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, кадастровий номер НОМЕР_1, виділити у загальне користування співвласників ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4.

ОСОБА_6 свої зустрічні вимоги обґрунтовує тим, що сторони є співвласниками спірної земельної ділянки загальною площею - 173892 га.. Він має право на виділ в натурі належної їй частки. Досягти домовленості про виділ її частки в натурі с іншими співвласниками не вдалося. Згідно висновку експерта від 24.01.207 р. та на підставі затвердженого плані території земельна ділянка, площею - 3,0175 га., знаходиться під проїздами та проходами, тому її треба залишити в загальному користуванні (Т. 3, а. с. 95 - 99).

Ухвалою від 13.04.2018 р. зустрічний позов ОСОБА_7 об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_4 та зустрічним позовом ОСОБА_6.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.05.2018 р. вищевказані позовні вимоги ОСОБА_4 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.

Припинено право спільної часткової власності на частку - ОСОБА_4 - 72 634/203 071 ч., - ОСОБА_6 - 36 317/203 071 ч., - ОСОБА_7 - 72 634/203 071 ч. земельної ділянки, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянки №436,437,438,441,442,443,444, кадастровий номер НОМЕР_3.

Виділено ОСОБА_4 в натурі у приватну власність - 72 634/203 071 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянки №436,437,438,441,442,443,444, кадастровий номер НОМЕР_3, згідно висновку експертизи №17-495 від 12.05.2017 р. за першим варіантом розподілу згідно додатку №1, позначеному зеленим кольором.

Виділено ОСОБА_6 в натурі у приватну власність - 36 317/203 071частки земельної ділянки, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянки №436,437,438,441,442,443,444, кадастровий номер НОМЕР_3, згідно висновку експертизи №17-495 від 12.05.2017 за першим варіантом розподілу згідно додатку №1 позначеному жовтим кольором. Виділити ОСОБА_7 в натурі у приватну власність - 72 634/203 071 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянки №436,437,438,441,442,443,444, кадастровий номер НОМЕР_3, згідно висновку експертизи №17-495 від 12.05.2017 за першим варіантом розподілу згідно додатку №1 позначеному рожевим кольором.

Зазначено, що висновок судової експертизи №17-495 від 12.05.2017 р. є невід'ємною частиною рішення суду.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності сторін по справі. ОСОБА_4 є співвласницею земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, цільове призначення - для ведення садівництва, загальною площею - 17,3892 га.. Належна ОСОБА_4 частка складає - 72 634/203 071 ч., що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданим 03.12.0212 року.

Частка ОСОБА_6 у праві спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку становить - 36 317/203 071, частка ОСОБА_7 становить - 72 634/203 071 ч., частка ОСОБА_5 становить - 21 486/203 071 ч.. Вказані обставини визнаються та не оспорюються сторонами по справі.

18.05.2017 р. до суду надійшов висновок судового експерта ОНДІСЕ ОСОБА_10 від 12.05.2017 р. №17-495, згідно з яким запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки. Обидва варіанти поділу земельної ділянки відповідають часткам співвласників у праві спільної часткової власності.

За першим та другим варіантом поділу земельної ділянки, площею - 17,3892 га., ОСОБА_4 (частка 72634/203071) пропонується виділити - 6,2197 га., ОСОБА_6 (частка 36317/203071) пропонується виділити - 3,1099 га., ОСОБА_5 (частка 21486/203071) пропонується виділити - 1,8399 га., ОСОБА_7 (частка 72634/203071) пропонується виділити - 6,2197 га..

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 погодились на поділ земельної ділянки за першим варіантом, запропонованим судовим експертом. ОСОБА_7 не прийняв жодного варіанту поділу земельної ділянки, які запропоновані у висновку судової експертизи від 12.05.2017 р. №17-495. Натомість просить виділити йому у власність належну йому частку земельної ділянки відповідно до висновку експерта ОСОБА_11 від 24.01.2017 р. №01/2017.

Відповідач ОСОБА_5 заперечував проти виділу часток земельної ділянки на підставі висновку судової експертизи від 12.05.2017 р. №17-495, та вважав можливим провести виділ часток відповідно до висновку експерта ОСОБА_11 від 24.01.2017 р. №01/2017.

Оскільки ОСОБА_5 не заявляє позовних вимог про виділ в натурі належної йому частки, у суду немає правових підстав для вирішення питання про виділ ОСОБА_5 його частки в натурі.

Суд критично відноситься до доводів ОСОБА_5, викладених у відзиві на позов. У наведених ОСОБА_5 положеннях Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» мова йде про територію населеного пункту, тоді як земельна ділянка що розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, цільове призначення - для ведення садівництва, загальною площею 17,3892 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за межами населеного пункту, що вбачається з державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданого 03.12.0212 року.

Також, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_5 про існування детального плану території земельної ділянки, площею - 17,3892 га., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444, кадастровий номер: НОМЕР_3, цільове призначення - для ведення садівництва, як такі, що не мають документального підтвердження. Доказів розробки та затвердження органами місцевого самоврядування детального плану території земельної ділянки, площею - 17,3892 га., ОСОБА_5 не надав. Натомість в матеріалах справи наявний лист Овідіопольської державної районної адміністрації від 20.03.2018 року № Д-235, направлений на ім'я ОСОБА_5, яким повідомляється, що звернення ОСОБА_5 від 12.02.2018 р. (вх. № Д-235 від 12.02.2018 р.) щодо надання копії рішення (розпорядження) Овідіопольської районної адміністрації про затвердження містобудівного обґрунтування (ДПТ) земельної ділянки, площею - 17,3892 га., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1, ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444 (за межами населеного пункту), цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_3, уважно розглянуто фахівцями управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної адміністрації. Повідомлено, що в управлінні містобудування та архітектури, а також у відділі діловодства та контролю Овідіопольської державної районної адміністрації дана затребувана інформація відсутня.

Документ під назвою «Висновок за результатами проведеного земельно-технічного експертного дослідження» від 24.01.2017 р., складений на замовлення ОСОБА_5 судовим експертом ОСОБА_11, не є висновком судової експертизи, а розцінюється судом як письмовий доказ. Вказаний висновок від 24.01.2017 р. не містить відомостей про те, що він складений у зв'язку з розглядом даної справи на замовлення ОСОБА_5, як сторони саме даної справи, та підготовлений для подання до суду. Також висновок не містись відомостей, що експерт ОСОБА_11 попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого експертного висновку (ч. 5 ст. 106 ЦПК України).

Суд приймає до уваги заперечення представника ОСОБА_6 із посиланням на консультативний висновок ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» від 27.03.2018 р., який містить перелік порушень, допущених судовим експертом ОСОБА_11 під час складення висновку від 24.01.2017 р. про поділ земельної ділянки. Так, висновок від 24.01.2017 р. складався без дослідження матеріалів проведення топографо-геодезичних робіт, що є порушенням п. 6.1.2. Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень». В основу висновку від 24.01.2017 р. покладений технічний звіт про поділ земельної ділянки, складений ТОВ «Терраком» у 2016 р. з урахуванням плану розташуванням будинків, доріг, місць розвороту автотранспорту тощо.

Суд вважає, що висновок експерта ОСОБА_11 за своєю суттю не є висновком про поділ земельної ділянки, а містись план організації земельної ділянки під майбутню забудову, яка на даний час на земельній ділянці відсутня. Висновком судової експертизи від 12.05.2017 р. встановлено, що будівлі, споруди та інженерні комунікації на досліджуваній земельній ділянці відсутні, а висновок експерта ОСОБА_11 не містить обґрунтування на якій підставі поділ земельної ділянки проводиться з урахуванням плану (схеми) розташування будинків, доріг, місць для розвороту транспорту тощо, та чому вказана схема є обов'язковою для інших співвласників.

Щодо тверджень ОСОБА_5 про накладення арешту на земельну ділянку на підставі ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.03.2016 р., то вказана обставина не є перешкодою для розгляду справи та вирішення судом питання про поділ майна між його співвласниками. Крім того, по даній справі не відбувається відчуження майна, а жодна зі сторін не має статусу боржника та/або стягувача.

З огляду на викладене, суд вважає, що виділ належних ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в натурі часток земельної ділянки є можливим. При виділенні в натурі частки із спільної часткової власності право спільної часткової власності припиняється (ч. 2 ст. 367 ЦК України).

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_6 підлягають задоволенню.

Зустрічний позов ОСОБА_7 про виділ в натурі частки земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, та про припинення права спільної часткової власності, підлягає задоволенню частково.

Виділ належних сторонам частки здійснюється на підставі висновку Одеського НДІ судових експертиз від 12.05.2017 р. №17-495 за першим варіантом поділу. Висновок експерта ОСОБА_11 не може бути підставою для виділу часток співвласників з підстав, викладених вище.

Позовна вимога ОСОБА_7 про виділення частини земельної ділянки, площею - 3,0175 га., яка знаходиться під проїздами, проходами та площадками, у загальне користування співвласників не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Висновок судового експерта ОСОБА_11 не відповідає вимогам ст. 102, 106 ЦПК України, та є немотивованим у зв'язку з покладенням в його основу (як підставу для проведення поділу земельної ділянки) неналежних відомостей. Крім того вказаний висновок не відповідає вимогам до висновку експерта, що встановлені ЦПК України.

Також, судом встановлено, що наявні дороги загального користування, які межують з земельною ділянкою, площею - 17,3892 га.. Разом з тим, відсутні будь-які дороги, які б були безпосередньо розташовані на земельній ділянці, площею - 17,3892 га.. Вказаний факт враховано судовим експертом Одеського НДІСЕ при складанні експертного висновку по даній справі.

ОСОБА_7 не доведено необхідність виділу частини земельної ділянки під облаштування запроектованої дороги, обґрунтування розміру дороги саме 3,0175 га, та крім того після виділення відповідно частки кожному співвласнику в натурі, кожен власник самостійно має право вирішувати подальшу долю використання належної йому земельної ділянки та облаштування або не облаштування на ній доріг (Т. 3, а. с. 168 - 174).

Адвокат ОСОБА_8 - представник ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_4 та зустрічних позовів ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує, що судом не враховано затверджене розпорядженням Овідіопольської РДА від 17.10.2008 р. № 1516 містобудівне обґрунтування на спірну земельну ділянку, без якого забороняється передача земельних ділянок державної та комунальної власності у власність чи користування громадян. При проведені судової експертизи не враховане містобудівне обґрунтування, запропоновані експертом варіанти суперечать детальному плану території. У провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області знаходиться справа про поділ спільного сумісного майна подружжя, до складу якого входить частина спірної земельної ділянки. Розгляд окремих позовів може привести до ухвалення різними судами двох рішень відносно однієї і тої земельної ділянки. Провадження по даній справі необхідно було зупинити до розгляду справи про поділ майна подружжя, по якій позов було подано значно раніше. Суд безпідставно не прийняв до уваги наявність накладеного Комінтернівським районним судом Одеської області арешту на земельну ділянку.

Адвокат ОСОБА_8 - представник ОСОБА_5 та його інший представник - адвокат ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Адвокат ОСОБА_9 - представник ОСОБА_6 у відзиві на апеляційну скаргу вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення. Вказує, що земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту, а тому при здійсненні її поділу в натурі містобудівна документація жодного відношення до земельної ділянки не має. Комінтернівський районний суд Одеської області розглядає спір про поділ майна між подружжям - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Позивачем по даній справі є - ОСОБА_4, тому жодних перешкод для розгляду даної справи не існує. Наявність арешту не перешкоджає поділу земельної ділянки, оскільки перешкоджає тільки зміні власника. За наявності арешту, разом з тим ОСОБА_5 визнає зустрічну позовну заяву свого сина - ОСОБА_7.

ОСОБА_9 - представник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи та вимоги.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили.

ОСОБА_4 та ОСОБА_13 - представник ОСОБА_7 надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів сторін у вирішені спору, освідомленість учасників справи про її розгляд, думку осіб, які прийняли участь у судовому засіданні про можливість розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, вірно встановив вищевказані обставини по справі, дійшов правильного вищезазначеного висновку про відмову у задоволенні позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 319, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 82, 263, 264 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Між сторонами по справі склалися правовідносини щодо виділу частки із спільної часткової власності.

За правилами, передбаченими ст. ст. 319, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Оскільки беззаперечно встановлено, що спірна земельна ділянка належала чотирьом співвласникам на праві спільної часткової власності, правильним є висновок суду про можливість виділу в натурі часток трьом співвласникам у приватну власність з припиненням права спільної часткової власності.

Доводи апелянта щодо знаходження у провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області справи про поділ спільного сумісного майна подружжя, до складу якого входить частина спірної земельної ділянки, необхідність зупинення провадження по даній справі до розгляду справи про поділ майна подружжя, розгляд окремих позовів може привести до ухвалення різними судами двох рішень відносно однієї і тої земельної ділянки, колегія суддів не приймає до уваги оскільки усі вказані доводи не привели до ухвалення неправильного рішення, не є обов'язковою підставою для скасування рішення (ч. ч. 2, 3 ст. 376 ЦПК України). Вказане не позбавляє можливості Комінтернівський районний суд вирішити процесуальні питання по іншій справі за наявності рішення по даній справі, яке набрало законної сили.

Доводи апелянта, що суд безпідставно не прийняв до уваги наявність накладеного Комінтернівським районним судом Одеської області арешту на земельну ділянку, колегія суддів відхиляє, оскільки вказане обмеження застосовується тільки при відчуженні спірного майна. Крім того, наявність арешту по справі про поділ майна подружжя на їх майно не повинен перешкоджати у реалізації прав інших осіб співвласників земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги про те, що при проведені судової експертизи не враховане затверджене містобудівне обґрунтування, запропоновані експертом варіанти суперечать детальному плану території, суд не врахував затверджене розпорядженням Овідіопольської РДА від 17.10.2008 р. № 1516 містобудівне обґрунтування на спірну земельну ділянку, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, сторонами визнано, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту. Цільове призначення спірної земельної ділянки, загальною площею - 17,3892 га., кадастровий номер НОМЕР_1, - для ведення садівництва. Доказів зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки суду не надано. Висновком судової експертизи від 12.05.2017 р. встановлено, що будівлі, споруди та інженерні комунікації на досліджуваній земельній ділянці відсутні. Таким чином, підстави для врахування судом розробленого та затвердженого містобудівного обґрунтування відсутні.

У судовому засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_10 пояснив, що у випадку поділу вказаної спірної земельної ділянки, загальною площею - 17,3892 га., повинно бути розроблена технічна документація щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Виходячи з вищевказаного, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 - представника ОСОБА_5 є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів адвоката ОСОБА_8 - представника ОСОБА_5., а також для прийняття доводів апеляційної скарги останньої у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - представника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 26 грудня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе